П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/11107/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шувалова Тетяна Олександрівна
Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.
05 серпня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , третя особа - військова частина НОМЕР_3 , про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (в/ч НОМЕР_1 ), військової частини НОМЕР_2 (в/ч НОМЕР_2 ), третя особа - військова частина НОМЕР_3 (в/ч НОМЕР_3 ), в якому просив:
-визнати протиправною бездіяльність (дії) військової частини НОМЕР_2 щодо безпідставного ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період лікування та перебування у відпустці після тяжкого поранення (з 24 вересня 2024 року по 26 вересня 2024 року, з 26 вересня 2024 року по 09 жовтня 2024 року, з 09 жовтня 2024 року по 28 жовтня 2024 року, з 28 жовтня 2024 року по 27 листопада 2024 року, з 27 грудня 2024 року по 26 січня 2025 року, з 05 лютого 2025 року по 11 лютого 2025 року) у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;
- зобов`язати нарахувати позивачу додаткову винагороду у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі за період лікування та перебування у відпустці після тяжкого поранення (з 24 вересня 2024 року по 26 вересня 2024 року, з 26 вересня 2024 року по 09 жовтня 2024 року, з 09 жовтня 2024 року по 28 жовтня 2024 року, з 28 жовтня 2024 року по 27 листопада 2024 року, з 27 грудня 2024 року по 26 січня 2025 року, з 05 лютого 2025 року по 11 лютого 2025 року) у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується військовим квитком позивача серії НОМЕР_4 .
Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданою військовою частиною НОМЕР_5 від 03.10.2024 № 54, солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23 вересня 2024 року отримав: множинні вогнепальні осколкові поранення грудей (непроникаючі) правого плеча, лівого передпліччя, вогнепальний перелом верхньої третини правого плеча, пошкодження судин лівого передпліччя.
За обставин: безпосередньої участі військовослужбовця в бойових діях під час захисту Батьківщини, у бойовій обстановці, під час виконання бойових завдань у відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, внаслідок обстрілів та штурмів збройних формувань Російської Федерації у районі населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області. Травма не пов`язана із вчиненням кримінального та адміністративного правопорушення. Перебував в засобах захисту. В стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння не перебував.
Як наслідок, з 24.09.2024 по 25.09.2024 позивач перебував на лікуванні у стаціонарі у КНП «Міська клінічна лікарня №16 Дніпровської міської ради» із діагнозом Т01.8.-ВТ 23.09.2024, ВОП грудної клітини, лівого плеча, правого передпліччя із дефектами м`яких тканин та сторонніми предметами металевої щільності, відкритий перелом правої плечової кістки, що підтверджується випискою № 16719 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого.
З 26.09.2024 по 09.10.2024 позивач лікувався в КНП "Калинівська ЦРЛ" у стаціонарі з діагнозом: ВП (23.09.2024). Вогнепальні осколкові сліпі непроникаючі поранення грудної клітки. Вогнепальне кульове наскрізне поранення правого плеча з вогнепальним переломом с/в 3 правої плечової кістки. Вогнепальне кульове наскрізне поранення правого передпліччя. Супутній діагноз: аневризма мембранної частини міжшлуночкової перегородки окмодером (23.08.2023), що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого.
З 09.10.2024 по 28.10.2024 позивач лікувався в травматологічному відділенні КП "Калинівська ЦРЛ" КМР у стаціонарі з діагнозом: Стан після ВТ важкого ступеню. Вогнепальні осколкові сліпі непроникаючі поранення грудної клітки. Вогнепальне кульове наскрізне поранення правого плеча з вогнепальним переломом с/в 3 правої плечової кістки. Вогнепальне кульове наскрізне поранення правого передпліччя, що підтверджується випискою №402 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого.
Відповідно до довідки військово - лікарської комісії від 25.10.2024 №170, виданої КП «Калинівська центральна районна лікарня Калинівської міської ради» ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК, діагноз: Стан після ВТ важкого ступеню (23.09.2024). Вогнепальні осколкові сліпі не проникаючі поранення грудної клітки. Вогнепальне кульове наскрізне поранення правого плеча з вогнепальним переломом с/в-3 правої плечової кістки. Вогнепальне кульове наскрізне поранення правого передпліччя. СПО. 23.09.2024 р. - ПХО ран, 24.09.2024 р. ПовХО вогнепальних ран, МОС АЗФ на праве плече. (Т06.8) Травма, ТАК, пов`язана з захистом Батьківщини (довідка про обставини травми №54 від 03.10.2024 р., видана командиром в/ч НОМЕР_5 ). Згідно наказу МОЗ України №370 від 04.07.2007 р. травма відноситься до важкої. На підставі ст. 81, графи II, Розкладу хвороб, за станом здоров?я потребує відпустки на 30 (тридцять) календарних днів.
У період з 28.10.2024 по 27.11.2024 позивач перебував у відпустці за станом здоров`я на підставі висновку ВЛК від 25.10.2024.
Відповідно до довідки позаштатної військово - лікарської комісії від 27.12.2024 №171, виданої КНП «Попільнянська лікарня Попільнянської селищної ради» ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК, діагноз: Стан після ВТ важкого ступеню (23.09.24) Вогнепальні осколкові сліпі не проникаючі поранення грудної клітки. Вогнепальне кульове наскрізне поранення правого плеча з вогнепальним переломом с/в-3 правої плечової кістки. Вогнепальне кульове наскрізне поранення правого передпліччя. СПО. 23.09.2024 - ПХО ран, 24.09.2024 - ПовХО вогнепальних ран, МОС АЗФ на праве плече. Поранення ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми №54 від 23.09.2024). Категорія травми: тяжка (згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості зазначеному в Наказі МОЗ України від 04.07.2007 року №370). На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування на 30 (тридцять) календарних днів.
У період з 27.12.2024 по 26.01.2025 позивач перебував у відпустці за станом здоров`я на підставі висновку ВЛК від 27.12.2024, що не заперечується відповідачами.
З 05.02.2025 по 11.02.2025 позивач лікувався у стаціонарі військовій частині НОМЕР_6 з діагнозом: Наслідки вогнепального поранення (23,09.2024) правого плеча з вогнепальним переломом верхньої третини правої плечової кістки лікований оперативно (23.09.2024 - ПХО ран правого плеча транспортна іммобілізація; 24.09.2024р. - вторинна хірургічна обробка ран, монтаж АЗФ на праве плече, 26.09.2024 некректомія рани правого плеча: 30.09.2024 - повторна хірургічна обробка рани правого плеча, постановка цементного спейсера правої плечової кістки, корекція АЗФ, монтаж ВАК системи, 04.10.2024 - некректомія рани правого плеча, етапна заміна ВАК системи, ушивання вогнепальних ран лівого передпліччя, 08.10.2024 - етапна перев`язка, демонтаж ВАК системи, ушивання вогнепальної рани правого плеча; 07.02.2025 - демонтаж апарат зовнішньої фіксації з лівого плеча) у вигляді слабоконсолідованого вогнепального перелому верхньої третини правої плечової кістки з дефектом кісткової тканини, наявністю цементного спейсера, комбінованої контрактури правого плечового суглобу, післятравматичної невропатії правого променевого нерва 4 розвитком парезу правої кисті з тимчасовим порушенням функції.
Так, 16.01.2025 року позивач подав рапорт до відповідача про виплату додаткової винагороди за час перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням 24.09.2024 по 28.10.2024, відповідно до Постанови КМУ № 168.
Відповідно до розрахунково - платіжної відомості №34, наданої військовою частиною НОМЕР_1 , у лютому 2025 позивачу нараховано та виплачено додаткову винагороду 100 000 грн відповідно до Постанови КМУ № 168 у розмірі 116 989 грн на підставі наказу від 05.02.2025 №37 та рапорту позивача від 16.01.2025 року.
Крім того, 12.03.2025 позивач звернувся до відповідачів із рапортом, в якому просив виплатити додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн за період з 24.09.2024 по 26.09.2024, 26.09.2024 по 09.10.2024, з 09.10.2024 по 28.10.2024, з 28.10.2024 по 27.11.2024, з 27.12.2024 по 26.01.2025, з 05.02.2025 по 11.02.2025, з 11.02.2025 по 12.03.2025, однак вказані виплати не отримав.
Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Так, на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1-2 Постанови № 168 до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 01.09.2023 №729 "Деякі питання виплати військовослужбовцям Національної гвардії України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (Наказ № 729).
Відповідно до пп. 1 п. 15 Наказу № 729 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень, до таких наказів включаються військовослужбовці, зазначені в пункті 2 цих Особливостей, у тому числі такі, які: 1) у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або за час такої відпустки.
Таким чином, як Постановою № 168 так і Наказом № 729 визначено, що додаткова винагорода в розмірі до 100000 грн виплачується, у тому числі, тим військовослужбовцям, які у зв`язку з травмою чи пораненням, пов`язаними із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у тому числі, і закордонних з дня отримання такого поранення/травми, включаючи час переміщення до лікарняного закладу, зокрема з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому, для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану, немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування особи на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.
Із матеріалів справи встановлено, що позивач перебував: на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська клінічна лікарня №16 Дніпровської міської ради» у період з 24.09.2024 по 25.09.2024; з 26.09.2024 по 09.10.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП "Калинівська ЦРЛ"; з 09.10.2024 по 28.10.2024 - перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КП "Калинівська ЦРЛ"; з 05.02.2025 по 11.02.2025 - перебував на стаціонарному лікуванні Військовій частині НОМЕР_6 .
У період з 28.10.2024 по 27.11.2024 позивач перебував у відпустці за станом здоров`я на підставі висновку ВЛК від 25.10.2024 та з 27.12.2024 по 26.01.2025 - у відпустці за станом здоров`я на підставі висновку ВЛК від 27.12.2024.
При цьому, із змісту вказаних документів встановлено, що причиною госпіталізації позивача та його лікування стали наслідки поранення, отриманого 23.09.2024. Наявні у справі докази свідчать про те, що вказана травма (поранення), Так, пов`язана з захистом Батьківщини.
Разом з тим, як вбачається із розрахунково - платіжної відомості №34 від 21.02.2025 року та зведеної відомості сум для зарахування на картрахунок від 21.02.2025, на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.02.2025 №37 за результатом розгляду рапорта ОСОБА_1 від 16.01.2025 відповідачем нараховано позивачу грошове забезпечення з розрахунку 100 000 грн на місяць за час перебування на стаціонарному лікування у зв`язку із пораненням за період з 23.09.2024 по 28.10.2024 у загальній сумі 116989,25 грн.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн на місяць розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 23.09.2024 по 28.10.2024.
Стосовно позовних вимог про нарахування та виплати додаткової грошової винагороди за період з 29.10.2024 по 27.11.2024, з 27.12.2024 по 26.01.2025, з 05.02.2025 по 11.02.2025 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», то колегія суддів зазначає наступне.
Так, звертаючись з даним позовом до суду позивач надав копію рапорту від 12.03.2025 на ім`я командира військової частини НОМЕР_3 та командира військової частини НОМЕР_2 на виплату додаткової грошової винагороди за період лікування після отриманого поранення у розмірі 100 000 грн на місяць за періоди з 24.09.2025 по 26.09.2024, 26.09.2024 по 09.10.2024, з 09.10.2024 по 28.10.2024, з 28.10.2024 по 27.11.2024, з 27.12.2024 по 26.01.2025, з 05.02.2025 по 11.02.2025, з 11.02.2025 по 12.03.2025 разом із доказами надсилання його 12.03.2025 року на адресу військової частини НОМЕР_3 та військової частини НОМЕР_2 засобами поштового зв`язку, що підтверджується описом вкладення до листа 5127200759263 та квитанцією Укрпошти від 12.03.2025 та описом вкладення до листа 5127200759239 та квитанцією Укрпошти від 12.03.2025.
Так, у ході розгляду даної справи були досліджені докази направлення позивачем рапорту на адресу військової частини НОМЕР_3 та військової частини НОМЕР_2 , долучених до позовної заяви, шляхом здійснення відстеження трекінгу листів за штрих - кодовим номером 5127200759263 згідно з квитанцією №408 від 12.03.2025 та за штрих - кодовим номером 5127200759239 згідно з квитанцією №409 від 12.03.2025.
Згідно даних сайту «Укрпошти», відсутні данні про вищевказані відправлення, тому що не зареєстровані в системі, що обумовлює висновок про ненадходження до адресатів відповідних листів та, відповідно, відсутні докази отримання вказаних поштових відправлень відповідачами. Інших доказів отримання відповідачами вказаних листів матеріали справи не містять.
Враховуючи те, що належними у справі доказами не підтверджено отримання військовою частиною НОМЕР_3 та військовою частиною НОМЕР_2 рапорту позивача від 12.03.2025, а тому відсутні підстави для висновку, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаною із захистом Батьківщини відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.