П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/21388/24 Головуючий у 1-й інстанції: Окис Тетяна Олександрівна
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
05 серпня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (в/ч НОМЕР_1 ), військової частини НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_2 ) в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо виплати позивачу грошового забезпечення з 29.01.2020 по 12.05.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, без врахування нових розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпеченнявійськовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, відповідно на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14, без використання мінімальної заробітної плати та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищення);
- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення з 29.01.2020 по 12.05.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік, грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпеченнявійськовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159;
- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо розрахунку ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 12 травня 2020 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294IХ станом на 01 січня 2020 року.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 12 травня 2020 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294IХ станом на 01 січня 2020 року.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести виплату ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 12 травня 2020 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294IХ станом на 01 січня 2020 року.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати, а військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 29 січня 2020 року по день фактичної виплати.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач у спірний період проходив службу у в/ч НОМЕР_2 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 .
Позивача було виключено зі списків особового складу наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 12 травня 2020 року № 68
Так, протягом 2020 року грошове забезпечення позивача нараховувалося та виплачувалося відповідачем із розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог частково.
Так, позивач оскаржує рішення суду першої інстанції в частині не врахування позовних вимог стосовно зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпеченнявійськовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 та проведення його виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови КМУ № 704, грошове забезпечення складається з: основних видів (оклад, звання, вислуга); щомісячних додаткових видів (надбавки, доплати, винагороди, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Грошова допомога на оздоровлення за своєю нормативною класифікацією належить саме до одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо відсутності у спірний період підстав для здійснення перерахунку позивачу грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпеченнявійськовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно частково скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення позову.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо розрахунку ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 12 травня 2020 року грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294IХ станом на 01 січня 2020 року.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок, а військову частину НОМЕР_1 провести виплату ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 12 травня 2020 року грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року №294IХ станом на 01 січня 2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.