УХВАЛА
05 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 925/698/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков В.Г., Пєсков В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Українська Інноваційна Компанія" в особі розпорядника майна - арбітражного керуючого Лецкана Вячеслава Львовича
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2026 (колегія суддів у складі: Козир Т.П.- головуюча, Сотніков С.В., Пантелієнко В.О.)
у справі № 925/698/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Укрінбанк"
до 1) Приватного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Волошкове поле", 3) Приватного акціонерного товариства "Юрія",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 2) Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"
про стягнення 39562812,41 грн,
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Українська Інноваційна Компанія" в особі розпорядника майна - арбітражного керуючого Лецкана Вячеслава Львовича (далі - ПАТ "Українська Інноваційна Компанія") 24.06.2026 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2026, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою скаржника на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.04.2023 у справі № 925/698/16.
Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що в відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Українська Інноваційна Компанія" слід відмовити з огляду на таке.
22.06.2016 Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" (далі ПАТ "Український інноваційний банк") в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український інноваційний банк" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат" (далі ПАТ "ПМК"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна компанія "Волошкове поле" (далі ТОВ "МК "Волошкове поле") та Публічного акціонерного товариства "Юрія" (далі ПАТ "Юрія") про стягнення на свою користь солідарно з ПАТ "ПМК" і ТОВ "МК "Волошкове поле" та солідарно з ПАТ "ПМК" і ПАТ "Юрія" заборгованості за кредитним договором від 05.02.2007 № 12-070201 про відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії в сумі 39562812,41 грн, яка складається з: 15950000,00 грн строкова кредитна заборгованість; 15026363,13 грн прострочена кредитна заборгованість; 812494,78 грн строкові проценти за кредитом; 3882578,28 грн прострочені проценти за кредитом; 50780,93 грн строкова заборгованість за комісією; 271848,76 грн прострочена заборгованість за комісією; 3049372,39 грн пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 480622,73 грн пеня за несвоєчасне погашення процентів за кредитом; 38751,41 грн пеня за несвоєчасне погашення комісії.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18.04.2023 у справі № 925/698/16, зокрема, здійснено процесуальне правонаступництво, замінено ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат" на Приватне акціонерне товариство "Первомайський молочноконсервний комбінат", матеріали справи № 925/698/16 передано на розгляд Господарського суду Миколаївської області, в провадженні якого перебуває справа № 915/715/16 про банкрутство ПрАТ "Первомайський молочноконсервний комбінат".
Не погодившись з вказаною ухвалою, ПАТ "Українська Інноваційна Компанія" 14.05.2026 звернулося з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, в якій просило оскаржувану ухвалу першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким справу №925/698/16 направити до Господарського суду Черкаської області для продовження розгляду. Також скаржником було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2026 відмовлено ПАТ "Українська Інноваційна Компанія" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.04.2023 у справі № 925/698/16.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга ПАТ "Українська Інноваційна Компанія" подана скаржником із значним пропуском строку на апеляційне оскарження (фактично після спливу більше ніж через три роки з дня складення повного судового рішення), без обґрунтування поважності причин вчасного подання апеляційної скарги та без підтвердження обставин, передбачених ч. 2 ст. 261 ГПК України, щодо пропуску строку на апеляційне оскарження.
Верховний Суд погоджується з такими висновками господарського суду апеляційної інстанції виходячи з такого.
Пунктом 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду -протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Звернення з апеляційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Частиною 2 ст. 261 ГПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Як було встановлено господарським судом апеляційної інстанції, ПАТ "Українська Інноваційна Компанія" було залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, отже, вона є учасником даної справи. ПАТ "Українська Інноваційна Компанія" було повідомлено про розгляд справи, про що свідчить, зокрема, заява про участь у судовому засіданні 18.04.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка подавалась до Господарського суду Черкаської області. Оскаржувана ухвала була направлена на адресу скаржника 24.04.2023 рекомендованим поштовим відправленням, що підтверджується відміткою на вказаній ухвалі.
Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що він не був обізнаний про справу №925/698/16 та зокрема, про незаконність ухвали господарського суду першої інстанції від 18.04.2023, оскільки арбітражного керуючого Лецкана В.Л. було призначено розпорядником майном ПАТ "Українська інноваційна компанія" лише ухвалою суду від 17.04.2025.
При цьому скаржником належним чином не обґрунтовано, чому ухвала Господарського суду Черкаської області від 18.04.2023 була оскаржена у суді апеляційної інстанції лише 14.05.2026, тобто більш ніж через рік, після призначення арбітражного керуючого Лецкана В.Л. розпорядником майна ПАТ "Українська інноваційна компанія".
Крім того, Суд враховую правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012 стосовно того, що обов`язок позивача довести, що він не міг дізнатися про порушення свого права, також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд зазначає, що і разі пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою початок перебігу строку визначається з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила. Отже, положення закону про початок перебігу строку поширюється і на звернення арбітражного керуючого до суду із заявою про захист інтересів Боржника. Тому при визначенні початку перебігу строку у спорі за вимогами боржника/арбітражного керуючого не допускається врахування як обставин (дати) порушення провадження у справі про банкрутство та дати призначення (заміни кандидатури) арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
У спірних правовідносинах суб`єктом прав є саме Боржник, а не арбітражний керуючий, а тому, визначаючи початок перебігу строку у справі, слід враховувати, коли про порушене право дізнався або міг дізнатись Боржник в особі уповноваженого органу, і при дослідженні питання пропуску строку в спорі слід з`ясовувати, коли про порушення своїх прав довідався або міг довідатися Боржник в особі уповноваженого органу.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо того, що посилання апелянта на те, що арбітражного керуючого Лецкана В.Л. було призначено розпорядником майном ПАТ "Українська інноваційна компанія" лише 17.04.2025, а отже, він є особою, що не була залучена до участі у справі № 925/698/16, не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, враховуючи приписи ч. 2 ст. 261 ГПК України.
У разі подання апеляційної скарги на судове рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту цього рішення, суд апеляційної інстанції має перевірити та надати оцінку наявності підстав для застосування до такої апеляційної скарги наслідків, передбачених ч. 2 ст. 261 ГПК України, а саме щодо зазначення та обґрунтування скаржником випадків, передбачених пунктами 1, 2 зазначеної норми, наявність яких надає право на поновлення строку апеляційного оскарження. Встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 ч. 2 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження (правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239).
Отже, є безпідставним посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції повинен був спочатку постановити ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, а не відмовляти у відкритті апеляційного провадження, оскільки при розгляді апеляційної скарги ПАТ "Українська Інноваційна Компанія" суд керувався імперативними приписами ч. 2 ст. 261 ГПК України, якими передбачений порядок розгляду апеляційної скарги, що подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Українська Інноваційна Компанія" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 18.04.2023 у справі № 925/698/16 відповідно до наведених положень процесуального законодавства.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", умови прийнятності касаційної скарги, згідно норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Приписами ч. 2 ст. 293 ГПК України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Отже, наведена норма закону надає Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині другої ст. 293 ГПК України, що повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
Оцінивши доводи скаржника, мотиви ухвалення оскаржуваного судового рішення Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування Північним апеляційним господарським судом норм права при постановленні оскаржуваної ухвали від 05.06.2026 у справі № 925/698/16, є очевидними і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ "Українська Інноваційна Компанія" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2026 у справі № 925/698/16 на підставі частини 2 статті 293 ГПК України.
Верховий Суд зауважує, що суддя Картере В.І. перебував у відпустці з 20.07.2026 по 03.08.2026 та 04.08.2026, суддя Пєсков перебував у відпустці з 20.07.2026 по 03.08.2026, суддя Жуков С.В. перебував у відпустці з 16.07.2026, 20.07.2026 по 24.07.2026, з 27.07.2026 по 31.07.2026, у зв`язку з чим касаційна скарга розглянута у розумні строки.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 925/698/16 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська Інноваційна Компанія" в особі розпорядника майна - арбітражного керуючого Лецкана Вячеслава Львовича на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді С. Жуков
В. Пєсков