Справа №567/1044/26
Провадження №2/567/802/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2026 року м.Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Приступа А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
в с т а н о в и в :
До Острозького районного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох дітей: неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
Позов обґрунтовано тим, що з 19 лютого 2007 року позивачка перебуває з відповідачем у шлюбі, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Острозького районного управління юстиції Рівненської області.
Від спільного подружнього життя у них народилося троє синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на даний час досяг повноліття, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в свідоцтві про народження яких позивачка записана матір`ю, а відповідач - батьком. У встановленому законом порядку відповідач своє батьківство не оспорював та на даний час не оспорює.
Вказує, що протягом останнього року їхні з відповідачем ОСОБА_2 відносини значно погіршилися, що стало причиною того, що з жовтня 2025 року почали проживати окремо, зокрема, вона разом з дітьми в АДРЕСА_1 , а відповідач за адресою їхньої реєстрації в АДРЕСА_2 , та повністю припинили подружнє життя.
Зазначає, що їхні спільні з відповідачем діти - неповнолітній син ОСОБА_3 та малолітній син ОСОБА_4 знаходяться на її повному матеріальному утриманні, однак самостійно вона не має можливості надати для них належне утримання, достатнє для їхнього віку, оскільки весь її дохід складається із заробітної плати, яку вона отримує за виконання своїх трудових обов`язків на посаді сестри медичного стаціонару відділення №3 у КП «Острозька обласна психіатрична лікарня» Рівненської обласної ради. Інших доходів немає, можливості влаштуватися на ще одну роботу, щоб збільшити свій дохід теж немає, так як працює за основним місцем роботи повний робочий день.
Власного рухомого майна вона не немає, грошові заощадження у неї відсутні. Стан здоров`я у неї та спільних з відповідачем дітей добрий.
Інші особи на її утриманні не знаходяться.
Відповідач ОСОБА_2 участі в утриманні їхніх спільних дітей не бере, хоча має всі можливості брати достатню, належну та регулярну участь в їхньому матеріальному утриманні, оскільки перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, де отримує дострокову пенсію за віком, яка є щомісячним та регулярним доходом, який витрачається ним виключно для задоволення своїх потреб. У його власності знаходиться житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_2 . Власного рухомого майна відповідач немає, грошові заощадження у нього відсутні. Стан здоров`я у відповідача добрий, інші особи на його утриманні не знаходяться.
Вказує, що між нею з відповідачем ОСОБА_2 домовленості щодо утримання спільних дітей відсутні, та відповідачем його обов`язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття регулярно та в належному обсязі добровільно не виконується.
Ухвалою суду від 30.06.2026р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, визначено учасникам справи строки для подання відповідних заяв по суті спору, роз`яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та право подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Задоволено клопотання позивачки та витребувано з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відомості про перебування на обліку та призначення пенсії ОСОБА_2 . Інших процесуальних дій не вчинялося.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.
Позивачка в поданій до суду заяві просила розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечила щодо ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи у суді був повідомлений у відповідності до п.1, 4 ч.8 ст.128 ЦПК України, а також шляхом розміщення оголошення на сайті Острозького районного суду веб-портал судова влади України http://ost.rv.court.gov.ua/sud1713/. Правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався, заперечень щодо позову до суду не подав заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи, в силу положень ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З урахуванням положень ст.ст.280-282 ЦПК України, з метою уникнення безпідставного затягування розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Суд, розглянувши справу відповідно до ст.ст.274-279 ЦПК України за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи та надані сторонами докази, з`ясувавши всі обставини справи у їх сукупності, вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст.4 ЦПК України та ст.184 СК України право звернення до суду про стягнення аліментів має той із батьків, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Позивачка, звертаючись до суду, на власний розсуд обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинна переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених нею вимог.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони з 19 лютого 2007 року перебувають у шлюбі, який був зареєстрований Острозьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Острозького районного управління юстиції Рівненської області (актовий запис № 23 від 19.02.2007 року (а.с.12).
Під час спільного подружнього життя у позивачки та відповідача народилися діти: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03.07.2008 року (актовий запис № 49), який досяг повноліття (а.с.13), син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 24.11.2011 року (актовий запис № 78) (а.с.15) та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 19.06.2017 року (актовий запис № 12) (а.с.17).
Позивачка ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 та їхні спільні діти зареєстровані в АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_1 № 2024/001128680 від 02.02.2024 р., витягом з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_5 № 2024/014621175 від 04.12.2024 р., витягом з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_3 № 2023/003668550 від 12.05.2023 р., витягом з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_4 № 2023/003668580 від 12.05.2023, довідкою Острозької міської ради Рівненської області № 271 від 04.06.2026 року (а.с.11, 14, 16, 18, 19).
Згідно адресної довідки виконкому Острозької міської ради від 29.06.2026 року зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно довідки КП "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради №35 від 03.06.2026 р. позивачка ОСОБА_1 займає посаду медичної сестри стаціонару відділення № 3, та загальна сума отриманого нею доходу за період з 01.12.2025 року по 31.05.2026 року становить 93 331 грн. (а.с.20).
Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 09.07.2026 року № 1700-0503-7/56361 ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за вислугу років в розмірі 3406 грн. (а.с.34).
З матеріалів справи та доводів позивачки судом встановлено, що сторони проживають окремо, неповнолітні діти проживають разом з позивачкою в АДРЕСА_1 та перебувають на її утриманні та повному матеріальному забезпеченні, відповідач регулярної участі в утриманні синів не приймає, та наведені обставини відповідачем не заперечуються, належними і допустимими доказами не спростовано.
Отже, з доводів позивачки та досліджених судом доказів встановлено, що між батьками дітей не було досягнуто домовленості щодо порядку, способу, форми та розміру участі відповідача в утриманні дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Конвенції ООН про права дитини (надалі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст.51 Конституції України ст.180 СК України обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття лежить на обох батьках.
У відповідності до ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до Закону України №2475-VIII від 03.07.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» внесені зміни до ст.182 СК України, та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно з вимогами ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо утримання дитини та розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року для дітей віком до 6 років становить - 2 817 гривень, від 6 до 18 років становить - 3 512 грн.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
Таким чином, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину є встановленою Законом гарантією для забезпечення інтересів дитини.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , будучи батьком двох неповнолітніх дітей, належним чином участі в їх утриманні не приймає, доводів які б спростовували зазначені обставини суду не навів та відповідні докази відсутні і в матеріалах справи, що свідчить про неналежну участь відповідача у їх матеріальному забезпеченні. При цьому суд виходить з того, що відповідач не надав доказів, які б спростовували доводи позивачки, якими вона обґрунтовує заявлені позовні вимоги, та які б водночас підтверджували, що він належним чином приймає участь в утриманні синів, а відтак існують фактичні та правові підстави для стягнення з нього на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітніх дітей : сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
При вирішенні спору суд приймає до уваги, що відповідач не заперечує доводів, наведених позивачкою та не надав доказів на спростування позовних вимог у заявленому позивачкою розмірі.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.5, 6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з ким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дітей; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів на утримання дітей суд виходить з того, що розмір коштів на утримання дитини має відповідати певному рівню, достатньому для утримання та забезпечення нормальної життєдіяльності особи. Мінімальний розмір такого рівня, який мають забезпечити обоє батьків, визначений законодавчо прожитковий мінімум для дитини відповідного віку і встановлюється законом про бюджет кожного року.
Враховуючи наведене, а також виходячи з того, що сторони повинні забезпечити дітям рівень життя, необхідний і достатній для їх нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, виходячи з рівності прав та обов`язків батьків, встановленого прожиткового мінімуму, та враховуючи зростаючі потреби дітей, суд приходить до висновку про необхідність стягнення аліментів із відповідача на утриманнянеповнолітніх дітей : сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 22.06.2026 року.
Суд вважає, що такий розмір аліментів відповідатиме фінансовим можливостям та обов`язку батька забезпечити умови життя та розвитку неповнолітніх синів, а також визначеному законодавцем способу, який обрала позивачка.
В той же час, при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання дітей, суд виходить з того, що відповідач є фізично здоровим та працездатним, інших осіб на утриманні не має, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, де отримує пенсію за вислугу років, яка є щомісячним та регулярним доходом, доказів які б спростовували вищевказані обставини суду не надав, а тому суд приходить до переконання про те, що відповідач може сплачувати аліменти у вищевказаному розмірі.
В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження перебування на утриманні відповідача інших осіб та відповідач таких доказів суду не надав.
Позов про стягнення аліментів був поданий 22.06.2026 року, а відтак за правилами ст.191 СК України саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, відтак відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, а тому з ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.180-184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст.10, 57, 60, 88, 212, 280-282 ЦПК України, -
у х в а л и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей : сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 22.06.2026 року та до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави 1 331,20 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач може оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку у загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06 серпня 2026 року.
Суддя Острозького районного суду Василевич О.В.