Справа № 203/5262/26
Провадження № 2/0203/2657/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - Іваницької І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Камуз Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Центрального районного суду міста Дніпра перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
23.07.2026 від представника позивача ОСОБА_3 до суду надійшла заява про закриття провадження у зазначеній цивільній справі у зв`язку з відмовою від позову.
У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З урахуванням зазначеної статті, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності сторін, неявка яких не перешкоджає розгляду заяви про закриття провадження у справі.
Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність.
Частиною 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд, зокрема, в чому і полягає принцип диспозитивності
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.
У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову та відмова прийнята судом.
У відповідності до вимог п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відмова від позову є процесуальним правом позивача.
Відповідно до змісту ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з положеннями ч. ч. 2?3 ст. 206 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 255, ст. 260, ст. 353 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Клопотання представника позивача ОСОБА_3 про закриття провадження у справі - задовольнити.
Провадження у цивільній справі № 203/5262/26 (провадження № 2/0203/2657/2026) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - закрити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя І.В. Іваницька