ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17135/26
провадження № 2-з/753/162/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" серпня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши заяву представника позивача адвоката Гері Олега Юрійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна,
ВСТАНОВИВ:
до Дарницького районного суду міста Києва 3 серпня 2026 року надійшла вказана позовна заява.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 4 серпня 2026 року матеріали позову передані судді Шаповаловій К.В.
Одночасно із позовною заявою представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову.
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 4 серпня 2026 року заяву про забезпечення позову передано судді Шаповаловій К.В.
Відповідно до частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову представник позивача просив суд накласти арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , нежитлові приміщення № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2 , земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 та автомобіль Infiniti FX 35, 2007 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 .
Обґрунтовуючи необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову, представник позивача вказав, що предметом позову у справі серед іншого є визнання за позивачем права власності на 1/2 зазначеного у клопотанні майна. В той же час, на день звернення із позовом до суду відповідач намагається продати земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджує ту обставину, що відповідач намагається уникнути поділу спільного майна. Зазначив, що не вжиття заходів забезпечення позову може призвести до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Вивчивши доводи заяви та подані до неї матеріали, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Відповідно до положень статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Отже, умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150
ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За змістом зазначених норм процесуального законодавства забезпечення позову має на меті запобігти ускладненню чи неможливості виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Співмірність заходів забезпечення позову передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Стосовно накладення арешту на житловий будинок, нежитлові приміщення та земельну ділянку суд зазначає, що на підтвердження факту реєстрації вказаного майна за відповідачем у справі до заяви про забезпечення позову долучені витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за 2018 та 2019 роки. Поряд з цим, позов до суду та заява про забезпечення позову подається у серпні 2026 року та до заяв представником позивача не долучається актуальні відомості (станом на липень-серпень 2026 року) з реєстру речових прав про реєстрацію права власності на вказане у клопотанні майно, що виключає можливість накладення на нього арешту, оскільки таки дії суду можуть порушити права третіх осіб, у випадку, якщо таке майно наразі за відповідачем чи позивачем не зареєстровано та право власності належить іншим особам. Долучена до позову копія договору позички нежитлового приміщення від 3 січня 2022 року, укладеного в простій письмовій формі також не свідчить про те, що такі приміщення на цей час належать сторонам у справі.
Також суд звертає увагу, що у витязі з реєстру речових прав за відповідачем станом на 13 серпня 2019 року зареєстровано лише частку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , а долучений до заяви скрін з сайту ОЛХ від 15 червня 2026 року про продаж земельної ділянки продавцем «ОСОБА_3» (відповідач «ОСОБА_4»), не підтверджують реєстрацію права власності цієї земельної ділянки за відповідачем як і не підтверджують фактичну спробу продажу такої ділянки, оскільки така об`ява на сайті ОЛХ може бути створена будь-якою особою.
Стосовно накладення арешту на автомобіль Infiniti FX 35, 2007 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 , суд зазначає, що на підтвердження факту реєстрації за відповідачем чи позивачем вказаного автомобіля представником позивача до позову та до заяви про забезпечення позову не долучено жодної інформації та документів, на підтвердження того, що дійсно такий автомобіль перебуває у власності однієї із сторін позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості особи користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; зважаючи на те, що представником позивача не надано належних доказів (актуальної інформації) наявності у власності позивача чи відповідача станом на час звернення із позовом до суду майна, накласти арешт на яке просив представник позивача до набрання майбутнім рішенням суду законної сили, з метою не порушення прав, зокрема права власності, третіх осіб, які можуть мати відношення то вказаного у позові та заяві майна, зважаючи на те, що вжиття таких заходів забезпечення позову, за відсутності достатніх доказів на підтвердження того, що майно належить сторонам у справі, може призвести до незворотних наслідків, суд вважає, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а твердження представника позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
у задоволенні заяви представника позивача адвоката Гері Олега Юрійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Шаповалова К.В.