Справа № 463/6470/26
Провадження № 2/463/2506/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,
представника позивача: Шнайдера С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, -
встановив:
адвокат Шнайдер С.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру серії АС №1194898 від 8 липня 2026 року, звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить змінити спосіб стягнення аліментів, що визначений рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2021 року у справі №464/5696/21, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2013 гривень щомісяця, з проведенням щомісячної індексації внаслідок інфляції, на частину всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Позовну заяву мотивує тим, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2021 року у справі №464/5696/21 стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 2013 гривень щомісяця. У зв`язку з військовою агресією російської федерації, позивач з дочкою виїхати до Республіки Польща, де дитина відвідує школу, заняття з танців, а позивач несе витрати на оренду житла. Відповідно до інформації для лікаря, що направив/лікаря первинного контакту ОСОБА_3 має діагноз - атопічний дерматит, потребує подальшого лікування у спеціалізованій клініці. Відтак розмір стягуваних аліментів не покриває необхідних витрат для належного розвитку дитину.
Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова через систему «Електронний суд» 9 липня 2026 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.
Ухвалою суду від 10 липня 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з повідомленням (викликом) осіб.
29 липня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача адвокат Оліярник Г.І., який діяв на підставі ордера серії ВС №1482881 від 23 липня 2026 року, подав відзив, відповідно до якого просить змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 та визначити їх у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Просить врахувати, що на даний час відповідач офіційно не працевлаштований та не має стабільного офіційного доходу, має на утриманні та піклуванні мати, яка є особою з інвалідністю.
В судовому засіданні 29 липня 2026 року за клопотання представника позивача адвоката Шнайдера С.В. було оголошено перерву.
29 липня 2026 року представник позивача адвокат Шнайдер С.В. через систему «Електронний суд» подав заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої просить змінити розмір аліментів, що визначений рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2021 року в справі №464/5696/21, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , збільшивши до розміру 6000 гривень щомісяця, з проведенням індексації внаслідок інфляції відповідно до Закону.
В судовому засіданні 4 серпня 2026 року представник позивача адвокат Шнайдер С.В. позов підтримав в частині змінених позовних вимог, просив стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання їх доньки в розмірі 6000 гривень.
Відповідач і його представник в судові засідання 29 липня 206 року та 4 серпня 2026 року не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про час і місце їх проведення, клопотання про відкладення розгляду таких не подали.
За таких обставин, враховуючи подання відзиву зі сторони відповідача та зміною предмету позову, відповідно до якого сторона позивача просить стягувати з відповідача аліменти в розмірі, який визнається відповідачем, суд вважає за можливе провести судовий розгляд справи у відсутності сторони відповідача.
Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Стаття 184 СК України визначає, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років в розмірі 3512 гривень.
Так судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22 березня 2018 року.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2021 року в справі №464/5696/21 стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2013 гривень щомісяця.
Сторона відповідача не заперечує факту проживання дитини разом з позивачем і погоджується з доводами необхідності збільшення розміру аліментів у зв`язку зі зростанням потреб дитини, що відображено у відзиві.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Аналіз цієї норми права свідчить про те, що такою передбачено кілька альтернативно визначених та водночас самостійних один від одного підстав для зменшення або збільшення розміру аліментів. Крім цього, вказаний перелік не є вичерпним. Відтак підставою для зменшення або збільшення розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану, як погіршення здоров`я, так і його покращення, а також інші випадки. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання кількох підстав для зміни розміру аліментів.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 5 лютого 2014 року у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 16 червня 2021 року у справі №643/11949/19, за положеннями статті 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Звертаючись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, сторона позивача посилається на те, що розмір витрат на утримання дитини зріс, з чим погоджується сторона відповідача.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що визначений рішенням суду розмір аліментів на момент розгляду справи становить майже законодавчо визначений мінімум, беручи до уваги потреби дитини, які з її дорослішанням збільшуються, беручи до уваги зміну предмету позову та відзив сторони відповідача, суд приходить до переконання, що слід збільшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2021 року в справі №464/5696/21, та з відповідача слід стягувати аліменти на утримання малолітньої доньки у розмірі 6000 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття, які підлягають сплаті після набранням рішенням законної сили, оскільки норми чинного законодавства не визначають можливості стягнення аліментів при ухваленні рішення про їх збільшення з часу пред`явлення позову.
Суд ухвалюючи рішення також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені сторонами у заявах по суті справи, а також в судових засіданнях, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
При цьому, у відповідності до ст. 137, 141, 142 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню в користь держави судові витрати в розмірі 1331,2 гривень судового збору.
Керуючись ст. 81, 82, 137, 141, 142, 265, 273 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Змінити розмір аліментів шляхом їх збільшення, які стягуються за рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2021 року в справі №464/5696/21 та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень, який щорічно підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 (двадцять) копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя: Стрепко Н.Л.