УХВАЛА
про відкриття касаційного провадження
05 серпня 2026 року
м. Київ
справа №280/9457/25
адміністративне провадження №К/990/27991/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 у справі №280/9457/26 за позовом Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У листопаді 2025 року Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) (далі - відповідач), в якому просила:
визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), вчинені при складанні розрахунків розміру шкоди, заподіяної лісу незаконними вирубуванням та пошкодженням дерев до ступеня припинення росту від 12.05.2025 №047/05.1/2025 та №048/05.1/2025, та претензії №4855/09-06/06/2-31 від 30.09.2025 про відшкодування збитків у сумі 1502204,67 грн;
визнати протиправними і скасувати розрахунки розміру шкоди від 12.05.2025 №047/05.1/2025 та №048/05.1/2025, складені Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області);
зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, пов`язаних із подальшим використання зазначених розрахунків №047/05.1/2025 та №048/05.1/2025 як підстав для пред`явлення фінансових чи інших вимог до позивача.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 22.01.2026, позов задовольнив.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 20.05.2026, апеляційну скаргу відповідача задовольнив частково. Рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нову постанову, якою закрив провадження у справі, в частині заявлених вимог про: визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), вчинені при складанні розрахунків розміру шкоди, заподіяної лісу незаконними вирубуванням та пошкодженням дерев до ступеня припинення росту від 12.05.2025 №047/05.1/2025 та №048/05.1/2025, та претензії №4855/09-06/06/2-31 від 30.09.2025 про відшкодування збитків у сумі 1502204,67 грн; визнання протиправними і скасування розрахунків розміру шкоди від 12.05.2025 №047/05.1/2025 та №048/05.1/2025, складені Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області). В іншій частині позову відмовив.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив її у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Верховний Суд ухвалою від 23.06.2026 касаційну скаргу позивача залишив без руху та надав скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: надати документ про сплату судового збору у розмірі 4844,80 грн; конкретизувати підстави касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
01.07.2026 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23.06.2026 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги, у якій скаржник зазначає, що ним сплачено судовий збір у розмірі 4844,80 грн, в підтвердження чого надано платіжну інструкцію про сплату судового збору від 25.06.2026 №217, а також уточнює підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Підставою касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції, скаржник визначає положення пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
На обґрунтування цієї підстави скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.03.2025 у справі №500/8168/23. Оскільки, допускаючи участь прокурора у цій справі, суд апеляційної інстанції визнав достатньою підставою посилання прокурора на «необхідність посилення правової позиції відповідача», хоча, як наголошує позивач, Державна екологічна інспекція Південного округу активно реалізовувала процесуальні права у справі.
Також як на підставу касаційного оскарження позивач посилається на положення пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, який передбачає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування цієї підстави скаржник покликається на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування:
частини 1 статті 5 Лісового кодексу України у взаємозв`язку з пунктом «б» частини 2 статті 22, частиною 7 статті 37-1, пунктом 2 статті 55 Земельного кодексу України щодо того, чи поширюється на орган місцевого самоврядування, на території якого розташовані полезахисні лісові смуги, правовий статус лісокористувача у розумінні статей 16, 17, 19, 63, 64 Лісового кодексу України, а також чи може на орган місцевого самоврядування, який не є постійним лісокористувачем, покладатися відповідальність за шкоду, заподіяну незаконною вирубкою деревних насаджень у межах таких смуг, за правилами, передбаченими для відшкодування шкоди, заподіяної лісам у розумінні лісового законодавства;
статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України у взаємозв`язку зі статтею 19 цього Кодексу в частині визначення того, чи є складення суб`єктом владних повноважень розрахунку розміру шкоди, заподіяної довкіллю, та пред`явлення на його підставі претензії про відшкодування збитків - реалізацією владних управлінських функцій, дії та результати якої можуть бути самостійним предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства до моменту звернення такого суб`єкта до суду з вимогою про стягнення шкоди.
У заяві про усунення недоліків скаржник окрім наведеного покликається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України і зауважує, що ця справа має виняткове значення для скаржника, оскільки предметом судового розгляду є питання про законність покладення на орган місцевого самоврядування - суб`єкта публічного права, який діє від імені та в інтересах територіальної громади, - обов`язку відшкодувати шкоду у розмірі 1502204,67 грн, заподіяну внаслідок протиправних дій невстановлених осіб. При цьому Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області визнана потерпілою стороною у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 Кримінального кодексу України.
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд судових рішень попередніх інстанцій у цій справі.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Перешкоди для прийняття касаційної скарги до провадження Верховним Судом та відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2026 у справі №280/9457/26.
Витребувати із Запорізького окружного адміністративного суду справу №280/9457/26.
Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб