СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
05 серпня 2026 року Справа № 480/5645/26
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
1. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження військової служби з 24.02.2022 по 23.03.2023 року із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762,00 грн), замість розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на 1 січня 2022 року (2481,00 грн) та на 1 січня 2023 року (2684,00 грн) відповідно.
2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити на користь ОСОБА_1 перерахунок (виплату заборгованості) грошового забезпечення за період проходження військової служби з 24.02.2022 року по 23.03.2023 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, з обов`язковим перерахунком та виплатою всіх нарахованих за вказаний період похідних складових грошового забезпечення, зокрема, але ж виключно, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби премії, індексації, грошової компенсації за невикористані дні основних та додаткових відпусток, грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.
3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити на користь ОСОБА_1 виплату належних на основі проведеного перерахунку коштів за період з 24.02.2022 року по 23.03.2023 року, з урахуванням раніше виплаченій сум.
4. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 скласти та подати до Головного управління Пенсійної фонду України в Сумській області в інтересах ОСОБА_1 оновлені довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2022 рік та на 01.01.2023 рік, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вказати розміри посадового окладу та окладу за військове званим визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 рік та на 01.01.2023 рік, на відповідній; тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрі України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії 01.02.2022 року, з 01.01.2023 року та видати вищезазначену довідку ОСОБА_1 .
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 року було залишено без руху позовну заяву, оскільки позивачем було пропущено тримісячний строк звернення до суду з даною позовною заявою в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження військової служби з 19.07.2022 по 23.03.2023 року із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762,00 грн), замість розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на 1 січня 2022 року (2481,00 грн) та на 1 січня 2023 року (2684,00 грн) відповідно; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити на користь ОСОБА_1 перерахунок (виплату заборгованості) грошового забезпечення за період проходження військової служби з 19.07.2022 року по 23.03.2023 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, з обов`язковим перерахунком та виплатою всіх нарахованих за вказаний період похідних складових грошового забезпечення, зокрема, але не виключно, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби премії, індексації, грошової компенсації за невикористані дні основних та додаткових відпусток, грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити на користь ОСОБА_1 виплату належних на основі проведеного перерахунку коштів за період з 19.07.2022 року по 23.03.2023 року, з урахуванням раніше виплаченій сум.
При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем/представником позивача, суду надано не було.
В даній ухвалі судом було зазначено, що позивачу/представнику позивача необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою в частині вище зазначених позовних вимог, в якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку.
Разом з тим в зазначеній ухвалі позивачу/представнику позивача було встановлено десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків та роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
На виконання вимог суду представником позивача до суду через систему "Електронний суд" подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій, зокрема, зазначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям регулюється спеціальними нормами, оскільки пов`язана із проходженням особою публічної служби, а не загальними нормами законодавства про працю, зокрема, Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП). Представник позивача вважає, що оскільки військовослужбовці приймаються на військову службу на основі контракту, або за призовом (в особливий період), вони не є найманими працівниками, а, отже, порядок нарахування та виплати їм грошового забезпечення регулюється спеціальним законодавством, а не нормами КЗпП. Тому в даному випадку не можуть бути застосовані наступні положення ст. 233 КЗпП. Так як даний спір не є трудовим, строки звернення до суду повинні бути врегульовані нормами КАС України, а саме, ч.2 ст.122 КАС України.
Також представник позивача звернув увагу на те, що в даній ситуації, днем, коли Позивач дізнався про порушення свого права є, безпосередньо, день отримання відповіді від Відповідача 2 на подану позивачем 27.03.2026 року заяву до Відповідача 2, а саме, 31.03.2026 року. На підтвердження зазначеного, представник позивача, зокрема, зазначив, що у зв`язку з тим, що позивач звернувся для отримання правової допомоги з проханням перевірити правильність його грошового забезпечення за період військової служби, 21.08.2025 року адвокатом було направлено адвокатський запит до військової частини НОМЕР_2 (02.09.2025 - уточнювальний до Відповідача 1 з вимогою надати інформацію щодо нарахування грошового забезпечення Позивачу за період військової служби з 24 лютого 2022 року по 23 березня 2023 року та документів, що підтверджують нарахування грошового забезпечення за період військової служби з 24 лютого 2022 року по 23 березня 2023 року та здійснення вказаних виплат. На що, надійшли відповіді від Відповідача 1 № 4507 від 26.08.2025 та № 4696 від 09.09.2025. На основі даної відповіді, представником позивача було подано заяву до Міністерства оборони України, з проханням направити до Відповідача 1, за належністю, з вимогою надати оновлену довідку про розмір мого грошового забезпечення за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 (з 24.02.2022 р. по 23.03.2023р.). На що, надійшла відповідь від Відповідача 1 № 1033 від 20.02.2026. Оскільки Відповідач 1 повідомив, що у період з 24.02,2022 по 31.07.2022 Фінансове забезпечення Військової частини НОМЕР_1 та підпорядкованих військових частин НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_2 . НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 здійснювалося ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) та порекомендував, для отримання відомостей щодо виплат грошового забезпечення, додаткових винагород та інших фінансових документів за період до 01.08.2022, звернутися із відповідним запитом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) як розпорядника бюджетних коштів у зазначений період, позивачем було подано 27.03.2026 відповідну заяву до Відповідача 2. На що, було отримано відповідь N 5/696 від 31.03.2026. А відтак, на думку представника позивача, саме остання відмова у здійсненні перерахунку грошового забезпечення та усіх належних виплат позивачу за час проходження військової служби з 24.02.2022 по 23.03.2023 у військовій частині НОМЕР_2 є доказом порушення прав та інтересів позивача та підставою для звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви про усунення недоліків позовної заяви, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За змістом приписів п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Втім положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували строк звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення ст.233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 року по справі № 460/21394/23, предметом спору у якій був перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшла таких висновків:
" 65.1. Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").
65.2. З урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року".
При цьому Судовою палатою Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 наголошено, що період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Крім того, на переконання Судової палати Верховного Суду, початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022 по 19.09.2023) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
За вищенаведених обставин суд визнає помилковими доводи представника позивача про те, що в даному випадку не можуть бути застосовані положення ст. 233 КЗпП та строки звернення до суду повинні бути врегульовані нормами КАС України, а саме, ч.2 ст.122 КАС України.
Щодо посилання представника позивача у заяві про усунення недоліків позовної заяви на те, днем, коли позивач дізнався про порушення свого права є, безпосередньо, день отримання відповіді від Відповідача 2 на подану позивачем 27.03.2026 року заяву до Відповідача 2, а саме, 31.03.2026 року, суд зазначає наступне.
Як самостійно зазначено представником позивача у заяві про усунення недоліків позовної заяви, що 21.08.2025 року адвокатом було направлено адвокатський запит до військової частини НОМЕР_2 (02.09.2025 - уточнювальний до Відповідача 1 з вимогою надати інформацію щодо нарахування грошового забезпечення Позивачу за період військової служби з 24 лютого 2022 року по 23 березня 2023 року та документів, що підтверджують нарахування грошового забезпечення за період військової служби з 24 лютого 2022 року по 23 березня 2023 року та здійснення вказаних виплат. На що надійшли відповіді від Відповідача 1 № 4507 від 26.08.2025 та № 4696 від 09.09.2025.
Суд зазначає, що представником позивача було додано відповідь Військової частини НОМЕР_1 від 26.08.2025 № 4507 та додані до неї документи на 1 арк. до позовної заяви. При цьому суд вбачає, що до вище зазначеної відповіді було додано довідку про доходи із зазначенням складових грошового забезпечення та їх розміру за період з липня 2022 по березень 2023 року.
Також було додано до позовної заяви відповідь Військової частини НОМЕР_1 від 09.09.2025 № 4696. При цьому суд вбачає, що до вище зазначеної відповіді було додано картки особових рахунків військовослужбовця за 2022-2023 роки.
Тобто фактично вже у серпні 2025 року позивачу/представнику позивача вже достоменно стало відомо про види та розміри усіх складових грошового забезпечення, які він отримував.
При цьому з даною позовною заявою позивач/представник позивача звернувся до суду через систему "Електронний суд" лише 20.07.2026 року (документ сформовано в системі "Електронний суд" 17.07.2026 року), тобто із порушенням встановленого тримісячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 233 Кодексу законів про працю України.
В свою чергу, суд зазначає, що отримання позивачем/представником позивача відповідей Військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2026 № 1033 та ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.03.2026 №5/696 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, оскільки в даному випадку предметом спору є, зокрема, нарахування та виплата позивачу у період з 19.07.2022 року по 01.01.2023 року грошового забезпечення та його складових у меншому розмірі, ніж це передбачено, як стверджує позивач/представник позивача, законом. При цьому, у заявах від 10.02.2025 та від 27.03.2026, на які було надано відповіді Військової частини НОМЕР_1 від 20.02.2026 № 1033 та ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.03.2026 №5/696, представник позивача просив надати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення за період проходження військової служби у Військовій Частині НОМЕР_2 (з 24.02.2022 р. по 23.03.2023 р.).
А отже подання представником позивача заяв від 10.02.2025 та від 27.03.2026 та отримання відповідей від 20.02.2026 № 1033 та від 31.03.2026 №5/696 ніяким чином не заважало позивачу/представнику позивача звернутися до суду з позовною заявою щодо нарахування та виплата позивачу у період, зокрема, з 19.07.2022 року по 23.03.2023 року грошового забезпечення та його складових.
Щодо посилання представника позивача на рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 по справі №1-7/2024(337/24), суд вважає за необхідне зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 по справі №1-7/2024(337/24) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
Отже згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року №1-р/2025 визнано неконституційною лише ч.1 ст. 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. При цьому ч. 2 вказаної статті неконституційною не визнавалась.
Таким чином, враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 по справі №1-7/2024(337/24), для працівника, який продовжує працювати не застосовується тримісячний строк звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору, тоді як у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - застосовується тримісячний строк звернення до суду з моменту звільнення (одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 23.03.2023 року № 82, позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 23.03.2023 року.
А отже, в даному випадку застосуванню підлягає ч.2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, якою визначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
А відтак суд зазначає, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з даною позовною заявою в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження військової служби з 19.07.2022 по 23.03.2023 року із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762,00 грн), замість розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на 1 січня 2022 року (2481,00 грн) та на 1 січня 2023 року (2684,00 грн) відповідно; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити на користь ОСОБА_1 перерахунок (виплату заборгованості) грошового забезпечення за період проходження військової служби з 19.07.2022 року по 23.03.2023 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, з обов`язковим перерахунком та виплатою всіх нарахованих за вказаний період похідних складових грошового забезпечення, зокрема, але не виключно, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби премії, індексації, грошової компенсації за невикористані дні основних та додаткових відпусток, грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити на користь ОСОБА_1 виплату належних на основі проведеного перерахунку коштів за період з 19.07.2022 року по 23.03.2023 року, з урахуванням раніше виплаченій сум.
При цьому суд звертає увагу на те, що заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з вище зазначеними позовними вимогами та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем/представником позивача, суду надано не було. Представником позивача було надано суду лише заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій фактично зазначено про не порушення позивачем строку звернення до суду.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, представником позивача у заяві про усунення недоліків взагалі не наведено.
Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що станом на 05.08.2026 року ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2026 року про залишення позовної заяви без руху не виконана, недоліки позовної заяви в частині позовних вимог позивачем/представником позивача не усунуті.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження військової служби з 19.07.2022 по 23.03.2023 року із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762,00 грн), замість розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на 1 січня 2022 року (2481,00 грн) та на 1 січня 2023 року (2684,00 грн) відповідно; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити на користь ОСОБА_1 перерахунок (виплату заборгованості) грошового забезпечення за період проходження військової служби з 19.07.2022 року по 23.03.2023 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, з обов`язковим перерахунком та виплатою всіх нарахованих за вказаний період похідних складових грошового забезпечення, зокрема, але не виключно, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби премії, індексації, грошової компенсації за невикористані дні основних та додаткових відпусток, грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити на користь ОСОБА_1 виплату належних на основі проведеного перерахунку коштів за період з 19.07.2022 року по 23.03.2023 року, з урахуванням раніше виплаченій сум - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя В.О. Павлічек