ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
05 серпня 2026 року м. Дніпро справа № 280/1367/26
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року (суддя Новікова І.В.) в справі № 280/1367/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про:
визнання протиправним та скасування наказу щодо переведення його на посаду у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) як такого, що суперечить висновкам військово-лікарської комісії від 28 березня 2025 року та 11 вересня 2025 року №2025-0911-1255-4723-3 і порушує Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ №402, розділ 20 постанови ВЛК пункт 20.3;
визнання протиправною бездіяльності, що полягає у невчиненні дій щодо належного розгляду його рапорту від 11 лютого 2026 року, не наданні йому письмових відповідей за результатами розгляду та невжитті заходів для приведення умов його проходження військової служби у відповідність до висновків військово-лікарської комісії;
зобов`язання розглянути по суті рапорт від 11 лютого 2026 року, прийняти вмотивоване рішення з урахуванням висновків ВЛК від 28 березня 2025 року та 11 вересня 2025 року та Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ №402, розділ 20 постанови ВЛК пункт 20.3, та надати письмову відповідь у порядку і строки, встановлені законодавством України.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року залучено до участі у справі другого відповідача Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - Генштаб).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального штабу Збройних Сил України від 08.02.2026 №169 (по особовому складу) в частині призначення капітана медичної служби ОСОБА_1 , ординатора передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Східного регіону (на 600 ліжок) Медичних сил Збройних Сил України - старшим ординатором евакуаційного відділення медичної роти НОМЕР_3 окремої десантно-штурмової бригади 7 Корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, ВОС - 9016003.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач Генштаб просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апелянт зазначає, що за клопотанням командування Медичних сил Збройних Сил України від 30.01.2026 № 510/1/1933 на адресу Кадрового центру Збройних Сил України та ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслано план переміщення щодо призначення капітана медичної служби ОСОБА_1 , ординатора передового хірургічного відділення військової частини НОМЕР_1 на посаду старшого ординатора евакуаційного відділення медичної роти військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_4 (вх. № 9297 від 30.01.2026).
За результатами розгляду зазначених документів, які були погоджені командувачем Медичних сил Збройних Сил України, командувачем ІНФОРМАЦІЯ_3 , командир військової частини НОМЕР_2 , начальником Генерального штабу Збройних Сил України, прийнято рішення щодо переміщення, зокрема, позивача.
Висновок суду першої інстанції про те, що позивача призначено старшим ординатором евакуаційного відділення медичної роти НОМЕР_3 окремої десантно-штурмової бригади 7 Корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, що не відповідає ступеню його придатності до військової служби та прямо суперечить приписам Положення №402, вважає необґрунтованим, адже позивач проходить службу на аналогічній посаді (ординатор передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Східного регіону (на 600 ліжок) Медичних сил Збройних Сил України).
Оскільки переміщення позивача відбулося у суворій відповідності до вимог спеціальних норм Положення, які діють під час особливого періоду, у тому числі воєнного стану, то є очевидним те, що апелянтом під час видання оскаржуваного наказу жодних прав позивача не порушено.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до інформації, зазначеної у довідці військово-лікарської комісії від 11.09.2025 №2025-0911-1255-4723-3, ОСОБА_1 , на підставі статей 57б, 17в, 61в, 64в, 43в, 39в, 52в графи ІІІ Розкладу хвороб, визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.
Наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 08.02.2026 №169 (по особовому складу) відповідно до пунктів 82, 83 та 257 Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України капітана медичної служби ОСОБА_1 , ординатора передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Східного регіону (на 600 ліжок) Медичних сил Збройних Сил України призначено старшим ординатором евакуаційного відділення медичної роти НОМЕР_3 окремої десантно-штурмової бригади 7 Корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, ВОС - 9016003.
Суд першої інстанції врахував, що у довідці ВЛК ВЧ НОМЕР_5 від 28.03.2025 №746, на підставі статей 17-б, 61-б, 36-в, 39-в, 41-в, 43-в, 52-в, 57-в графи ІІІ Розкладу хвороб, ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, а також зазначено про те, що такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.
Відповідно до довідки ВЛК Госпітальна ВЛК психоневрологічного профілю "Національний військово-медичний клінічний центр "Головний військовий клінічний госпіталь" від 11.09.2025 №2025-0911-1255-4723-2, на підставі статті 56б, 17в, 61в, 64в, 43в, 39в, 52в графи ІІІ Розкладу хвороб, позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.
Інших висновків ВЛК щодо ступеня придатності позивача до військової служби матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції зауважив, що за двома висновками ВЛК ОСОБА_1 визнаний таким, що придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.
Врахувавши, що за імперативними приписами пункту 20.3 Положення №402, військовослужбовці, щодо яких прийнято постанову про придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, є такими, що непридатні до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах, не залежно від того чи міститься відповідний запис у довідці ВЛК, оскільки таке прямо передбачено приписами Положення №402, а також за приписів пункту 20.3 Положення №402, військовослужбовці стосовно яких прийнято постанову з формулюванням: "придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони" є в цілому не придатними до служби, зокрема в Десантно-штурмових військах, оскільки Положення №402 не визначає конкретного переліку посад у складі Десантно-штурмових військ, які можуть комплектуватися такими військовослужбовцями, а за висновком ВЛК, який є обов`язковим до виконання, визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, суд першої інстанції дійшов висновку, що в силу приписів пункту 20.3 Положення №402 позивач є непридатним до в цілому до служби у Десантно-штурмових військах незалежно від посади, на яку його було призначено.
Суд першої інстанції вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог, задовольнивши позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування наказу Генерального штабу Збройних Сил України від 08.02.2026 №169 (по особовому складу) в частині призначення капітана медичної служби ОСОБА_1 , ординатора передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Східного регіону (на 600 ліжок) Медичних сил Збройних Сил України - старшим ординатором евакуаційного відділення медичної роти НОМЕР_3 окремої десантно-штурмової бригади НОМЕР_6 Корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, ВОС - 9016003.
Щодо позовних вимог до військової частини НОМЕР_1 суд першої інстанції зазначено, що оскільки командуванням військової частини НОМЕР_1 рішення про переміщення позивача не приймалось, як і не могло бути вирішено питань, викладених позивачем у рапорті, оскільки рішення про переміщення позивача прийнято вищим керівництвом, а саме Генеральним штабом Збройних Сил України, тому позовні вимоги до військової частини НОМЕР_1 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у складі військовій частині НОМЕР_1 на посаді ординатора передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Східного регіону (на 600 ліжок) Медичних сил Збройних Сил України, військове звання - капітан медичної служби.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 11 вересня 2025 року №2025-0911-1255-4723-3 ОСОБА_1 на підставі статей 57б, 17в, 61в, 64в, 43в, 39в, 52в графи ІІІ Розкладу хвороб визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.
Наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 08 лютого 2026 року №169 (по особовому складу) відповідно до пунктів 82, 83 та 257 Положення про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України капітана медичної служби ОСОБА_1 , ординатора передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Східного регіону (на 600 ліжок) Медичних сил Збройних Сил України, призначено старшим ординатором евакуаційного відділення медичної роти НОМЕР_3 окремої десантно-штурмової бригади 7 Корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, ВОС - 9016003.
Спірним в цій справі є питання правомірності призначення позивача як особи, що визнана придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, на посаду у десантно-штурмових військах.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Частиною третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини сьомої статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами (частини четверта статті 2 Закону №2232-ХІІ).
З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану, який діє й на час апеляційного перегляду справи.
Відповідно до пункту 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008), застосовується судом в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять, зокрема, військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
Згідно з пунктом 83 Положення №1153/2008 військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням досвіду служби, рівня їх професійної компетентності, особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України. У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.
За положеннями абзацу сьомого пункту 110 Порядку №1153/2008 переміщення осіб офіцерського складу між видами, окремими родами військ (сил) Збройних Сил України, органами військового управління, з`єднаннями, військовими частинами, вищими військовими навчальними закладами, військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти, установами та організаціями, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, здійснюється наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні види, окремі роди військ (сил) Збройних Сил України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, крім посад, що належать до повноважень вищої посадової особи. У період дії воєнного стану переміщення осіб офіцерського складу у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно між видами, окремими родами військ (сил) Збройних Сил України, органами військового управління, з`єднаннями, військовими частинами, вищими військовими навчальними закладами, військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти, установами та організаціями, що підпорядковані Головнокомандувачу Збройних Сил України, здійснюється наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Відповідно до витягу із плану переміщення осіб офіцерського складу Збройних Сил України переміщення ОСОБА_1 на посаду старшого ординатора евакуаційного відділення медичної роти НОМЕР_3 окремої десантно-штурмової бригади 7 Корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України відбулося на підставі пунктів 82, 83 та 257 Положення №1153/2008, у зв`язку із необхідністю доукомплектування військової частини.
Абзацом другим пункту 257 Положення №1153/2008 передбачено, що для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.
Довідкою ВЛК військової частини НОМЕР_5 від 28 березня 2025 року №746 на підставі статей 17-б, 61-б, 36-в, 39-в, 41-в, 43-в, 52-в, 57-в графи ІІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.
У довідці зазначено, що такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.
Довідкою госпітальної ВЛК психоневрологічного профілю Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 11 вересня 2025 року №2025-0911-1255-4723-2 на підставі статті 56б, 17в, 61в, 64в, 43в, 39в, 52в графи ІІІ Розкладу хвороб позивача визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.
Пунктом 2.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі - Положення №402), установлено, що постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Пунктом 20.3 Положення №402 передбачено, що при медичному огляді військовослужбовців та інших осіб ВЛК приймаються постанови такого змісту, зокрема «Придатний»: до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.
Зважаючи на приписи пункту 20.3 Положення №402 стосовно того, що військовослужбовці, щодо яких прийнято постанову про придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, є такими, що непридатні до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах, а ВЛК ОСОБА_1 визнаний таким, що придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що в силу приписів пункту 20.3 Положення №402 позивач є непридатним в цілому до служби у Десантно-штурмових військах, незалежно від посади, на яку його призначено.
Оскільки наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 08 лютого 2026 року №169 (по особовому складу) ОСОБА_1 призначено на посаду старшого ординатора евакуаційного відділення медичної роти НОМЕР_3 окремої десантно-штурмової бригади 7 Корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, а позивач ВЛК визнаний непридатним до служби у Десантно-штурмових військах, таке призначення є порушенням Порядку №402, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність наказу (по особовому складу) Генштабу від 08 лютого 2026 року №169 в частині призначення капітана медичної служби ОСОБА_1 , ординатора передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Східного регіону (на 600 ліжок) Медичних сил Збройних Сил України - старшим ординатором евакуаційного відділення медичної роти НОМЕР_3 окремої десантно-штурмової бригади 7 Корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України, ВОС - 9016003.
Доводи апелянта фактично зводяться до того, що переміщення позивача відбулося у суворій відповідності до вимог спеціальних норм Положення, які діють під час особливого періоду, у тому числі воєнного стану, то є очевидним те, що апелянтом під час видання оскаржуваного наказу жодних прав позивача не порушено.
Надаючи оцінку таким доводам апелянта, суд ще раз констатує, що спірним наказом про переміщення позивача, який визнаний непридатним до служби у Десантно-штурмових військах, порушено приписи пункту 20.3 Положення№402, адже служба у складі евакуаційного відділення медичної роти НОМЕР_3 окремої десантно-штурмової бригади 7 Корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України не відповідає ступеню придатності позивача до військової служби, відповідно, спірним наказом напряму порушені права позивача на проходження військової служби у підрозділах, у яких він може проходити військову службу за станом здоров`я.
Аргумент апелянта про те, що на цей час позивач проходить службу на аналогічній посаді (ординатор передового хірургічного відділення Військово-медичного клінічного центру Східного регіону (на 600 ліжок) Медичних сил Збройних Сил України) в обґрунтування правомірності оскарженого наказу є цілком безпідставним, позаяк апелянтом не доведено, що попереднє місце служби є Десантно-штурмовими військами або іншим військами, служба у яких не відповідає ступеню придатності позивача до військової служби.
Наостанок суд зауважує, що Порядок №1153/2008 з 12 лютого 2026 року доповнено пунктом 257-1 наступного змісту:
«Під час проведення мобілізації та дії воєнного стану призначення військовослужбовців, які визнані військово-лікарськими комісіями придатними до військової служби за станом здоров`я у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, на посади у військових частинах, що належать до бойового складу, здійснюється посадовими особами відповідно до номенклатури посад за письмовою згодою таких військовослужбовців та за клопотанням командира (начальника) відповідної військової частини.».
На час видання спірного в цій справі наказу ця норма була відсутня у Порядку №1153/2008, проте сам факт внесення до Порядку №1153/2008 такої правової норми свідчить про те, що призначення військовослужбовців, які визнані військово-лікарськими комісіями придатними до військової служби за станом здоров`я у військових частинах забезпечення, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони, на посади у військових частинах, що належать до бойового складу, має здійснюватися не шляхом переміщення без згоди військовослужбовця, а виключно за письмовою згодою таких військовослужбовців.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року в справі № 280/1367/26 залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 травня 2026 року в справі № 280/1367/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 05 серпня 2026 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 05 серпня 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко