Справа № 523/15610/26
Провадження №2/523/8299/26
У Х В А Л А
"04" серпня 2026 р. м. Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси у складі
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря - Ячменьової Д.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову
УСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Олійник М.Б., до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя шляхом визнання грошових коштів у розмірі 25 544 371 грн, а саме: готівкові кошти у розмірі 495 000 доларів США; готівкові кошти у розмірі 106 000 євро; готівкові кошти у розмірі 90 000 гривень; кошти, розміщені на банківських рахунках у АТ «Універсал Банк» та АБ «Південний» спільною сумісною власністю подружжя, яка набута за час шлюбу, та стягнення з відповідача 1/2 частину спільного сумісного майна подружжя у грошовій формі у розмірі 12 772 186 грн.
31 липня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" звернулася з заявою про забезпечення позову в якій просить накласти арешт на :
- грошові кошти ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у межах ціни позову - 12 772 186,00 грн, у тому числі на грошові кошти на всіх рахунках, відкритих на його ім`я в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АБ «ПІВДЕННИЙ», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та інших банківських установах України.
-житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта 304[телефон приховано], площа 235,4 кв.м, АДРЕСА_1 );
- земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта 304[телефон приховано], кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0280, площа 0,1014 га);
- земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта 304[телефон приховано], кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0203, площа 0,0428 га);
- 1/4 частку у праві спільної часткової власності на квартиру (реєстраційний номер майна АДРЕСА_2 ),
а також заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо переходу права власності, обтяжень, іпотек та інших правочинів стосовно зазначеного нерухомого майна.
Заява обґрунтована тим, що між сторонами існує майновий спір щодо поділу грошових коштів, набутих за час шлюбу та таких, що є спільною сумісною власністю подружжя. Відповідач вже здійснив реальні та документально підтверджені дії, спрямовані на виведення спільного сумісного майна від можливого стягнення за майбутнім рішенням суду, а саме, у щорічній декларації відповідача за 2025 рік, поданій ним самостійно до Єдиного державного реєстру декларацій 30 березня 2026 року, у розділі 14 «Видатки та правочини» відповідач особисто задекларував два договори дарування грошових коштів: 03 січня 2025 року - дарування грошових коштів у сумі 1 891 732,00 грн; 24 червня 2025 року - дарування грошових коштів у сумі 6 908 583,00 грн.
Обидва правочини відповідач здійснив без згоди позивача щодо спільного сумісного майна подружжя. Одержувачі дарувань у декларації відповідачем не вказані, що додатково свідчить про недобросовісний характер таких дій та спробу приховати від позивача коло осіб, яким виведене спільне майно. Крім того, у декларації за 2025 рік простежується прогресуюче зменшення готівки у доларах США - з 495 000 доларів США станом на 31.12.2024 до 270 000 доларів США станом на 31.12.2025, тобто виведено 225 000 доларів США (в еквіваленті - понад 9 000 000 грн). Таким чином, факт розпочатого та активно триваючого процесу виведення відповідачем спільних активів підтверджений документально самим відповідачем у його ж власній декларації. Це створює реальну та безпосередню загрозу того, що на момент ухвалення судом рішення у справі про поділ майна, у відповідача не залишиться активів, з яких можливо буде фактично стягнути присуджену суму, що зробить рішення суду невиконуваним та позбавить позивача можливості реального захисту порушених прав.
Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказану норму розгляд заяви здійснено без повідомлення учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, та забороною вчиняти певні дії.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). При цьому суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову та застосовувати такі заходи в тих випадках, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Оскільки із змісту позову та доданих документів вбачається наявність між сторонами спору, суд дійшов висновку про обгрунтованість заяви, відповідач має можливість розпорядитися майном, тому накладення арешту на час розгляду справи і в межах заявленої суми забезпечить реалізацію в майбутньому рішення суду .
Слід звернути увагу на те, що нормами ч.4 ст.150 ЦПК України закріплено, що не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату.
Як слідує із наданих копій декларацій відповідача на рахунках в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АБ «ПІВДЕННИЙ», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» знаходяться як грошові заощадження так і заробітна плата.
Отже, враховуючи вказану норму арешту підлягають лише заощадження у вказаних банківських установах в межах заявленої суми, крім рахунку на який надходить заробітна плата.
Керуючись ст. ст.149-153, 260, 261, 353 ЦПК України -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на :
- грошові кошти ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), які знаходяться на рахунках, відкритих на його ім`я в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АБ «ПІВДЕННИЙ», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», у межах ціни позову - 12 772 186,00 грн, крім рахунку на який надходить заробітна плата,
-житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта 304[телефон приховано], площа 235,4 кв.м, АДРЕСА_1 );
- земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта 304[телефон приховано], кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0280, площа 0,1014 га);
- земельну ділянку (реєстраційний номер об`єкта 304[телефон приховано], кадастровий номер [номер приховано]:02:001:0203, площа 0,0428 га);
- 1/4 частку у праві спільної часткової власності на квартиру (реєстраційний номер майна АДРЕСА_2 ),
Заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо переходу права власності, обтяжень, іпотек та інших правочинів стосовно зазначеного нерухомого майна.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.
Суддя