КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 488/1484/13-ц
Провадження № 6/488/166/26
УХВАЛА
Іменем України
05.08.2026 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.,
при секретарі судового засідання - Коваль А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань заяву Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 488/1484/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» в особі філії «Південна» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення правил користування електроенергією для населення,
ВСТАНОВИВ:
14.07.2026 року до Корабельного районного суду міста Миколаєва надійшла заява представника Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» - Стороженко Євгенії Олександрівни, в якій остання просить видати дублікат виконавчого листа по цивільній справі № 488/1484/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» в особі філії «Південна» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення правил користування електроенергією для населення та поновити строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Заява мотивована тим, що 11.07.2013 року Корабельним районним судом м. Миколаєва виданий виконавчий лист у цивільній справі №488/1484/13-ц (провадження №2/488/901/2013) про стягнення з ОСОБА_1 (далі - Боржник) на користь Товариство заборгованості за недораховану електроенергію в сумі 1585,18 грн. та судового збору в розмірі 229,40 грн.
Представник заявника зазначає, що 01.03.2017 Товариством був повторно пред`явлений вказаний вище виконавчий документ до Корабельного відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаїській області (зараз - Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) для відкриття виконавчого провадження з метою примусового стягнення боргу з Боржника.
Враховуючи відсутність будь-якої інформації стосовно руху виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/488/901/2013 від 11.07.2013, виданого у цивільній справі №488/1484/13-ц, Стягувач 16.01.2026 звернувся до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділ ДВС) із запитом №12.06-049/204 щодо надання даних про хід провадження, вжиті заходи та видання відповідних постанов.
Як зазначає заявник, 22.01.2026 Товариством отримана відповідь від відділу ДВС №4393/18.13-34/2 про те, що виконавче провадження № 53634651 з примусового виконання виконавчого листа №2/488/901/2013, виданого 11.07.2013 Корабельним районним судом м. Миколаєва у справі №488/1484/13-ц, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариство заборгованості за недораховану електроенергію в сумі 1585,18 грн. та судового збору в розмірі 229,40 грн., перебувало на виконанні у відділі ДВС та 07.12.2017 повернуто Стягувачу.
При цьому до Товариства постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, разом із виконавчим документом, станом 14.07.2026 року не надходила.
У зв`язку з наведеним представник заявника вважав, що виконавчий лист №2/488/901/2013, виданий 11.07.2013 року Корабельним районним судом м. Миколаєва у цивільній справі №488/1484/13-ц, був втрачений, кошти боргу на розрахунковий рахунок Товариства не надходили, заборгованість за виконавчим документом станом на 14.07.2026 складає: 1585,18 грн. - заборгованість за недораховану електроенергію та 229,40 грн. - судовий збір.
Посилаючись на положення підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України та статтю 433 ЦПК України, представник АТ «Миколаївобленерго» просить видати дублікат виконавчого листа у цивільній справі № 488/1484/13-ц та поновити строк для його пред`явлення до виконання.
Сторони в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.
Згідно з ст. 433 ЦПК України, неявка учасників справи в судове засідання не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали поданої заяви, матеріали справи за заявою Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 488/1484/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» в особі філії «Південна» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення правил користування електроенергією для населення, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що Акціонерне Товариство «Миколаївобленерго» (далі - Товариство, Стягувач) є юридичною особою із новим найменуванням у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту ПАТ «Миколаївобленерго» у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VІ.
Заочним рішенням Корабельного районного суду міста Миколаєва від 13.06.2013 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» в особі філії «Південна» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення правил користування електроенергією для населення позовні вимоги було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Миколаївобленерго» в особі філії «Південна» заборгованість за недораховану електроенергію в розмірі 1585,18 грн та судовий збір у розмірі 229,40 грн.
11.07.2013 року судом видано виданий виконавчий лист у цивільній справі №488/1484/13-ц (провадження №2/488/901/2013) про стягнення з ОСОБА_1 (далі - Боржник) на користь Товариство заборгованості за недораховану електроенергію в сумі 1585,18 грн. та судового збору в розмірі 229,40 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист № 2/488/901/2013, виданий 11.07.2013 року Корабельним районним судом м. Миколаєва у цивільній справі № 488/1484/13-ц, неодноразово пред`являвся стягувачем до органу державної виконавчої служби.
З долученої до матеріалів заяви копії виконавчого листа вбачається, що державним виконавцем у графі «Відмітки державного виконавця про виконання рішення або про повернення виконавчого листа стягувачу» здійснювалися записи про повернення виконавчого документа стягувачу у 2013, 2014, 2015 та 2016 роках на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент вчинення відповідних виконавчих дій), у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.
В подальшому, як зазначає заявник, 01.03.2017 року виконавчий лист повторно було пред`явлено до Корабельного відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області, за результатами чого було відкрито виконавче провадження № 53634651.
Водночас, суд звертає увагу, що після повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання у 2017 році, заявник звернувся до органу державної виконавчої служби із запитом щодо стану виконавчого провадження 16.01.2026 року.
За результатами розгляду вказаного запиту листом Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 4393/18.13-34/2 від 22.01.2026 року повідомлено, що виконавче провадження № 53634651 з примусового виконання виконавчого листа № 2/488/901/2013 перебувало на виконанні у відділі державної виконавчої служби та 07.12.2017 року було завершено шляхом повернення виконавчого документа стягувачу.
Із заяви Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання вбачається, що заявник вважає виконавчий лист № 2/488/901/2013, виданий 11.07.2013 року Корабельним районним судом м. Миколаєва у цивільній справі № 488/1484/13-ц, втраченим, оскільки постанова про повернення виконавчого документа стягувачу разом із самим виконавчим документом на адресу АТ «Миколаївобленерго» не надходила.
Оскільки про відсутність виконавчого листа та обставини його втрати АТ «Миколаївобленерго» стало відомо після отримання 22.01.2026 року відповіді Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України № 4393/18.13-34/2, заявник просив видати дублікат виконавчого листа № 2/488/901/2013 та поновити строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.
Конституційний Суд України в Рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 зауважив, що судовий порядок видачі дубліката є гарантією права кожного на судовий захист, стабільності та законності у виконанні судових рішень. Необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК України) заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 166/1472/18 від 23.10.2019 зазначено, що метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для предявлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача. Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли обєктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Згідно з п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 2-836/11, якщо строк для предявлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для предявлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд звертає увагу, що одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку.
Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Враховуючи те, що виконавчий лист після його повторного пред`явлення до виконання у 2017 році перебував на виконанні у відділі державної виконавчої служби та був повернутий стягувачу 07.12.2017 року, однак АТ «Миколаївобленерго» лише 16.01.2026 року звернулося до органу державної виконавчої служби із запитом щодо стану виконавчого провадження, тобто протягом понад восьми років не вживало заходів для з`ясування результатів виконання судового рішення, суд вважає, що такі обставини не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Сам лише факт ненадходження на адресу стягувача постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа разом із виконавчим листом не може безумовно свідчити про поважність причин пропуску строку, оскільки стягувач, як сторона виконавчого провадження, зобов`язаний проявляти належну зацікавленість у виконанні судового рішення та вживати заходів щодо контролю за ходом виконавчого провадження.
Невчинення стягувачем протягом тривалого часу дій щодо отримання інформації про стан виконання судового рішення та можливого повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання свідчить про неналежне користування процесуальними правами та не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки фактично створює невизначеність для боржника щодо можливості примусового виконання рішення суду через значний проміжок часу.
Суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Суд зазначає, що стягувач як учасник виконавчого провадження мав можливість протягом усього строку звернутися до органу державної виконавчої служби із запитом щодо стану виконавчого провадження, ознайомитися з його матеріалами або отримати інформацію про прийняті державним виконавцем процесуальні рішення, однак доказів вчинення таких дій до січня 2026 року матеріали справи не містять.
Тому, враховуючи встановлені обставини, суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку, оскільки строк пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущений без поважної причини.
У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, відсутні також правові підстави для видачі дубліката виконавчого листа.
Відповідно до ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено: «… у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення».
Керуючись статтями 81, 258, 260, 261, 353-354, 433 ЦПК України, пунктом 17.4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 488/1484/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» в особі філії «Південна» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення правил користування електроенергією для населення - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 05.08.2026 року.
Суддя Я.А. Чернявська