УХВАЛА
05 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 295/14831/24
провадження № 61-8517ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Саух Юлії Олегівни, на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 вересня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 14 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФОРІНТ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба (Управління) у справах дітей Житомирської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Саух Ю. О., на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 вересня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 14 травня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із зазначенням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішення, підтверджених доказами.
При цьому, Верховний Суд врахував та звернув увагу заявника, адвокатом Саух Ю. О. отримано копію постанови апеляційного суду 19 травня 2026 року шляхом доставлення до її електронного кабінету, тому, в цьому випадку, суд касаційної інстанції не враховує дату отримання постанови апеляційного суду безпосередньо заявником ОСОБА_1 28 травня 2026 року, оскільки адвокат, здійснюючи процесуальний супровід, діє виключно в інтересах особи, яку представляє, а відповідно до частини сьомої статті 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
У липні 2026 року до Верховного Суду надійшли матеріали на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 15 липня 2026 року, а саме заява про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій адвокат Саух Ю. О. просить врахувати дату отримання копії постанови Житомирського апеляційного суду від 14 травня 2026 року саме ОСОБА_1 28 травня 2026 року, оскільки після проголошення вступної та резолютивної частин судового рішення апеляційного суду 14 травня 2026 року, на наступний день, тобто 15 травня 2026 року між адвокатом та заявником укладено угоду про дострокове розірвання договору про надання правової допомоги та 22 червня 2026 року між ними знову укладено договір про надання правової допомоги.
Верховний Суд відхиляє наведені доводи заявниці та додані докази, оскільки розірвання правовідносин із адвокатом 15 травня 2026 року, тобто на наступний день після ухвалення судом 14 травня 2026 року судового рішення Житомирським апеляційним судом, свідчить про свідому процесуальну поведінку ОСОБА_1 , обізнаність про певні наслідки, та враховуючи, що апеляційна скарга була подана саме ОСОБА_1 , заявник як заінтересована особа мав цікавитися ініційованим ним провадженням, оскільки учасник справи на власний розсуд реалізує свої процесуальні права та обов`язки (стаття 43 ЦПК України).
Серед іншого, Верховний Суд враховує, що угода про припинення надання адвокатом правової допомоги шляхом розірвання договору була підписана особисто ОСОБА_1 15 травня 2026 року, тобто на наступний день після ухвалення апеляційним судом 14 травня 2026 року судового рішення, при цьому у відкритому судовому засіданні був присутній заявник та адвокат Саух Ю. О., тому очевидно, що адвокат, додержуючись правил адвокатської етики, не міг не повідомити ОСОБА_1 про зміст ухваленого судового рішення апеляційним судом, його наслідки для заявника, апеляційну скаргу якого залишено без задоволення, та право його оскарження до Верховного Суду із дотриманням процесуальних строків, визначених законом особисто або через представника.
Верховний Суд також враховує зміст угоди про дострокове розірвання договору про надання правової допомоги, відповідно до пункту 5 якого, адвокат зобов`язується невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня, наступного за датою дострокового припинення договору, вийти як учасник зі справи клієнта шляхом подання відповідної заяви до суду або іншого компетентного органу.
Доказів повідомлення адвокатом Саух Ю. О. суд про дострокове розірвання договору про надання правової допомоги з ОСОБА_1 до клопотання не додано. Вказане також підтверджено тією обставиною, що адвокат Саух Ю. О. 19 травня 2026 року отримала повний текст постанови Житомирського апеляційного суду від 14 травня 2026 року, тобто станом на 19 травня 2026 року адвокат була забезпечена доступом до матеріалів електронної справи № 295/14831/24, а отже не вийшла як учасник зі справи клієнта.
За наведених обставин слід дійти висновку, що маючи доступ до матеріалів електронної справи № 295/14831/24, саме як учасник, адвокат Саух Ю. О., отримавши 19 травня 2026 року копію повного тексту постанови Житомирського апеляційного суду від 14 травня 2026 року, мала сповістити Лубківського В. О. про вказане судове рішення, адже відповідно до частини сьомої статті 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Верховний Суд зауважує, що в цьому випадку, дострокове припинення договору про надання правової допомоги з 15 травня 2026 року без фактичного виконання пункту 5 цього правочину, наявність у адвоката Саух Ю. О. станом на 19 травня 2026 року доступу до електронної справи № 295/14831/24, очевидно свідчить про продовження представницького супроводу адвокатом інтересів ОСОБА_1 у вказаній справі.
А отже, як зазначено Верховним Судом раніше, копія постанови Житомирського апеляційного суду від 14 травня 2026 року отримана адвокатом Саух Ю. О. 19 травня 2026 року, відповідно касаційна скарга мала бути подана 18 червня 2026 року, тобто в межах тридцятиденного строку з дня отримання копії постанови апеляційного суду, проте, така скарга подана 25 червня 2026 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Усуваючи недоліки касаційної скарги, ОСОБА_1 , в особі адвоката Саух Ю. О. не наведено і не підтверджено належними доказами обставин на підтвердження об`єктивних перешкод оскарження, зокрема постанови Житомирського апеляційного суду від 14 травня 2026 року в межах процесуального строку,
Враховуючи встановлені обставини, підстави вважати, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, відсутні.
У контексті зазначеного Верховний Суд враховує практику Європейського суду з прав людини щодо вирішення питання про поновлення строку на оскарження, яке перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», рішення від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»).
За наведених обставин, оскільки заявник не підтвердив наявність поважних причин пропущення строку на касаційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 вересня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 14 травня 2026 року, відсутні підстави для поновлення строку на подання касаційної скарги, тому відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись частиною другою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Саух Юлії Олегівни про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Саух Юлії Олегівни, на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 вересня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 14 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФОРІНТ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба (Управління) у справах дітей Житомирської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. М. Осіян
В. В. Сердюк