Справа № 362/5314/26
Провадження 2/362/5417/26
У х в а л а
"05" серпня 2026 р. суддя Васильківського міськрайонного суду київської області Медведєв К.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, -
в с т а н о в и в:
До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла зазначена позовна заява.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов наступного висновку.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175, 177 ЦПК України.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити серед іншого місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс.
Згідно отриманих суд відповідей на запити суду відсутні дані про місце реєстрації відповідача в Україні, як на час подання позовної заяви так і в минулому.
В тексті позовної заяви позивачем зазначено, що відповідач є громадянином РФ, і проживає на території Російської Федерації.
Нормами п 32 постанови Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку», положеннями ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації визначено складові та порядок зазначення поштової адреси.
Вказаними нормами передбачено обов`язкове зазначення поштового індексу, який позивачем не зазначено.
Отже, позивач має виправити цей недолік позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви в новій редакції, в якій зазначити повну адресу проживання чи перебування відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Оскільки позивач зазначає, що відповідач є громадянином РФ і перебуває на території РФ, то відповідно до ч. 1 ст. 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» у суду виникла необхідність у врученні документів за кордоном. Тому до документів доданих до позовної заяви висуваються додаткові вимоги.
Згідно до ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Реалізація міжнародних договорів України з питань міжнародної правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень здійснюється в межах компетенції Міністерством юстиції України безпосередньо та через головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, місцевими судами України, а у відповідних випадках - іншими органами державної влади (п. 1.6. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02 серпня 2008 року № 573/15264).
Відповідно до п. 2.1. Розділу ІІ Інструкції в разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Головне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань організовує взаємодію судів та інших органів державної влади у цивільних та кримінальних справах із компетентними органами іноземних держав на підставі законів, міжнародних договорів України; забезпечує виконання положень міжнародних договорів України про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах.
Згідно з п. 1.8. Інструкції Головні управління юстиції взаємодіють з іноземними компетентними органами з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах через Міністерство юстиції України, яке відповідно до положень міжнародних договорів України є центральним органом України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах.
Суди України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах взаємодіють з іноземними компетентними органами через Головні управління юстиції та Міністерство юстиції України (п. 1.7. Інструкції).
Як убачається зі змісту ст. 5 Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року, якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
З огляду на вищевикладені обставини, з урахуванням положень Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року, необхідність направлення Міністерству юстиції РФ судового доручення з метою вручення ухвали про відкриття провадження у справі та матеріалів позовної заяви.
Отже, позивач має подати суду позовну заяву та додані до неї документи перекладені у встановленому законодавством порядку російською мовою у встановленому порядку.
Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу зобов`язаний постановити ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки, без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, суддя вважає за необхідне заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків терміном у 5 днів з моменту отримання копії ухвали суду.
Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя К.В. Медведєв