Судові рішення

Ухвала № 138785141 у справі № 171/1892/26 від 06.08.2026

Ухвала від 06.08.2026 у цивільній справі № 171/1892/26 (категорія «Споживчого кредиту»). Суд: Галицький районний суд Івано-Франківської області, суддя АННИШИН С. І.

Справа№ 171/1892/26
СудГалицький районний суд Івано-Франківської області
СуддяАННИШИН С. І.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпоживчого кредиту
Дата ухвалення06.08.2026
Надійшло до реєстру06.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138785141

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Єдиний унікальний номер 171/1892/26

Номер провадження 2/341/1077/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року місто Галич

ознайомився з матеріалами позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2026 року цю справ передано за підсудністю до Галицького районного суду Івано-Франківської області.

Вивчивши зміст позовної заяви та ознайомившись із доданими до неї документами, суддя дійшов висновку, що вказана позовна заява підлягає поверненню на підставі приписів пункту 2 частини 4 статті 185 ЦПК України з огляду на таке.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви, суддя установив, що позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за:

- кредитним договором №2106937283115 від 10.03.2021 в розмірі 24 619,95 грн (1500, 00 грн - тіло кредиту, 23 119,95 грн - сума заборгованості за відсотками), який укладений між відповідачем та ТОВ «Службою Миттєвого кредитування» та право вимоги за яким позивач отримав на підставі ряду договорів факторингу;

- кредитним договором №[телефон приховано]/2 від 26.02.2021 в розмірі 26 402,45 грн (1990, 00 грн - тіло кредиту, 24 412,45 грн - заборгованість за неустойкою, 3360,00 грн - заборгованість за комісією), який укладений між відповідачем та ТОВ «Інфінанс» та право вимоги за яким позивач отримав на підставі ряду договорів факторингу.

Всього позивач просить стягнути заборгованості за договорами у загальному розмірі 51 022,40 грн.

При цьому відповідні договори укладені відповідачем як позичальником із двома різними фінансовими установами (кредитодавцями), відмінними від позивача

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Статтею 185 ЦПК України передбачено правові підстави для залишення позовної заяви без руху та повернення заяви.

Відповідно до вимог частини 1 статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

У частині другій статті 188 ЦПК України встановлено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. За таких обставин вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Відповідно позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.

Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що об`єднані в одне провадження можуть бути декілька позовних вимог, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, тобто є вони похідними.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються пов`язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів, зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування цим кредитом і неустойки.

Метою об`єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Об`єднання непов`язаних між собою вимог в одному позові, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги, є порушенням правил об`єднання вимог.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підставами позову є обставини, на яких ґрунтується вимога позивача з покликанням на докази, що підтверджують ці обставини, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Суддя звертає увагу, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов`язків.

За таких обставин суддя дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості у конкретно визначеному позивачем за кожним окремим кредитним договором розмірі є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказами та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.

Відповідно позивач при поданні позову порушив правила об`єднання позовних вимог, оскільки ці вимоги ґрунтуються на різних кредитних договорах, які є різними за предметом, обсягом зобов`язань та строками виконання, що матиме наслідком дослідження окремо кожного договору та окремо заборгованостей за ними, які виникли з різних підстав, підстав та дати виникнення права вимоги до відповідача, що має підтверджуватися також окремими, не пов`язаними між собою доказами. Аналогічні висновки надані Верховним Судом у постанові від 16.10.2020 в справі № 910/7186/19.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає, що, пред`явивши вимоги про стягнення сум заборгованості за різними договорами, позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» порушив правила об`єднання позовних вимог, визначені у статті 188 ЦПК України, оскільки такі позовні вимоги не пов`язані між собою, підставою їх виникнення або поданими доказами такі вимоги не є основними і похідним, вимоги заявлені з різних підстав. Фактично, позивач звернувся з окремими позовними заявами з різним предметом спору щодо стягнення заборгованості за різними договорами, право вимоги за якими перейшло до ТОВ «Факторинг Партнерс» на підставі договорів факторингу. При цьому загальна назва цих позовних вимог - стягнення сум заборгованості за кредитними договорами, не може свідчити про їх пов`язаність між собою підставою виникнення або поданими доказам, дані вимоги не є однорідними та такими, що нерозривно пов`язані між собою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

На підставі викладеного вище, керуючись статтями 4, 5, 175, 177, 185, 188, 259, 260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути позивачу разом із доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення з позовною заявою після усунення її недоліків.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їй відповідної ухвали суду.

Суддя Святослав АННИШИН

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
12.06.2026 Ухвала № 137336044 Апостолівський районний суд Дніпропетровської області