Справа № 589/5797/25
Провадження № 2/589/1085/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2026 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Курбанової А.Р.,
за участю: секретаря судового засідання Поронько Ю.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - органу опіки та піклування виконавчого комітету Шосткинської міської ради про позбавлення батьківських прав, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулась до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно його малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони у зареєстрованому шлюбі не перебували, однак під час спільного проживання у них народилась донька. Після народження дитини через відсутність матеріальної підтримки з боку відповідача, постійні конфлікти та самоусунення останнього від виконання батьківських обов`язків позивачка разом із дитиною повернулась з Республіки Польща до України, де дитина проживає разом із матір`ю. Відповідач не бере участі у вихованні доньки, не спілкується з нею, не цікавиться її життям, здоров`ям та розвитком, не відвідує дитину, не вітає її зі святами, не надає матеріальної допомоги та не виконує обов`язок зі сплати аліментів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість. Позивач зазначає, що місце проживання відповідача їй невідоме, зв`язок із ним відсутній, а будь-яких перешкод у спілкуванні з дитиною йому не чиниться. На думку позивача, відповідач свідомо самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, а його формальний статус батька створює труднощі при вирішенні питань, пов`язаних із вихованням та забезпеченням інтересів дитини, у зв`язку з чим вона просить позбавити його батьківських прав.
У судовому засіданні 15.04.2026 року позивач позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснила, що у зареєстрованому шлюбі з відповідачем не перебувала. Зазначила, що наразі їй невідоме його місце перебування, зв`язку з ним вона не підтримує, оскільки відповідач заблокував її в усіх соціальних мережах. Через це вона не має можливості звернутися до нього для отримання згоди на оформлення дитині закордонного паспорта та інших документів, хоча така згода необхідна для вирішення багатьох питань, зокрема пов`язаних із можливим виїздом за кордон. Останнє відоме їй місце перебування відповідача - Польща. Вказувала, що відповідач припинив будь-яке спілкування з нею ще після їх повернення з Польщі до України. Після приїзду вона намагалася відновити контакт, коли дитині було близько двох місяців, однак відповідач не відповідав на повідомлення, видалив листування, заблокував її у соціальних мережах та месенджерах. Відтоді жодного разу не телефонував, не писав, не цікавився ні дитиною, ні її життям. Його мати також не підтримувала з нею жодного зв`язку та навіть не поцікавилася, як вона з двомісячною дитиною дісталася до України. Також пояснила, що 30 грудня 2024 року, коли вона перебувала на пізньому терміні вагітності, відповідач вчинив конфлікт, під час якого розтрощив майно у квартирі, через що сусіди поляки викликали поліцію. Наступного дня її госпіталізували для збереження вагітності. Після народження дитини сварки продовжувались, а 08 березня 2025 року відповідач вигнав її разом із двомісячною дитиною з квартири, де вони проживали в Польщі. Вона зателефонувала його матері та попросила втрутитися, щоб мати можливість зібрати свої речі. Оскільки інших близьких людей у Польщі не мала, вирішила повернутися до України, куди разом із дитиною приїхала 11 березня 2025 року. Вказувала, що вони обоє родом із міста Шостка, разом займалися шорт-треком, мають спільних знайомих, відповідачу відоме місце її проживання, яке вона не змінювала, тому за бажання він мав можливість знайти її та підтримувати зв`язок із дитиною. Будь-яких перешкод у його спілкуванні з дитиною вона не створювала. Позивач також зазначила, що відповідач на жодне засідання органу опіки та піклування не з`являвся.
В останнє судове засідання позивач не з`явилась.
Представник позивача в судовому засіданні 08.07.2026 року вимоги позову підтримала з підстав, наведених у ньому, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - органом опіки та піклування виконавчого комітету Шосткинської міської ради подано заяви, в яких представник позов підтримала у повному обсязі і просила розгляд справи проводити за її відсутності /а.с. 40, 56, 73/.
Відповідач ОСОБА_3 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, із заявою про розгляд справи у його відсутності до суду не звертався, відзиву не надав.
З урахуванням викладеного, в судовому засіданні 08 липня 2026 року ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області у відповідності із ч. 4 ст. 223, 280, 281 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи.
Суд, заслухавши позивача та її представників, свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони є батьками малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією повного витягу з актового запису про народження серії НОМЕР_1 від 10.01.2025 року за №1201011/00/AU/2025/727240, перекладеного з польської мови на українську мову /а.с.9-10, 11-13/.
Відповідно до копії довідки №61317/19-536-63 від 16.01.2025р., виданої Генеральним консульством України в Кракові, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Бохня Республіки Польща згідно з рішенням Генерального консульства України в Кракові набула громадянство України на підставі ч.1 ст.7 Закону України «Про громадянство України», та є громадянином України з моменту народження. Вказана довідка видана до актового запису про народження №1201011/00/AU/2025/727240, зареєстрованого 10.01.2025р. /а.с.18/.
З матеріалів справи встановлено, що на даний час дитина сторін проживає з матір`ю /а.с.7, 15/.
Вирішуючи питання про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (статті 51 Конституції України).
Згідно з принципом 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання у сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Статтею 12 вищезгаданого Закону визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку мережі дитячих закладів. Відповідно до статті 14 указаного Закону, діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
Статтею 150 СК України передбачений обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
За вимогами ч.ч. 2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо, крім іншого, вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Згідно з частинами 4-6 статті 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до копії витягу з рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради №60 від 27.02.2026р. затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно його малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.48/.
З висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Шосткинської міської ради (додаток 3 до рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради №60 від 27.02.2026р.) вбачається, що батько дитини - ОСОБА_3 самоусунувся від виховання та утримання доньки, стосунків з дитиною не підтримує, участі в житті дитини не приймає, матеріально не допомагає, аліменти не сплачує, не цікавиться долею дитини, станом здоров`я. Батька було запрошено на засідання комісії з питань захисту прав дитини, але він не з`явився. Зважаючи на вказане, орган опіки та піклування дійшов висновку про необхідність позбавлення відповідача батьківських прав /а.с. 49-50/.
Оцінюючи обґрунтованість вказаного висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав та відповідність такого висновку інтересам дитини відповідача, суд враховує роз`яснення, викладені у пунктах 15 та 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», за змістом яких позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів тощо), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з судовим наказом №589/1795/25 від 30.05.2025 року, виданим Шосткинським міськрайонним судом Сумської області з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку з 18.04.2025 року і до досягнення дитиною повноліття /а.с.16/.
Разом з тим, відповідно до довідки Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального Міністерства юстиції №126526 від 01.12.2025р. відповідач станом на 25.11.2025р. має заборгованість зі сплати аліментів в сумі 33512 грн 27 коп. /а.с. 17/.
Відповідно до копії витягу з рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради №199 від 25.06.2025р. «Про надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» ОСОБА_4 визнана такою, що набула статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, внаслідок чого зазнала психологічного насильства /а.с.19/.
Відповідно до копії рішення засідання комісії виконавчого комітету Шосткинської міської ради з питань захисту прав дитини №3 від 19.03.2025 р. визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_2 та надано дозвіл на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька. У рішенні також зазначено, що батько участі у вихованні та матеріальному утриманні дитини не бере, проживає у Польщі. Натомість мати піклується про доньку, її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток /а.с.14/.
Крім того, відповідно до копії довідки від 21.11.2025р., виданої ФОП ОСОБА_9 (медичний центр «Твій сімейний лікар»), ОСОБА_4 здорова. В довідці зазначено, що матір з дитиною регулярно відвідує лікаря-педіатра в супроводі своєї матері або сама з дитиною /а.с.20/.
Наведені обставини узгоджуються із показами свідків.
Так, свідок ОСОБА_10 (сусідка позивача) в судовому засіданні 08.07.2026р. повідомила, що постійно проживає в тому самому будинку що і позивач з 2011 року та знайома з нею приблизно з того самого часу, коли вона ще була маленькою. Зазначила, що знає, що позивач народила дитину в Польщі ІНФОРМАЦІЯ_3 і приїхала додому в м.Шостка, коли дитина була ще зовсім маленька, приблизно в березні 2025 року. Вказувала, що постійно бачить матір з дитиною, вона гуляє з нею. Зазначила, що відповідача не знає і ніколи не бачила. Зі слів позивача, участь у вихованні дитини бере вона сама і її мати, усі матеріальні витрати лежать на них. Наскільки відомо свідку, аліментів відповідач не сплачує. Дитина вже трохи говорить, але жодного разу про батька від дитини свідок не чула, дитина знає лише маму та бабу. Дитина батька не знає. Дитина проживає разом із позивачем і бабусею. Дитина свідка любить гратися з дитиною позивача, тому вони часто бачаться та часто спілкуються. За цей рік батька в житті дитини не було. Позивач повідомляла, що відповідач проживає у Польщі, були такі випадки, коли відповідач зловживав алкоголем і виганяв позивача з дому з маленькою дитиною на руках і вона ночувала у своїх знайомих. На думку свідка, позивач жодних перешкод у спілкуванні з дитиною не чинить, це більш небажання відповідача спілкуватись. Зазначала, що жодного разу не бачила, щоб батьки відповідача приходили до дитини. Свідок зі світлин в соцмережах бачила, що коли у дитини був день народження на ньому були усі родичі позивача, а зі сторони батька нікого не було.
Свідок ОСОБА_12 (сусідка позивача) в судовому засіданні 08.07.2026 року повідомила, що зі слів позивача, вона зустріла чоловіка, в них народилась дитина, у них були погані відносини, відповідач вигнав її з одномісячною дитиною з дому, зловживав алкогольними напоями. Приблизно в березні 2025 року позивач приїхала додому до Шостки і з того часу мешкає тут. Зазначила, що відповідача жодного разу не бачила. Саму позивачку з дитиною свідок бачить досить часто, вони гуляють біля під`їзду. Поруч із позивачем чоловіків не бачила. Дитиною опікується позивач, її мати, бабуся та дідусь позивача. З цими людьми свідок постійно бачить дитину. Дитина свідка та позивача граються разом біля дому. За час спілкування свідка з позивачем батько дитини ніколи не дзвонив, не приходив. Слова «тато» у дитини взагалі немає, а є «мама» та «баба». Зазначила, що родичів зі сторони батька дитини також ніколи не бачила. Зі слів позивача, відповідач зовсім не допомагає дитині, не дзвонить, не цікавиться. Так само не цікавиться дитиною і бабуся дитини зі сторони батька. Свідку відомо, що остання мешкає в м.Шостка, але жодного разу дитину з цією бабусею не бачила, на свята вона ніколи не приходила, подарунків не дарувала, зі слів позивача бабуся онучкою не цікавиться зовсім. Жодних перешкод позивач у спілкуванні з дитиною відповідачу не чинить. Відповідач не робить навіть мінімального, не виходить на відеозв`язок, хоча зараз це зробити дуже легко.
Свідок ОСОБА_13 (двоюрідна сестра позивача) зазначила, що знає ситуацію, коли позивач була на пізньому терміні вагітності, зателефонувала свідку і ридала через те, що відповідач вигнав її з дому. Пізніше позивач неодноразово телефонувала з приводу таких же ситуацій. Відповідач міг підняти руку на неї, зловживав алкоголем. Коли позивач вже народила, були ситуації, коли відповідач виганяв її з дому вже з дитиною. Після народження дитини стосунки між сторонами погіршились, позивач боялась його, зачинялась в іншій кімнаті, коли він приходив і боялась до нього вийти. Також були випадки, коли вона викликала поліцію в Польщі. В березні 2025 року, коли відповідач вигнав позивача останнього разу, вона почала шукати перевізника та попросила свідка приїхати до Києва зустріти її з дитиною. Після приїзду позивача додому, від відповідача не було жодних повідомлень, він не питав ані як його двомісячна дитина, ані як позивач. Жодного разу в м.Шостка свідок відповідача не бачила. Зазначала, що також не чула, щоб він спілкувався з позивачем чи дитиною по відеозв`язку. Свідку відомо, що відповідач аліменти не сплачує і ніколи не сплачував. Матір відповідача поруч з дитиною свідок ніколи не бачила. Позивач жодних перешкод у спілкуванні з дитиною відповідачу не чинить. Свідок запитувала позивача чи не блокувала вона його у соцмережах, бо він не пише, на що позивач відповіла, що не робила цього і показувала їй телефон. Свідку відомо, що після приїзду з Польщі позивач сама написала відповідачу з приводу утримання дитини, на що він відповів, що у нього немає коштів і робити це він не зобов`язаний. Зазначила, що була присутня на дні народженні дитини, відповідач дитину не вітав, з його сторони родичів на святі не було, подарунків для дитини ніхто також не передавав. За майже півтора року, поки позивач з дитиною живуть в м.Шостка, відповідач жодного разу не телефонував і не цікавився дитиною, навіть не писав.
З урахуванням викладеного у сукупності, на підставі досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що відповідач, будучи батьком малолітньої доньки, не цікавиться життям та розвитком доньки, не бере участь у її вихованні.
Судом не встановлено, що відповідачеві будь-хто чинить перешкоди у належному виконанні батьківських обов`язків, що вказує на свідоме ухилення батька від їх виконання. Така поведінка батька не змінюється тривалий час.
Суд розцінює поведінку відповідача як свідоме ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків, а тому висновок виконавчого комітету Шосткинської міської ради суд вважає обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам малолітньої дитини та узгоджується з дослідженими під час судового розгляду доказами, в тому числі і показами свідків.
Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідача слід позбавити батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , що в повній мірі буде відповідати інтересам дитини.
Виключність підстав для такого рішення є доведеною.
Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Так позивачем заявлено до стягнення витрати на правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 5000 грн. та сплачений нею судовий збір в загальному розмірі 1211 грн. 20 коп.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У матеріалах справи міститься ордер на надання правничої допомоги серії ВМ №1032176, укладений на підставі договору про надання правничої допомоги №б/н від 02.12.2025р. Натомість вказаний договір в матеріалах справи відсутній, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивачем не надано жодних доказів (як-то квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), що свідчать про їх понесення, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Враховуючи викладене, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлених у встановленому законом порядку, які б засвідчували факт того, що позивач дійсно понесла або понесе витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., суд не вбачає підстав для відшкодування позивачу заявлених нею витрат на правову допомогу.
Разом з тим, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 150, 155, 164, 166, 180 СК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Позбавити ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 / батьківських прав відносно доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженки м. Бохня, Республіка Польща.
3. Стягнути з ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 / на користь ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 / судовий збір в розмірі 1211 / одна тисяча двісті одинадцять / грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами до Сумського апеляційного суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова