Справа № 953/6665/26
2/953/4062/26
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(про залишення позовної заяви без руху)
"05" серпня 2026 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Демченко С.В.,
за участю:
відповідачки - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - Тюльпа Я.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,
у с т а н о в и в:
У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 травня 2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачці запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Відповідачка у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
Позивач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.
Суд, вислухавши думку відповідачки та перевіривши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Положеннями ч. 11 ст. 187 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Дослідивши позовну заяву, приходжу до висновку, що зазначена заява за формою та змістом не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 3 ст. 177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».
Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 рік встановлений у розмірі 3 328 грн.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною собою повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, до яких належать учасники бойових дій, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», закріплені пільги учасникам бойових дій та гарантії їх соціального захисту, а у частині другій статті 22 цього Закону встановлено, що ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Під час вирішення питання щодо звільнення особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до неї особи), від сплати судового збору за подання позовної заяви суд має з`ясувати предмет і підстави позову, а також перевірити, чи пов`язаний спір із захистом прав такої особи, визначених статтями 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Дослідивши зміст позовної заяви та заявлені позовні вимоги, суд встановив, що предметом спору у даній справі є зменшення розміру аліментів.
Отже, характер спірних правовідносин свідчить про те, що заявлені позовні вимоги не пов`язані із реалізацією чи захистом прав і гарантій, передбачених для осіб, які мають статус учасника бойових дій.
Сам лише факт наявності у позивача статусу учасника бойових дій не є безумовною підставою для звільнення його від сплати судового збору при зверненні до суду з будь-якими позовними вимогами. Для застосування пільги, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», необхідно, щоб предмет спору безпосередньо стосувався захисту прав, свобод чи інтересів особи саме у зв`язку з її статусом учасника бойових дій.
У даній справі спірні правовідносини не стосуються надання, реалізації чи порушення прав позивача як учасника бойових дій, а виникли у зв`язку із заявленою вимогою про зменшення розміру аліментів, що не пов`язана із реалізацією чи захистом прав, гарантій і пільг, передбачених законодавством для осіб, які мають статус учасника бойових дій.
За таких обставин суд приходить до висновку, що підстави для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у цій справі відсутні.
Окрім того, справи про зменшення розміру аліментів не віднесені законом до категорії справ, у яких позивач звільняється від сплати судового збору.
Таким чином позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1331,20 грн та надати суду відповідні докази сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу термін для сплати судового збору за подання цієї позовної заяви у визначеному законом розмірі.
У разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде залишена без розгляду.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись ст.175, 185 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів - залишити без руху.
Встановити строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, у встановлений судом строк, позов буде залишений без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя С.В. Демченко