Справа № 128/1739/26
РІШЕННЯ
Іменем України
06 серпня 2026 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючої судді Бондаренко О.І.
при секретарі Нагірняк Т.А.
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувсь до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на те, що 04.08.2015 року між сторонами було зареєстровано шлюб. У шлюбі у сторін народилась донька, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . На початку сімейного життя шлюбні відносини сторін складалися добре, однак на даний момент подружжя разом не проживає, шлюбні відносини між сторонами припинились. Сторони перестали розуміти та любити один одного, проживати однією сім`єю, вести домашнє господарство, а також у них з`явились розбіжності в поглядах на сімейне життя, сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, виховання дитини та ведення спільного побуту. Всі зусилля щодо знаходження компромісу між сторонами не дали жодних результатів, тому Позивач вважає, що наразі немає можливості збереження сім`ї. На даний час шлюб носить формальний характер та без фактичних сімейних відносин, а тому подальше сумісне життя, примирення, збереження між сторонами сім`ї, Позивач вважає неможливим та таким, що суперечить його інтересам.
Сторони в судове засідання не з`явились, попередньо подали відповідні заяви.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Герасимчук О.О. надав суду заяву, якою справу просить розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідачка ОСОБА_2 надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, вказує, що не заперечує проти задоволення позову про розірвання шлюбу, позовні вимоги визнаються.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено по справі, що 04.08.2015 року між ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб з ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.05.2026 (а.с.29).
У шлюбі у сторін народилась донька, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про народження із застосунку «Дія» за №2699, який складений Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (а.с.7).
Відповідно до ст.112 СК України судом з`ясовано, що спільне сімейне життя у сторін не склалося через несумісність характерів та різних поглядів на життя, різні інтереси, уподобання. Кожен живе відокремленим життям. Шлюб існує лише формально.
Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу не можливе.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.
Згідно із ст.51 Конституції України та ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
За ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Суд прийшов до висновку, що шлюб подружжя сторін слід припинити його розірванням.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч.2 ст.114 СК України, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
За змістом п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Враховуючи, що шлюб існує лише формально, цінність шлюбних відносин була втрачена для обох сторін, тому суд вважає, що позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. ст. 141,142 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат.
Позивач не бажає стягувати судові витрати з відповідачки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.104 ч.2, 105 ч.3, 110, 112, 114 ч.2 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2,4,11,12,13,74,141,206,247,258,263,264,265,355 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в:
Позов - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 04 серпня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 2043 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище дружини залишити « ОСОБА_5 ».
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
учасники провадження:
позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 06.08.2026.
Суддя Оксана БОНДАРЕНКО