Справа № 307/1690/26
Провадження № 2/307/790/26
ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
Закарпатської області
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
05 серпня 2026 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого - судді Ніточко В.В., з участю секретаря судового засідання Заяць Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя,
в с т а н о в и в:
І. Виклад позиції сторін.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя.
Позовні вимоги мотивує тим, що 22 жовтня 2005 року він уклав шлюб з відповідачкою, який було зареєстровано у виконавчому комітеті Дубівської селищної ради. За час спільного проживання в шлюбі він з відповідачкою набув житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 . Однак, даний будинок зареєстрований на праві власності за відповідачкою. Згоди про добровільний розподіл майна - житлового будинку між ними не досягнуто. Вважає, що вищезазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя, і він має право на його частини.
Просить визнати спільною сумісною власністю позивача та відповідача житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 148,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1587916621244, дата державної реєстрації: 30 червня 2018 року; поділити вказаний житловий будинок між позивачем, ОСОБА_1 , та відповідачкою, ОСОБА_2 , визнавши право власності по 1/2 частині за кожним них.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 квітня 2026 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя прийнято до розгляду та відкрито провадження у ній.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2026 року призначено судове засідання для розгляду даної прави по суті.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене та те, що сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Із свідоцтва про шлюб відомо, що ОСОБА_1 22 жовтня 2005 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 (а.с. 8).
Згідно інформації, сформованої за допомогою додатку "Реєстр нерухомості" та відповіді № 3127756 від 04 серпня 2026 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_2 є власниками житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 148,1 кв.м., реєстраційний номер 1587916621244. Право власності зареєстровано 30 червня 2018 року. (а.с. 17-18, 62-64).
Із висновку про вартість майна - житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 відомо, що його вартість, станом на 16 березня 2026 року, становить 855 574 грн. 00 коп. (а.с. 10).
V. Оцінка Суду.
Відповідно ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України право власності є непорушним, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Згідно ч.2 цієї є статті, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.61 СК України, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно ст.63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до ст. 69 СК України, дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно ч.3 та ч.4 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.
Статтею 372 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З матеріалів справи вбачається, що сторони як подружжя, під час перебування у зареєстрованому шлюбі, набули майно, а саме житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а тому дане майно слід визнати спільною частковою власністю подружжя та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частинізазначеного майна.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь позивача понесені ним витрати з сплати судового збору в сумі 4 277 гривень 87 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 41 Конституції України, ст.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 317, 319, 321, 368, 372 ЦК України, ст.ст.57, 60-63, 69, 70 СК України, ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 142, 206, 247, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов - задовольнити.
Визнати житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1587916621244, об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Поділити майно, яке є об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частиніжитлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1587916621244.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 4 277 (чотири тисячі двісті сімдесят сім) гривень 87 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Суддя В.В. Ніточко