Справа № 369/15005/26
Провадження №2/369/15134/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.08.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., перевіривши позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, після отримання позовної заяви перевіряє її на дотримання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.
Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено обставини, які вказують на те, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Всупереч вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивачем не вказано найменування відповідача: його дату народження, РНОКПП, його зареєстроване місце проживання або останнє відоме зареєстроване місце проживання або зареєстроване місце перебування відповідача, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.
Відсутність даних про відповідача, його відоме зареєстроване місце проживання або зареєстроване місце перебування відповідача, позбавляє суд можливості щодо визначення підсудності та відкриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви та додатків до неї, адресою реєстрації водія ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 .
Оскільки відповідач проживає в Республіці Польща, вручення судових документів можливе лише у порядку, визначеному ст.ст.498,499 ЦПК України шляхом звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави для вручення судових документів.
Так, ч.1 ст. 498 ЦПК України, яка кореспондується із ч.1 статті 80 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачає, що у разі, якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
04 лютого 1994 року Верховною Радою України ратифікований Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 травня 1993 року (надалі - Договір про правову допомогу).
Відповідно до статті 2 Договору про правову допомогу суди і органи прокуратури Договірних Сторін, що далі іменуються «установи юстиції», надають взаємну правову допомогу у цивільних та кримінальних справах. Інші органи Договірних Сторін, компетентні в цивільних та кримінальних справах, звертаються за наданням правової допомоги за посередництвом власних установ юстиції.
Стаття 4 Договору про правову допомогу встановлює, що Договірні Сторони надають взаємну правову допомогу щодо підготовки, пересилки та вручення документів, виконання обшуку, вилучення та видачі речових доказів, проведення експертизи, огляду, допиту сторін, свідків, експертів, підозрюваних, обвинувачених і підсудних, а також виконання інших процесуальних дій.
Відповідно до п. 6.7 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 27 червня 2008 року № 1092/5/54 суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою відповідно до ст. 2 цієї Конвенції, напряму.
Згідно з п. 2.3 розділу ІІ Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та ДСА України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України.
На вимогу зазначеної Інструкції позивач повинен надати до суду завірений переклад позовної заяви та доданих документів на мову іноземної держави, Республіки Польща, для звернення судом, відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах», через Міністерство юстиції України до компетентного суду Республіки Польща, про вручення відповідачу позовної заяви з документами. Переклад документів на мову запитуваної країни та їх належне засвідчення покладається на заінтересовану особу (позивача).
Разом з тим, позивачем надано копію позовної заяви з додатками без перекладу на польську мову.
Таким чином, оскільки остання відома адреса місця проживання відповідача Сек Матеуш Кристоф значиться в Республіці Польща, позивачу слід надати належним чином засвідчений переклад позовної заяви та усіх додатків до неї на офіційну мову запитуваної держави, для вручення їх відповідачу за місцем його проживання (реєстрації).
Оскільки позивачем ініційоване звернення до суду із даним позовом, суд вважає за доцільне покласти на нього оплату вартості витрат, пов`язаних із перекладом відповідних документів.
Враховуючи вищезазначене, вважаю, що позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, які слід усунути шляхом надання (надіслання) суду нотаріально засвідченого перекладу позовної заяви та усіх додатків до неї на офіційну мову запитуваної держави, оскільки провадження буде здійснюватися у рамках міжнародної співпраці.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.175-177, 185, 260 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И Л А:
Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - залишити без руху, та надати позивачу строк для виправлення недоліків позову.
Запропонувати позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали привести позов у відповідність до вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, виправити недоліки позову, які зазначено в мотивувальній частині даної ухвали.
Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява у відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна ДУБАС