ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 р. Справа № 520/30453/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Семененко М.О.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків, повний текст складено 12.05.26 по справі № 520/30453/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДСНС України в Харківській області), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління ДСНС України у Харківській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення за період проходження служби цивільного захисту з 29.01.2020 по 19.05.2023 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням;
- зобов`язати Головне управління ДСНС України у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (премій згідно наказів: від 11.02.2020 №57 - 96% посадового окладу, від 10.03.2020 №92 - 96% посадового окладу, від 23.04.2020 №134 - 102% посадового окладу, від 25.05.2020 №164 - 66% посадового окладу, від 23.06.2020 №195 - 102% посадового окладу, від 24.07.2020 №231 - 102% посадового окладу, від 26.08.2020 №256 - 102% посадового окладу, від 25.09.2020 року №287 - 102% посадового окладу, від 28.10.2020 №313 - 102% посадового окладу, від 26.11.2020 №347 - 102% посадового окладу, від 10.12.2020 №361 - 102% посадового окладу, від 11.01.2021 №14 - 102% посадового окладу, від 10.02.2021 №48 - 119% посадового окладу, від 10.03.2021 №94 - 119% посадового окладу, від 09.04.2021 №136 - 119% посадового окладу, від 11.05.2021 №175 - 119% посадового окладу, від 10.06.2021 №220 - 119% посадового окладу, від 06.07.2021 №267 - 119% посадового окладу, від 10.08.2021 №328 - 119% посадового окладу, від 10.09.2021 №358 - 119% посадового окладу, від 08.10.2021 №392 - 119% посадового окладу, від 10.11.2021 №430 - 119% посадового окладу, від 10.12.2021 №484 - 119% посадового окладу, від 10.01.2022 №5 - 119% посадового окладу, від 21.02.2022 №63 - 119% посадового окладу, від 09.03.2022 №88 - 119% посадового окладу, від 11.04.2022 №190 - 119% посадового окладу, від 11.05.2022 №238 - 119% посадового окладу, від 10.06.2022 №285 - 119% посадового окладу, від 08.07.2022 №340 - 119% посадового окладу, від 09.08.2022 №378 - 119% посадового окладу, від 09.09.2022 №456 - 119% посадового окладу, від 07.10.2022 №490 - 119% посадового окладу, від 08.11.2022 №544 - 119% посадового окладу, від 07.12.2022 №637 - 119% посадового окладу, від 11.01.2023 №26 - 119% посадового окладу, від 13.02.2023 №74 - 220% посадового окладу, від 10.03.2023 №110 - 374% посадового окладу, від 10.04.2023 №164 - 280% посадового окладу, від 09.05.2023 №210 - 280% посадового окладу, від 09.06.2023 №271 - 280% посадового окладу), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що грошове забезпечення за період його служби було невірно розраховане відповідачем, оскільки для обчислення грошового забезпечення в період з 29.01.2020 по 31.12.2020 за основу повинен бути взятий прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 рік, що становить - 2027,00 грн., в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 2270,00 грн., в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 2481,00 грн., в період з 01.01.2023 по 19.05.2023 - 2684,00 грн. Позивач вважає, що його права на належне соціальне забезпечення як особи, що проходила службу цивільного захисту були порушені, а тому дана обставина стала підставою для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління ДСНС України у Харківській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення за період проходження служби цивільного захисту з 29.01.2020 по 19.05.2023 з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням.
Зобов`язано Головне управління ДСНС України у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (премій згідно наказів: від 11.02.2020 №57 - 96% посадового окладу, від 10.03.2020 №92 - 96% посадового окладу, від 23.04.2020 №134 - 102% посадового окладу, від 25.05.2020 №164 - 66% посадового окладу, від 23.06.2020 №195 - 102% посадового окладу, від 24.07.2020 №231 - 102% посадового окладу, від 26.08.2020 №256 - 102% посадового окладу, від 25.09.2020 року №287 - 102% посадового окладу, від 28.10.2020 №313 - 102% посадового окладу, від 26.11.2020 №347 - 102% посадового окладу, від 10.12.2020 №361 - 102% посадового окладу, від 11.01.2021 №14 - 102% посадового окладу, від 10.02.2021 №48 - 119% посадового окладу, від 10.03.2021 №94 - 119% посадового окладу, від 09.04.2021 №136 - 119% посадового окладу, від 11.05.2021 №175 - 119% посадового окладу, від 10.06.2021 №220 - 119% посадового окладу, від 06.07.2021 №267 - 119% посадового окладу, від 10.08.2021 №328 - 119% посадового окладу, від 10.09.2021 №358 - 119% посадового окладу, від 08.10.2021 №392 - 119% посадового окладу, від 10.11.2021 №430 - 119% посадового окладу, від 10.12.2021 №484 - 119% посадового окладу, від 10.01.2022 №5 - 119% посадового окладу, від 21.02.2022 №63 - 119% посадового окладу, від 09.03.2022 №88 - 119% посадового окладу, від 11.04.2022 №190 - 119% посадового окладу, від 11.05.2022 №238 - 119% посадового окладу, від 10.06.2022 №285 - 119% посадового окладу, від 08.07.2022 №340 - 119% посадового окладу, від 09.08.2022 №378 - 119% посадового окладу, від 09.09.2022 №456 - 119% посадового окладу, від 07.10.2022 №490 - 119% посадового окладу, від 08.11.2022 №544 - 119% посадового окладу, від 07.12.2022 №637 - 119% посадового окладу, від 11.01.2023 №26 - 119% посадового окладу, від 13.02.2023 №74 - 220% посадового окладу, від 10.03.2023 №110 - 374% посадового окладу, від 10.04.2023 №164 - 280% посадового окладу, від 09.05.2023 №210 - 280% посадового окладу, від 09.06.2023 №271 - 280% посадового окладу), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18), шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2021, з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022, з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції, обґрунтовуючи необхідність перерахунку грошового забезпечення позивача, безпідставно послався на постанову по справі №826/6453/18, дійшовши помилкового висновку про обов`язок відповідача застосовувати з 29.01.2020 показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2018. Вказує, що рішення апеляційного суду у зазначеній справі не є нормативноправовим актом та не встановлює загальнообов`язкових правил поведінки для невизначеного кола осіб. Воно має індивідуальний характер та поширює свою дію виключно на учасників відповідного спору. на момент нарахування та виплати грошового забезпечення відповідач був зобов`язаний керуватися чинними положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), яка визначає механізм формування посадових окладів та окладів за спеціальним званням. Суб`єкт владних повноважень не наділений правом самостійно змінювати порядок грошового забезпечення або застосовувати інший розрахунковий показник, ніж прямо передбачений урядовим нормативним актом. В іншому випадку такі дії були б кваліфіковані як перевищення службових повноважень та порушення бюджетного законодавства. Навіть за умови існування окремих судових рішень, які містять альтернативне тлумачення норм права, державний орган не може здійснювати масовий перерахунок грошового забезпечення без внесення відповідних змін до нормативно-правових актів або прийняття узагальнюючої правової позиції касаційною інстанцією. Обов`язок суб`єкта владних повноважень полягає у застосуванні чинного законодавства, а не у прогнозуванні можливих змін судової практики.
На думку відповідача, суд першої інстанції фактично застосував новий підхід до визначення розрахункової величини ретроспективно - до правовідносин, які вже були реалізовані та завершені належним виконанням. Такий підхід порушує принцип правової визначеності та створює ситуацію, за якої будь-яка виплата може бути переглянута через роки після її здійснення.
Покладення на відповідача обов`язку застосовувати показник прожиткового мінімуму станом на 01.01.2018 без наявності прямої норми закону або підзаконного акта фактично означає підміну державної регуляторної політики судовим розсудом.
Відповідач стверджує, що суд не може перебирати на себе функції нормотворчого органу та встановлювати новий механізм визначення складових грошового забезпечення. Крім того, слід врахувати, що грошове забезпечення позивача нараховувалося щомісячно, виплачувалося у визначених законодавством розмірах, було отримане позивачем без зауважень та не оскаржувалося протягом усього періоду проходження служби. Це свідчить про відсутність спору щодо розміру виплат на момент виникнення відповідних правовідносин та підтверджує їх завершений характер. Ігнорування цих обставин призвело до помилкового висновку суду про наявність підстав для перерахунку.
Позивач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, проходив службу цивільного захисту на посаді старшого водія 23 ДПРЧ 11 ДПРЗ з охорони об`єктів, звільнений наказом ГУ ДСНС України у Харківській області (по особовому складу) № 681 о/с від 25.09.2025.
На звернення адвоката листом № 65040-11951/65200 від 07.11.2025 ГУ ДСНС України у Харківській області надало копії наказів, довідки про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення, суми грошової допомоги під час проходження служби цивільного захисту за 2020-2025 роки.
З аналізу наданих документів та довідок про грошове забезпечення встановлено, що ГУ ДСНС України у Харківській області при визначенні розміру окладу за військовим (спеціальним) званням та посадового окладу під час проходження служби цивільного захисту у період з 29.01.2020 по день звільнення застосовував прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року у розмірі - 1762,00 грн.
Однак, позивач зазначає, що грошове забезпечення за період його служби було невірно розраховане відповідачем, оскільки для обчислення грошового забезпечення в період з 29.01.2020 по 31.12.2020 за основу повинен бути взятий прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 рік, що становить - 2027,00 грн., в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 2270,00 грн., в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 2481,00 грн., в період з 01.01.2023 по 19.05.2023 - 2684,00 грн.
Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №294-ІХ (далі - Закон №294-ІХ) із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову з таких підстав.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року № 623 (далі - Інструкція № 623), визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу.
Ця Інструкція розроблена відповідно до, зокрема, КЦЗ України, та Постанови № 704.
Пунктом 3 Інструкції № 623, передбачено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнято Постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018, та якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови № 704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (примітка Додатку 14 до постанови № 704).
Постановою № 704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103), якою внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції, а саме: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.» (пункт 6 Постанови № 103).
Постанова № 103 набула чинності 24.02.2018.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.
Таким чином, з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка була чинною до зазначених змін.
Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 по справі № 380/13603/21 вказав про необхідність застосування до спірних правовідносин з 29.01.2020 (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) положень пункту 4 Постанови № 704 у редакції до 24.02.2018, тобто у редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою № 103.
Верховний Суд дійшов висновку про те, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», у осіб з числа військовослужбовців виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Крім того, Верховний Суд врахував, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 залишена без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022. У контексті наведеного, для правильного вирішення вимог позивача, суди повинні встановити відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 на який позивач має право виплати, розмір прожиткового мінімуму, згідно з пунктом 4 Постанови № 704 за період з 30.01.2020 до 31.12.2020, з 01.01.2021 до 01.02.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зазначена правова позиція була також підтримана у постановах Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 120/965/22-а, від 21.12.2023 у справі № 520/8060/19 та від 24.06.2025 у справі № 420/5584/24, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягають врахуванню під час апеляційного перегляду справи.
Отже, з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Колегія суддів звертає увагу, що статтею 7 Закону № 294-IX передбачено, що станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2102,00 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" №1082-ІХ (далі - Закон №1082-ІХ) встановлено, що станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2270,00 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" №1928 (далі - Закон №1928) встановлено, що станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2481,00 грн.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" №2710-IX (далі - Закон №2710-IX) встановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2684, 00 грн.
Враховуючи те, що положення п. 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - у 2020 році Закону №294-IX, у 2021 році - Закону №1082-ІХ, у 2022 році - Закону №1928, у 2023 році - Закону №2710-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік)".
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що у період з 29.01.2020 по 31.12.2020 грошове забезпечення позивача має обчислюватися із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.
Щодо перерахунку грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, то колегія суддів враховує, що виплата грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням за останньою займаною штатною посадою.
З викладеного слідує, що грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань мають обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Відповідно до копії таб № 8582023 за 2020-2022 роки, які містяться в матеріалах справи, колегією суддів встановлено, що позивачу у спірний період було нараховано та виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у вересні 2021 року та листопаді 2022 року.
Також матеріалами справи з архівної відомості №1 за 2023 рік встановлено, що позивачу було нараховано та виплачено матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у листопаді 2023 року.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку про протиправність дій відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячного грошового забезпечення (надбавок та премій), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021-2022 роки за період проходження служби цивільного захисту з 29.01.2020 по 19.05.2023 з порушенням вимог Постанови №704 та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням.
При цьому, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2023 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням та зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2023 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18), оскільки виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік відповідно до таб №8582023 не проводилась, за 2023 рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань проведена у листопаді 2023 року, тобто за межами спірного періоду (29.01.2020-19.05.2023), а грошова допомога для оздоровлення за 2020-2023 роки відповідно до таб №8582023 та архівної відомості №1 взагалі не проводилась, що не було врахованом судом першої інстанції при розгляді вказаних позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів аналізуючи наведені нормативно - правові акти приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, зробив помилкові висновки.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).
З огляду на вищенаведений підхід, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів доходить висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 року по справі № 520/30453/25, частково прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню в частині визнання протиправними дій ГУ ДСНС України у Харківській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2023 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки з порушенням вимог Постанови №704 та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням та зобов`язання ГУ ДСНС України у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2023 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, відповідно до положень Постанови №704 (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18), з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 у справі № 520/30453/25 є законним та обгрунтованим.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 по справі № 520/30453/25 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління ДСНС України у Харківській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2023 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та без урахування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням та зобов`язання Головне управління ДСНС України у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020, 2023 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2023 роки, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18).
Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 у справі № 520/30453/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя М.О. Семененко
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий