Справа № 297/1807/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2026 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого ІЛЬТЬО І. І.,
при секретарі судового засідання Гарані О. А.,
за участю заявника ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Кирияк К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_3 та приватний нотаріус Берегівського нотаріального округу Кирияк Клара Миколаївна про встановлення факту проживання однією сім`єю, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю.
Позов мотивовано тим, щоОСОБА_4 за життя проживав у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Упродовж останніх років життя стан здоров`я ОСОБА_4 істотно погіршився. Він страждав на тривалі захворювання, мав обмеження в пересуванні, потребував сторонньої допомоги, постійного догляду, придбання продуктів харчування, ліків, забезпечення побутових потреб, супроводу до медичних установ та допомоги у веденні домашнього господарства.
Заявник зазначив, що з 2018 року фактично став найближчою для померлого особою, систематично перебував у його домоволодінні, здійснював догляд за ним, забезпечував його продуктами харчування, ліками та іншими необхідними речами, возив до лікарів і медичних закладів, оплачував окремі витрати, доглядав за житловим будинком і господарством, спільно з померлим вирішував питання повсякденного побуту.
За твердженнями заявника, між ним та ОСОБА_4 склалися сталі сімейні відносини, які характеризувалися спільністю побуту, взаємною турботою, моральною та матеріальною підтримкою, наявністю взаємних прав і обов`язків, притаманних членам однієї сім`ї. Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема, нерухоме майно за місцем його проживання.
Заявник у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак документального підтвердження факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю протягом не менш як п`яти років до часу відкриття спадщини не має. У зв`язку із цим нотаріусом заявнику роз`яснено необхідність підтвердження відповідного юридичного факту рішенням суду. Встановлення зазначеного факту необхідне заявнику для реалізації спадкових прав та оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 27 червня 2026 відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити. Пояснив, що протягом приблизно восьми років до смерті ОСОБА_4 постійно про нього піклувався. Останній мав тяжкі захворювання, зокрема проблеми з ногою та тромбоз, був обмежений у пересуванні й потребував сторонньої допомоги.
Представник заявника ОСОБА_2 підтримала заявлені вимоги, посилаючись на те, що сукупністю письмових доказів, поясненнями заявника та показаннями свідків підтверджено не лише факт надання померлому періодичної допомоги, а існування протягом тривалого часу сталих сімейних відносин, спільного побуту та взаємних обов`язків.
Приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Кирияк К. М. в судовому засіданні щодо задоволення заяви не заперечувала. Пояснила, що у поданих нотаріусу документах відсутнє належне документальне підтвердження проживання заявника зі спадкодавцем однією сім`єю протягом п`яти років до відкриття спадщини, тому цей факт може бути встановлений у судовому порядку.
Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася.
З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_5 , оскільки в матеріалах справи наявна її нотаріально посвідчена заява від 23 березня 2026 року, відповідно до якої вона відмовилась від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 на користь заявника ОСОБА_1 ..
Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що згідно Свідоцтва про Смерть Серії НОМЕР_2 від 22.01.2026 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На день смерті ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою Батівської селищної ради Берегівського району Закарпатської області №40 від 06.02.2026 року.
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованим в реєстрі №1-2066 від 08.09.2020 року встановлено, що ОСОБА_4 є спадкоємцем житлового будинку за АДРЕСА_2 .
Крім того, заявник ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини №10 від 16.02.2026 року.
Разом з тим, листом приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області №48/02-14 від 31.03.2026 року заявнику повідомлено, що подані ним документи не підтверджують факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю протягом не менш як п`яти років до часу відкриття спадщини, та роз`яснено необхідність вирішення цього питання у судовому порядку.
Судом досліджено нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_3 від 23 березня 2026 року, відповідно до якої вона після смерті брата, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовилася від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 .
Згідно нотаріально посвідчених заяв свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , вбачається, що ОСОБА_4 протягом тривалого часу потребував сторонньої допомоги, а догляд за ним здійснював ОСОБА_1 .
Заявник також надав докази здійснення витрат, пов`язаних із забезпеченням потреб померлого та утриманням його домоволодіння, зокрема банківські виписки, платіжні документи щодо оплати комунальних послуг, придбання товарів і здійснення інших витрат.
Судом також досліджено фотоматеріали, на яких зафіксовано перебування ОСОБА_4 у медичному закладі, що узгоджується з поясненнями заявника і показаннями свідків про тривалу хворобу померлого та необхідність постійного догляду.
Сукупністю досліджених доказів підтверджено, що щонайменше з 2018 року і до дня смерті ОСОБА_4 заявник систематично та постійно перебував разом із ним, забезпечував повсякденні побутові потреби померлого, придбавав продукти харчування, ліки та необхідні речі, здійснював догляд у період хвороби, оплачував окремі витрати, пов`язані з утриманням житла, організував поховання та поніс пов`язані з ним витрати.
Окрім того, в ході судового розгляду за клопотанням представника заявника ОСОБА_2 були допитані наступні свідки, а саме, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що особисто знав ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Зі слів свідка, ОСОБА_4 протягом тривалого часу тяжко хворів, мав проблеми з ногою, був фактично лежачим або істотно обмеженим у пересуванні та близько п`яти-семи років потребував постійного стороннього догляду. Увесь цей час ОСОБА_1 постійно приходив до померлого, допомагав йому в побуті, доглядав за ним, возив до лікарні, купував необхідні речі, а також підтримував належний стан будинку та господарства. Свідок зазначив, що сестра померлого проживала за межами України, у м. Будапешті, а безпосередній щоденний догляд за ОСОБА_4 здійснював саме заявник.
Свідок, ОСОБА_7 , в судовому засіданні пояснила що ОСОБА_4 протягом останніх приблизно п`яти років життя тяжко хворів, а догляд за ним постійно здійснював ОСОБА_1 . Заявник допомагав померлому, возив його до лікарні, придбавав ліки, продукти харчування, виконував роботи у дворогосподарстві та забезпечував його повсякденні потреби. Після смерті ОСОБА_4 , саме ОСОБА_1 продовжив доглядати за домоволодінням.
Суд оцінює показання свідків як послідовні, узгодженні між собою та такими, що відповідають іншим доказам у справі відповідно до ст.. 89 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною сьомою статті 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, які мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.
За змістом частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною другою статті 315 ЦПК України, передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка за відсутності спору розглядається за правилами окремого провадження. У такому порядку можуть розглядатися, зокрема, заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.
За змістом частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства.
Отже, закон не пов`язує існування сім`ї виключно з перебуванням осіб у зареєстрованому шлюбі або в кровному спорідненні.
Поняття сім`ї має оцінюватися з огляду на фактичний характер відносин між особами, зокрема на сталість спільного проживання, спільність побуту, взаємну турботу, матеріальну та моральну підтримку, участь у витратах і виконання взаємних обов`язків.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб.
Згідно зі статтею 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За приписами частин першої та другої статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день її смерті.
Відповідно до статті 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, установлених статтею 1259 цього Кодексу.
Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.
П`ятирічний строк проживання однією сім`єю має виповнитися саме на момент відкриття спадщини. Такий підхід сформульований Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилами частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у сукупності.
Покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підтверджують не лише відвідування заявником померлого, а тривалий і постійний характер догляду, забезпечення повсякденних потреб, ведення господарства та фактичну відсутність інших осіб, які б виконували щодо померлого аналогічні сімейні обов`язки.
Суд ураховує, що ОСОБА_4 , у зв`язку зі станом здоров`я протягом тривалого часу потребував постійної допомоги. Саме заявник забезпечував таку допомогу не епізодично, а систематично, упродовж періоду, який перевищує п`ять років.
Здійснення заявником догляду за померлим, придбання продуктів і ліків, перевезення його до медичних закладів, оплата витрат, утримання житла та господарства, моральна підтримка, а також організація поховання є проявами взаємних обов`язків, притаманних членам сім`ї.
Окремо взяті платіжні документи не підтверджують усього змісту сімейних відносин, однак у сукупності з показаннями свідків, поясненнями учасників справи та іншими письмовими доказами вони підтверджують сталість і реальність таких відносин.
Судом не встановлено суперечностей між доказами, які б ставили під сумнів достовірність викладених заявником обставин.
Жодна особа не заявила про наявність спору щодо самого факту проживання заявника зі спадкодавцем однією сім`єю або не надала доказів, які б спростовували заявлені обставини.
Тому суд доходить висновку, що під час розгляду справи спору про право, який би унеможливлював розгляд заяви в порядку окремого провадження, не виникло.
Наявність спадкоємця попередньої черги, який прийняв спадщину, сама по собі не спростовує встановленого судом факту сімейних відносин, однак має враховуватися нотаріусом при визначенні кола осіб, які одержують право на спадкування, відповідно до статей 1258, 1259 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 із 2018 року до дня смерті останнього, ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом та мали взаємні права й обов`язки.
Тривалість таких сімейних відносин перевищила встановлений статтею 1264 ЦК України п`ятирічний строк.
Заявник не має можливості підтвердити цей факт у позасудовому порядку, а його встановлення має для нього юридичне значення, оскільки створює передумови для реалізації ним прав у спадкових правовідносинах.
Таким чином, заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись, ст. ст. 4, 10, 12, 76-81, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_3 та приватний нотаріус Берегівського нотаріального округу Кирияк Клара Миколаївна про встановлення факту проживання однією сім`єю - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім`єю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , протягом не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме з 2018 року і до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
.
Суддя Іван ІЛЬТЬО