ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
за наслідками розгляду заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення
Справа № 500/2583/25
05 серпня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.06.2025, яке набрало законної сили 31.10.2025, у даній справі позов задоволено позов повністю, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та її виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №11/1/4878 від 31.03.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
21.07.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Така заява обґрунтована невиконанням рішення суду, незважаючи на залучення органів державної виконавчої служби для примусового виконання рішення суду. При цьому, якщо відповідач нараховану заборгованість за період по 01.12.2025 невиплачував з посиланням на Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Порядок №821), то підстав не виплачувати у належному розмірі і поточну пенсію з 01.12.2025 не було. Порядок №821 не поширював свою дію на поточну виплату пенсій після проведення розрахунків пенсійним органом на виконання рішення суду, який проведено з 01.12.2025.
24.07.2026 до суду надійшли заперечення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на заяву позивача про встановлення судового контролю.
У запереченні представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомила, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду виконано в межах повноважень у листопаді 2025 року. Заборгованість станом на 22.07.2026 становить 265181,86 грн, виплачено 11452,56 грн.
Ще представник відповідача зазначила, що визначений пунктом 25 розділу "Прикінцеві положення" Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та пунктом 14 розділу "Прикінцеві положення" Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX "Про Державний бюджет України на 2026 рік" механізм фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду передбачає визначення відповідного порядку Кабінетом Міністрів України. Бюджети Пенсійного фонду України на 2025 рік і на 2026 рік, затверджені відповідними постановами Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 № 1152 "Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік" та від 05.02.2026 № 127 "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік", передбачали видатки на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішеннями суду. Механізм використання бюджетних коштів, визначений Порядком використання коштів державного бюджету, передбачених на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2025 № 157, обумовлює можливість їх спрямування на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень - у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку. З визнанням рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" протиправною та нечинною, інший чинний нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, на сьогодні відсутній. Відтак виникла прогалина та правова невизначеність у правовому регулюванні механізму фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду. Водночас спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень може здійснюватися виключно у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, що передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного акта. За таких обставин відповідач просив відмовити в задоволенні вимог щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі.
Ухвалою суду від 30.07.2026 прийнято до розгляду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заяву про встановлення судового контролю необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Аналогічні норми закріплені у статтях 14, 370 КАС України.
Зокрема, відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд з прав людини у своїй сталій практиці зазначає, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.
Наведене означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно з частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин другої-четвертої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб`єкта владних повноважень.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу (частина шоста статті 382-1 КАС України).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області надано до суду інформацію, яка не підтверджує виконання рішення суду від 05.06.2025 у цій справі, а тому суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду у цій справі.
Разом з тим, суд зауважує, що, виходячи з положень частини третьої статті 382-1 КАС України, строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути реальним, об`єктивно достатнім та таким, що забезпечує можливість фактичного виконання рішення і належної підготовки звіту.
Надання суб`єкту владних повноважень надто короткого строку може створити ризик формального або неповного подання звіту, що суперечить меті судового контролю.
Суд вважає, що строк в три місяці є оптимальним балансом між інтересами стягувача у своєчасному виконанні рішення та об`єктивною можливістю відповідача належним чином підготувати і подати звіт. Отже, суд вважає можливим встановити трьохмісячний строк для подання звіту щодо виконання судового рішення.
Керуючись статтями 248, 256, 382, 382-1 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
Зобов`язати відповідача (боржника) Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у строк три місяці (до 05.11.2026) подати до Тернопільського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.06.2025 у справі №500/2583/25 разом з доказами надіслання копії звіту позивачу.
Роз`яснити, що звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами другою, третьою статті 382-2 КАС України.
Звернути увагу відповідача, що суд згідно положень статті 382-3 КАС України:
відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення; якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу;
у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення;
у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на таку ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 05 серпня 2026 року.
Суддя Чепенюк О.В.