МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2026 р. № 400/13423/25
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенко В. В. за участю секретаря судового засідання Козаченко П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, шосе Херсонське, буд. 48/8,м. Миколаїв,54028,
до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради звернулось з адміністративним позовом до ОСОБА_1 з вимогами: зобов`язати ОСОБА_1 знести самочинно збудований об`єкт за адресою АДРЕСА_3 саме триповерхову будівлю невизначеного призначення (шириною орієнтовно 0,2 м, довжиною орієнтовно - 15,5 м, та орієнтовною середньою висото - 9,5 м).
Свої позовні вимоги Управління ДАБК ММР обґрунтувало тим, що в період з 20.02.2025 по 05.03.2025 та з 02.05.2025 по 08.05.2025 позивачем були здійсненні позапланові перевірки об`єкту будівництва за вказаною адресою. У період з 09.06.2025 по 20.06.2025 управлінням проведена позапланова перевірка на об`єкті будівництва. За результатами перевірки встановлено, що на зазначеному об`єкті здійснюється нове будівництво триповерхової будівлі невизначеного призначення. У Реєстрі будівельної діяльності повідомлень про початок виконання будівельних робіт та/або декларації про готовність об`єкта до експлуатації не зареєстровані. За інформацією департаменту та містобудування міськради, містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва департаментом не надавалося. Таким чином, під час позапланових перевірки управління встановлено факт здійснення будівництва триповерхової будівлі невизначеного призначення без отримання документів, що дають право на виконання будівельних робіт та без наявності проектної документації, розробленої і затвердженої у встановленому законом порядку. Позивач звертає увагу, що у цьому випадку саме той різновид самочинного будівництва, який полягає у здійсненні будівництва без відповідного документу, який дає право виконувати будівельні роботи. Отже, для цього виду самочинного будівництва, Цивільний кодекс України не встановлює правила, що знесенню передує рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво провести відповідну перебудову. Тобто, ч.7 ст.376 ЦК України спірні правовідносини не регулює. Для висновку про задоволення позову у цьому випадку визначальним та достатнім є встановлення факту, що ОСОБА_1 здійснював будівництва за відсутністю документів, які надають право на виконання будівельних робіт, та без належним чином розробленої та затвердженої проектної документації. На виконання вимог законодавства, позивач 20.06.2025 направив на адресу відповідача Припис №7 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Зазначений Припис відповідач не виконав. Отже, у Управління маються всі юридичні підстави для звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав. Проте, в судових засіданнях, представник відповідача заперечив проти позову, просив в його задоволенні відмовити. Позицію відповідача пояснив тим, що він розпочав будівництво цього будинку в 1993 року. На той час, він отримав всі необхідні дозволи, та був розроблений проект. В подальшому, у відповідача закінчилися кошти на будівництво та об`єкт був залишений у такому стані як він є і зараз. Будівництво на цьому об`єкті не ведеться вже більше 20 років, а перевірка позивача обумовлена конфліктом з сусідами, з якими окрім іншого є цивільній спір у Центральному районному суді м. Миколаєва.
Суд розглянув справу у відкритому судовому засіданні з викликом представників сторін у режимі відеоконференції. В судових засіданнях 24.02.2026, 09.04.2026, 25.05.2026, 09.06.2025, 08.07.2026 та 28.07.2026 представник позивача просив позов задовольнити, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити. В судові засідання на 08.07.2026 та 28.07.2026 представник відповідача не з`явився, за таких обставин, суд ухвалив рішення про розгляд справи без його участі, відповідно до вимог п.2 ч.3 ст.205 КАС України.
Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , 1953 р.н,. проживав за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначена квартира розташована у чотирьохквартирному одноповерховому будинку з прибудинковою територією.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 23.06.1993, ОСОБА_1 набув право власності на квартиру площею 36,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .
24.09.1993 рішенням виконкому Миколаївської міської ради №484, ОСОБА_1 відведено у власність земельну ділянку площею 112 кв.м. для спорудження та обслуговування житлової прибудови до приватизованого житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 .
У вересні 1993 року, ОСОБА_1 узгодив з Головним управлінням архітектури та містобудівництва будівництва прибудову до житлового будинку.
У вересні 1993 року, ОСОБА_1 уклав договір з будівельно-монтажним кооперативом «Оріон» про будівництвом на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3 прибудови до житлового будинку.
В подальшому, з березня 1994 року БМК «Оріон» на замовлення ОСОБА_1 побудовано триповерхову будівлю невизначеного призначення шириною 10,2 м, довжиною - 15,5 м, висотою 9,5 м.
Зазначена будівля в будівництві не завершена, в експлуатацію не введена.
З приводу зазначеної будівлі, у ОСОБА_1 виник конфлікт з сусідами з квартири АДРЕСА_4 будинку за адресою: АДРЕСА_5 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В 2021 році, ОСОБА_3 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з цивільним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користування права власності - квартири АДРЕСА_4 , яка є суміжною з належною відповідачу квартирою АДРЕСА_6 . Відповідач на місці своєї квартири здійснив самочинно будівництво триповерхової будівлі, що призвело до пошкодження його оселі. ОСОБА_3 вимагає в суді усунути перешкоди в користуванні квартирою, які чиняться відповідачем шляхом знесення вказаної самочинної будівлі та стягнути шкоду. За цим позовом відкрита цивільна справа №490/9401/20, яка перебуває на розгляді в Центральному районному суді м. Миколаєва.
07.11.2024 ОСОБА_2 , звернулася зі скаргою на самочинне будівництво до Управління Державної архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради.
06.02.2025 Міністерство розвитку громад та територій України погодило проведення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю за адресою АДРЕСА_3 .
В період з 20.02.2025 по 05.03.2025, а також з 02.05.2025 по 08.05.2025 Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради проводило позапланові перевірки на об`єкті будівництва за вищезазначеною адресою.
14.02.2025 та 24.04.2025 УДАБК ММР направлено на адресу ОСОБА_1 запити про надання документів, на підставі яких здійснюється будівництво.
05.03.2025 УДАБК ММР направлено на адресу ОСОБА_1 . Припис №2/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому вимагалося зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_3 до оформлення документів, які дають право на виконання таких робіт.
13.03.2025 начальником УДАБК ММР склало постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ненадання документів для проведення позапланової перевірки.
08.05.2025 УДАБК ММР направлено на адресу ОСОБА_1 . Припис №5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому вимагалося надати документи щодо проведення будівництва.
20.06.2025 спеціалістами УДАБК ММР була проведена черговий позаплановий захід державного нагляду, щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, під час якого здійснено перевірку за адресою: АДРЕСА_3 . В перевірки приймав участь представник ОСОБА_1 .
Під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 здійснюється будівництвом триповерхова будівля невизначеного призначення, без належно розробленої та затвердженої документації, що є порушенням вимог ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та ч.1 ст.31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
20.06.2025 УДАБК ММР направлено на адресу ОСОБА_1 . Припис №7 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, в якому вимагалося: 1) усунути порушення шляхом розроблення та затвердження належним чином проектної документації для виконання будівельних робіт в строк до 21.07.2025; 2) усунути встановлення порушення, шляхом оформлення документів, які дають право на виконання будівельних робіт в строк до 20.08.2025; 3) у разі невиконання п.1, 2 усунути порушення вимог законодавства у сфер містобудівної діяльності на об`єкті будівництва шляхом добровільного знесення самочинного об`єкту, та приведення вищезазначеного об`єкту у відповідність до плану квартири відображеному у технічному паспорті на квартиру від 14.07.1993 №679/р загальної площі 36,8 кв.м. в строк до 20.08.2025.
Копію Припису №7 отримала представник ОСОБА_1 - Отрепьєва Т.О.
12.09.2025 спеціалістами УДАК ММР була проведена перевірка, щодо виконання припису №7 від 20.06.2025. Під час перевірки, встановлено, що вимоги Припису ОСОБА_1 не виконанні, проектна документація на об`єкт будівництва не розроблена та не затверджена, документи, які дають право на здійснення будівництва не оформлені, об`єкт самочинного будівництва не знесений.
23.09.2025 начальником УДАБК ММР склало постанову по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ненадання документів для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до адміністративного суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.
Відповідно до ст.376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Таким чином, відповідно до вимог ст.376 ЦК, самочинне будівництво, це будівництво будинку на 1) чужої земельної ділянці; 2) без дозволу на будівництво; 3) без затвердженого проекту; 4) з порушенням будівельних норм і правил.
У цьому випадку, позивачем в якості підстав звернення до суду зазначено лише дві підстави: 2) здійснення будівництва без дозволу та 3) без затвердженого проекту.
Земельна ділянка на якій здійснено будівництво належить на праві власності відповідачу, а питання дотримання будівельних норм і правил не досліджувалося позивачем під час позапланових перевірках.
Враховуючи, що як вбачається з матеріалів справи, зазначений спірний будинок було збудований в 1993-1994 роках, суд перевіряє дотримання позивачем вимог законодавства на той час.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про основи містобудування», який діяв з 09.12.1992, забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому земельним законодавством, та одержання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до п.п.1 п.3 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України №225 від 25.03.1993, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю виконують такі основні функції: видають забудовникам дозволи на виконання робіт з будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту (надалі - будівельні роботи), реєструють об`єкти, на яких виконуються ці роботи, у порядку, встановленому Мінбудархітектури.
10.08.1993 наказом Мінбудархітектури України №136 затверджені, а введено в дію з 01.01.1994, ДБН А3.1 2-93 «Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт».
Судом враховується, що ДБН А3.1 2-93 «Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт» в дію введені з 01.01.1994. А відповідно до додаткової угоди між ОСОБА_1 та підрядної організацію СМК «Оріон» будівельні роботи повинні були розпочати 10.03.1994, а завершені 01.05.1994 (т.2 арк.спр.81). Тобто, на момент початку будівельних робіт ДБН А3.1 2-93 вже діяли.
Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.6 Порядку, дозвіл на будівництвом є юридичним документом, що посвідчує право забудовника та генпідрядника на виконання будівельних робіт, їх фінансування, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж, видачу ордерів на земляні роботи. Дозволи забудовникам на виконання робіт з будівництва видаються органами державного архітектурно-будівельного контролю України. Виконання будівельних робіт без дозволу Держархбудконтролю забороняється.
Пунктом 2.1 Порядку, передбачений перелік документів, які подаються для одержання дозволу на виконання будівельних робіт. Серед іншого зазначений перелік передбачає: г) затверджену в установленому порядку проектно-кошторисну документацію та висновок відповідного місцевого органу у справах містобудування і архітектури про узгодження проектної документації відповідного будівництва.
Відповідно до п.3.13 Порядку, індивідуальних забудовникам житлових будинків, господарськи та побутових споруд дозволи на виконання будівельних робіт видаються на підставі заяви забудовника, документа що, посвідчує право землекористування, погодження спорудження будівель відповідною Радою народних депутатів або виконавчим органом, проектної документації, погодженої місцевими органами у справах містобудування і архітектури, а також підписи виконавця робіт і наказу про його призначення, якщо будівництвом здійснюється підрядним способом.
Відповідно до п.4.1 Порядку, виконання будівельних робіт на об`єктах без одержання дозволу або його перереєстрації в обумовлені строки, а також виконання не вказаних у дозволі будівельних робіт вважаться самовільним і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п.1.3 ДБН 79-92 «Житлові будинки для індивідуальних забудовників України», будівництво житлових будинків та господарських будівель здійснюється за типовими зональними або індивідуальними проектами, що розробляються у відповідності з діючим законодавством й погоджуються головним архітектором міста (району).
Відповідно до ДБН 79-92 п.1.5 індивідуальні проекти житлових будинків, а також їх повторне використання погоджуються головним архітектором міста (району).
Відповідно до ДБН 79-92 п.п.1.7, 1.8 забудову присадибних та приквартирних земельних ділянок слід здійснювати згідно з проектами, узгодженими місцевими архітектурними та іншими зацікавленими установами.
Будівлі, що споруджені без проекту та з непогодженими відхиленнями від проекту, вважається об`єктами самовільної забудови.
Таким чином, законодавство на 1993-1994 вимагало перед початком будівництва індивідуального житлового будинку: 1) оформити користування земельною ділянкою; 2) розробити та погодити проект житлового будинку; 3) отримати дозвіл на будівництво житлового будинку.
У цьому випадку, у відповідача були належні документи лише щодо землекористування.
Також, під час розгляду справи відповідач надав «План земплепользования», датований вереснем 1993 року (т.2 арк.спр.88), проект будинку (т.2 арк.спр.82-87), а також погодження будівництва головним архітектором міста Миколаєва від 13.09.1993 (т.1 арк.спр.66) та заступника головного архітектора міста Миколаєва від 02.03.1993 (т.2 арк.спр.79).
Зазначені документи не підтверджують початок будівництва житлового будинку з дотримання законодавства на той час. «План землепозования» 1993 року, це документ стосується питання відведення відповідачу земельної ділянки, а не будівництва житлового будинку. Як вже було зазначено вище, претензії щодо використання земельної ділянку у позивача до відповідача відсутні.
Проект будинку (т.2 арк.спр.82-87) не містить вихідних даних, загальних даних, технічних характеристик, відомостей про архітектора, який його розробив та головне відомостей про погодження з архітектором міста Миколаєва відповідно до вимог ДБН 79-92.
А погодження архітекторів від 13.09.1993 та від 02.03.1993 надані відповідачем, не стосуються погодження саме проекту, а стосуються погодження будівництва взагалі (абстрактне), а також відводу земельної ділянки. Крім того, у останньому погодженні йде мова будівництво прибудови розміром 12,6*4,6 + 6,7*4,6 м, що не відповідає розмірам будинку на чорновому ескізі (т.2 арк.спр.82-87), та розмірам встановленим позивачем під час проведення позапланових перевірок об`єкту будівництва.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що у відповідача на початок будівельних робіт на 1994 рік, був відсутній: проект будинку, погодження проекту від архітектури міста, а також дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
За таких обставин, здійснене відповідачем будівництво відповідає ознаці «або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту», передбаченої ст.376 ЦК України, як підстава кваліфікації його як самочинне будівництво.
Відповідно до ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», процесуальної передумовою звернення до суду з адміністративним позовом про знесення самочинного будівництва, є 1) внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису; 2) факт не виконання цього припису.
Зазначена процесуальна передумова позивачем була дотримана повністю. Припис №7 від 20.06.2025 отриманий представником відповідача в той же день. Факт невиконання припису встановлений під час позапланової перевірки 12.09.2025.
Для врегулювання питання побудованих індивідуальних житлових будинків у періоди до 1993-1994 роках, без отримання дозволів на будівництво, державою запроваджено інститут будівельної амністії.
Відповідно до п.9 Розділ V ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції станом на 2011 рік, прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття в експлуатацію яких подаються до 31 грудня 2012 року, здійснюється безоплатно інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об`єктів за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, протягом 30 днів з дня подання заяви. Порядок прийняття в експлуатацію таких об`єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.
В подальшому, зазначена будівельна амністія зазнавала редакційних змін, але у будь-якому випадку передбачала безстроковий спрощений порядок введення в експлуатацію самочинно зведених індивідуальних житлових, садових та дачних будинків загальною площею (до 500 кв. м. і господарські споруди, збудованих з 5 серпня 1992 року по 9 квітня 2015 без сплати штрафів.
Під час судового розгляду судом та представником позивача роз`яснювалося представнику відповідача можливість скористатися інститутом, передбаченим до п.9 Розділ V ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», для чого судом відкладався розгляд справи та надавався відповідний час. Але, відповідач правом на введення в експлуатацію самочинно зведеного будинку у спрощеному порядку, не скористався.
Враховуючи викладене, суд не знаходить аргументів для відмови у задоволенні позову.
Позов задовольнити у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (шосе Херсонське, буд. 48/8,м. Миколаїв,54028 41256954) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) знести самочинно збудований об`єкт за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: триповерхову будівлю невизначеного призначення (шириною орієнтовно -10,2, довжиною орієнтовно - 15,5м, та орієнтовною середньою висотою -9,5 м).
3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 05.08.2026