Справа № 646/9602/26
№ провадження 2/646/5574/2026
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 серпня 2026 року м.Харків
Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Шиховцова А.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності,
в с т а н о в и в:
До Основ`янського районного суду міста Харкова з позовною заявою звернулась представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання права власності на житло.
Перевіривши матеріали заяви, суддя доходить висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
Статтями 175,177 ЦПК України визначено вимоги, яким повинна відповідати подана до суду позовна заява.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст.ст. 2, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ч.ч.2, 4 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд роз`яснює сторонам, що обов`язок доказування покладено на них; письмові докази мають відповідати вимогам ст. 95 ЦПК України; порядок надання суду доказів визначений статтею 83 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.п.4, 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Результат аналізу статті 51 ЦПК України свідчить про те, що належним відповідачем у справі є особа, яка має відповідати за позовом.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду.
Отже пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Тож позивачу слід визначитися з колом осіб, які прийматимуть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне майно перебуває за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на викладене суддя зазначає, що територія, на якій перебуває спірне майно, знаходиться поза межами територіально юрисдикції Харківської міської ради.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За даних обставин позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу необхідно надати строк для виправлення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя, -
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачу п`яти денний строк для усунення викладених в мотивувальній частині ухвалі недоліків.
Роз`яснити позивачу, що у разі не виконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернутою йому.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Шиховцова А.О.