Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6406/26
Провадження 2/711/3497/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
заочне
14 липня 2026 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
Головуючого судді - Кондрацької Н.М.
за участі секретаря судового засідання - Мелещенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої дитини,-
в с т а н о в и в:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої дитини.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що з ОСОБА_2 мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження та висновком експерта молекулярно-генетичного дослідження від 19.06.2024 року № 952-МГ, який є в судовій справі № 712/8372/23, номер провадження 2/712/366/24. Рішенням Придніпровського суду м. Черкаси, від 12.09.2022 року, судовим наказом № 711/4112/22 з ОСОБА_2 стягнути аліменти на утримання його малолітньої дитини на мою користь починаючи з 25 серпня 2022 року і до досягнення нею повноліття. Вказане рішення суду відповідачем з 01 липня 2023 року не виконується, аліменти не виплачуються. В результаті чого утворилась значна сума заборгованості, що на 01.05.2026 року становить 141494,25 грн., та підтверджується розрахунком складеним державним виконавцем другого відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ). Рішення Придніпровського суду м. Черкаси, від 17.04.2025 року № 711/1222/25 (провадження 2/711/992/25), за прострочення сплати аліментів на утримання його малолітньої дитини на мою користь, також ігнорується відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення, або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Позивач наводить розрахунки, відповідно до яких загальна сума пені за період заборгованості по аліментах з 01 липня 2023 року по 01 травня 2026 року складає 642 643,65 грн. Згідно з ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України загальна сума пені, яка підлягає до стягнення з боржника не повинна перевищувати загальну суму заборгованості, тому сума пені, яку я прошу стягнути з відповідача складає 141 494,25 грн.
На підставі викладеного, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.07.2023 по 01.05.2026 у сумі 141494,25 грн. на користь матері дитини ОСОБА_1 , а також судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 25.06.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, до початку подала заяву від 06.07.2026, у якій просила розгляд справи здійснювати за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду у встановленому законом порядку. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Суд ухвалив на підставі ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Враховуючи думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив такі обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України). Способи захисту визначені Сімейним Кодексом України.
У судовому засіданні встановлено, що сторони є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується даними копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20.01.2021 та копією висновку експерта молекулярно-генетичного дослідження від 19.06.2024 року № 952-МГ, що додана позивачем до позовної заяви.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 (позивачка) 28.01.2026 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 , та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_2 .
Судовим наказом Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.09.2022 у справі № 711/4112/22 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї четвертої заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку і не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину, починаючи стягнення з 25 серпня 2022 року і до повноліття дитини.
Указаний судовий наказ перебуває на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Відповідно до розрахунку складеного головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Постоєнко М.В. від 08.05.2026 № 68974, який є актуальним на час розгляду справи, заборгованість по сплаті аліментів боржника ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , за період з 01.07.2023 по 01.05.2026 становить 141494,25 грн.
Крім того, під час розгляду справи встановлено, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.04.2026 у справі № 711/1222/25 (провадження № 2/711/992/25) задоволено позовні вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої дитини, із ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_7 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.07.2023 по 01.01.2025 у розмірі 55 399 грн. 50 коп.
Тож на час розгляду справи відповідач продовжує ухилятися від виконання судового наказу № 711/4112/22 від 12.09.2022 та як указано вище, згідно довідки - розрахунку державного виконавця від 08.05.2026 з 01.07.2023 станом на 01.05.2026 має заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 141494,25 грн.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способи захисту для даних правовідносин передбачені Сімейним Кодексом України.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.78 ЦПК України).
Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 25.04.2018 року у справі № 572/1762/15-ц прийшла до висновку, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилось стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою, яку викладено у постанові Великої Палати Верховного суду від 28.04.2018 у справі № 572/1762/15-ц:
?р=(А1 х 1 %Q 1 )+(А2х 1 %Q2)+ (An х 1% х Qn), де
?р загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
А1 нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1- кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
А2- нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q1- кількість днів прострочення сплати суми аліментів за другий місяць;
An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову.
Визначаючи кількість прострочених днів зі сплати аліментів, суд виходить з того, що аліменти є щомісячними платежами, які підлягають сплаті до останнього дня кожного календарного місяця. Таким чином, періодом прострочення є період з першого числа кожного наступного місяця після несплати аліментів по 01.05.2026.
З огляду на вказане та встановлені обставини справи, підтверджені належними та достатніми доказами, суд критично оцінює наведений позивачкою у позовній заяві розрахунок пені за період заборгованості по аліментах з 01.07.2023 по 01.05.2026 у сумі 642643,65 грн.
Так, як зазначалося вище, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.04.2026 з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_7 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.07.2023 по 01.01.2025 у розмірі 55 399 грн. 50 коп. (справа № 711/1222/25).
Таким чином, обрахунок пені у даному випадку слід здійснювати починаючи з 01.01.2025 по 01.05.2026, яка за підрахунками суду складає 213512,94 грн.
Разом з тим, здійснюючи розрахунок пені, суд враховує положення ч. 1 ст. 196 СК України в тій частині, що розмір пені обмежений розміром заборгованості, на який нараховується пеня, яка підлягає застосуванню в силу ст. 5 ЦК України, оскільки вказана норма пом`якшує цивільну відповідальність боржника за несвоєчасну сплату аліментів.
До того ж, суд звертає увагу, що в судовому засіданні розрахунок державного виконавця заборгованості відповідача від 08.05.2026, який є актуальним на час розгляду справи, не викликав заперечень з боку відповідача, відзиву щодо позовних вимог ним не подано.
Отже, враховуючи інтереси дитини, наявність актуальної інформації про стан заборгованості (розрахунок державного виконавця заборгованості відповідача від 08.05.2026), систематичну несплату аліментів у довільному розмірі відповідачем (відповідачем не здійснено жодного платежу), яка прослідковується з наданого розрахунку державного виконавця, з урахуванням ч. 1 ст. 196 СК України, суд вважає за можливе частково задовольнити позовні вимоги в межах суми, зазначеної у розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 за період з 01.01.2025 по 01.05.2026, враховуючи стягнуту неустойку у сумі 55399,50 грн. за період з 01.07.2023 по 01.01.2025.
Відтак за період з 01.01.2025 по 01.05.2026 до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня (неустойка) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі 86094,75 грн. (141494,25 грн.-55399,50 грн.).
Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч. 7 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, посувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст.12 Закону України „Про охорону дитинства").
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Так, відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Як передбачено частинами 1 та 2 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України,- і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України»).
Відсутність гарантії виконання судового рішення у розумінні ст.6 Конвенції, якою передбачені гарантії, надані сторонам, - справедливий, відкритий і швидкий розгляд. Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п.9 ч.3 ст.129 Конституції до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч.1 ст.196 СК, що суд враховує при встановленні доведеності вини відповідача.
Крім того, обов`язок надавати дитині допомогу (аліменти) батько несе не лише на підставі рішення суду, а й з факту народження дитини згідно з вимогами СК.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , є такими, що підлягають задоволенню частково у розмірі 86094,75 грн.
Крім того, відповідно дост. 141 ЦПК України з відповідача до стягнення в дохід держави підлягає судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84, 180, 181, 182, 183, 184 СК України та ст. ст. 4, 11, 12, 81, 89, 141, 258, 259, 260, 265, 280-284 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої дитини-задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 01.01.2025 по 01.05.2026 у розмірі 86094,75 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 14.07.2026.
Головуючий: Н. М. Кондрацька