П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 серпня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/2396/26
Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е.А.
Дата ухвалення рішення: 13 квітня 2026 року
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тарновецького І.І.,
суддів: Бойка А.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі №420/2396/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не виготовлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області оновлених довідок про його грошове забезпечення станом на 01.01.2026 рік, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 та 2025 календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2026 року;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 рік, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (кожну надбавку, кожну доплату, кожне підвищення та премії окремо), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, згідно наказу Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 та з урахуванням надбавки за особливості проходження служби в розмірі не менш 100% посадового окладу враховуючи прожитковий мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2026 року, надбавки за таємність 15 % від посадового окладу, враховуючи прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2026 року, надбавки за класну кваліфікацію в розмірі 5 % від посадового окладу враховуючи прожитковий мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2026 року та премії не менш 400% від посадового окладу враховуючи прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2026 року, для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2026 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не виготовлення та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2026 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2026 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин висновки, викладені у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, оскільки визнання протиправним та нечинним пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 не спричиняє автоматичного відновлення попередньої редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704.
На думку скаржника, рішення у справі №320/29450/24 не має ретроактивної дії, а тому не створює правових підстав для видачі довідки про розмір грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня 2026 року. Посилаючись на положення статті 265 КАС України, Закону України «Про правотворчу діяльність», Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, а також на правові висновки Верховного Суду у низці постанов, апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції про зобов`язання підготувати та видати позивачу оновлену довідку про розмір грошового забезпечення є незаконним та підлягає скасуванню.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року - без змін. Зазначає, що починаючи з 2020 року відповідач систематично відмовлявся видавати належні довідки про розмір грошового забезпечення, необхідні для перерахунку пенсії, у зв`язку з чим він неодноразово звертався до суду та отримував судові рішення про зобов`язання відповідача підготувати й надати такі довідки, які останній виконав лише після їх ухвалення. На думку позивача, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним, обґрунтованим та ухваленим з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тоді як доводи апеляційної скарги ґрунтуються на помилковому тлумаченні наслідків визнання нечинним нормативно-правового акта та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. У зв`язку з цим позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків:
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Після набрання 18 червня 2025 року законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про підготовку та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року для проведення перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року. У заяві позивач просив визначити розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а також зазначити у довідці інші щомісячні види грошового забезпечення, необхідні для проведення перерахунку пенсії.
Листом від 21 січня 2026 року №13/1/110 відповідач відмовив позивачу у підготовці та направленні зазначеної довідки, посилаючись на відсутність правових підстав для її оформлення та зазначивши, що після 01 березня 2018 року Кабінетом Міністрів України не приймалося рішень про підвищення розмірів посадових окладів і окладів за військовими званнями військовослужбовців.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що після набрання 18 червня 2025 року законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481, яким було внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, втратив чинність, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 4 постанови №704 у редакції, що діяла до внесення зазначених змін.
Суд першої інстанції зазначив, що зростання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», зумовило виникнення у позивача права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, необхідної для проведення перерахунку пенсії відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України №2262-ХІІ та положень постанови Кабінету Міністрів України №704. При цьому суд врахував правові висновки Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права та дійшов висновку, що відмова відповідача у видачі такої довідки є протиправною.
Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині зобов`язання відповідача зазначити у довідці конкретні розміри окремих надбавок, доплат та премії, оскільки із заявою про видачу довідки із такими показниками позивач до відповідача не звертався, а тому відповідні права позивача не були порушені. З огляду на це позов задоволено частково.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доводам сторін, дійшла таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові засади пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, визначені Законом України №2262-ХІІ, питання визначення складових грошового забезпечення військовослужбовців урегульовані Законом України №2011-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, Порядком проведення перерахунку пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, та Порядком подання і оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1.
Аналіз положень статей 43 та 63 Закону №2262-ХІІ у їх системному взаємозв`язку зі статтею 9 Закону №2011-ХІІ свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є зміна хоча б одного із видів грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців або введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, встановлених компетентним суб`єктом владних повноважень.
На виконання зазначених законодавчих приписів Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №704, якою визначено структуру та порядок обчислення грошового забезпечення військовослужбовців. У первісній редакції пункту 4 цієї постанови розміри посадових окладів визначалися шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 зазначений порядок було змінено, а постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 встановлено нову розрахункову величину - 1762 гривні. Саме правомірність застосування зазначеної постанови є предметом спору у цій справі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що після набрання законної сили рішенням у справі №320/29450/24 дія попередньої редакції пункту 4 постанови №704 була відновлена, а тому відповідач був зобов`язаний оформити позивачу довідку із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого законом на 01 січня 2026 року.
Разом із тим під час апеляційного перегляду цієї справи Верховним Судом було переглянуто зазначені судові рішення. Постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі №320/29450/24 скасовано, а у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України, реалізуючи повноваження, надані частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», уповноважений визначати умови та розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі встановлювати розрахункову величину, яка застосовується для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями. У зв`язку з цим Верховний Суд визнав помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності у Кабінету Міністрів України таких повноважень та дійшов висновку, що встановлення постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 фіксованої розрахункової величини 1762 гривні відповідає вимогам чинного законодавства.
Колегія суддів бере до уваги, що на момент звернення позивача до відповідача рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, набрало законної сили. Разом із тим під час апеляційного перегляду цієї справи зазначені судові рішення були скасовані Верховним Судом, який сформулював правовий висновок щодо застосування спірних норм матеріального права. Відтак колегія суддів відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховує зазначений правовий висновок Верховного Суду при застосуванні норм матеріального права у цій справі.
За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, поклавши в основу рішення тлумачення норм матеріального права, яке не відповідає правовому висновку Верховного Суду, сформульованому у постанові від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24, що не дає підстав для погодження з висновками суду першої інстанції.
Оскільки після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №481 Кабінетом Міністрів України не приймалося рішень про зміну складових або розмірів грошового забезпечення, які відповідно до статей 43 та 63 Закону України №2262-ХІІ є підставою для проведення перерахунку пенсії, у відповідача був відсутній обов`язок щодо підготовки та направлення до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2026 року.
Доводи відзиву на апеляційну скаргу наведених висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на правовій позиції, що не відповідає правовому висновку Верховного Суду, сформульованому у постанові від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24. Інших доводів, які б спростовували наведені висновки колегії суддів або свідчили про неправильне застосування відповідачем норм матеріального права, позивач не навів.
За наведених обставин колегія суддів доходить висновку, що відсутні правові підстави для визнання протиправною відмови відповідача у підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про наявність у відповідача обов`язку підготувати та направити до органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2026 року із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на зазначену дату.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України неправильне застосування судом норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
З огляду на викладене апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає задоволенню, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для іншого розподілу судових витрат колегія суддів не вбачає.
Оскільки справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження як справа незначної складності, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року у справі №420/2396/26 скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.І. Тарновецький
Судді: А.В. Бойко
О.А. Шевчук