ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
05 серпня 2026 року м. Львів Справа № 300/1880/26 пров. № А/857/37253/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Валюха В. М.
суддів - Калмикової Ю. О.
Хобор Р. Б.
перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області в особі Комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі № 300/1880/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області в особі Комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області в особі Комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області в особі Комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу на вказане рішення суду.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2026 апеляційну скаргу Комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області залишено без руху у зв`язку із її оформленням з порушенням вимог, встановлених пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: апелянт до апеляційної скарги не додав документ про сплату судового збору в сумі 7987,20 грн; встановлено скаржнику п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 27.07.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суд вважає за доцільне справу розглядати у змішаній формі без витребування такої із суду першої інстанції.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, з огляду на таке.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги, а саме: апелянт не подав документ про сплату судового збору в сумі 7987,20 грн.
Водночас, 04.08.2026 до суду надійшло клопотання апелянта про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв`язку із тим, що Державна фіскальна служба України та відповідно Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області не включені до мережі розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету в 2026 році, та для сплати судового збору не встановлені бюджетні призначення.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
З аналізу статті 8 Закону № 3674-VI чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Отже, враховуючи наведене, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, апелянт не є суб`єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, а тому підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні.
Також необхідно зазначити, що відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі. Звільнення суб`єкта владних повноважень від сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір. При цьому, сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду те, що у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги, та підстави для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 121, 169, 296, 298 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області в особі Комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області в особі Комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року у справі № 300/1880/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області в особі Комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. М. Валюх
судді Ю. О. Калмикова
Р. Б. Хобор