УХВАЛА
06 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 753/2197/25
провадження № 61-10208ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» на постанову Київського апеляційного суду
від 24 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про захист прав споживача та відшкодування шкоди, спричиненої неправомірним від`єднанням від електромережі,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулось до суду з позовом, у якому просив зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (далі - ТОВ «Київські енергетичні послуги») відновити йому надання послуг з електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 у точній відповідності до укладеного з ним договору про користування електричною енергією № 14100066520 та покласти на ТОВ «Київські енергетичні послуги» витрати за повторне приєднання електроустановок його будинку до зовнішньої електромережі, а також стягнути з ТОВ «Київські енергетичні послуги» майнову шкоду в розмірі 4 420 грн, пеню за прострочення у наданні послуг з постачання електричної енергії в розмірі
1 989грн і моральну шкоду в розмірі 50 000 грн та судові витрати.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 13 березня 2025 року позов задоволено частково. Зобов`язано ТОВ «Київські енергетичні послуги», з моменту набрання рішення законної сили, надіслати оператору системи інформацію про усунення споживачем ОСОБА_1 порушень за адресою: АДРЕСА_2 ». Витрати оператора системи на здійснення робіт з відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) віднести за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт - ТОВ «Київські енергетичні послуги». В решті вимог позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 березня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким зазначені позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Київські енергетичні послуги» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. Здійснено розподіл судових витрат. В іншій частині рішення суду про відмову у задоволенні позовних вимог залишено без змін.
30 липня 2026 року через систему «Електронний суд» ТОВ «Київські енергетичні послуги» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року в цій справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» передбачено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі 3 328,00 грн.
Предметом спору у справі є вимоги про захист прав споживача шляхом відновлення надання послуг з електропостачання та стягнення з ТОВ «Київські енергетичні послуги» майнової шкоду в розмірі 4 420грн, пені за прострочення у наданні послуг з постачання електричної енергії в розмірі 1 989 грн і моральної шкоди в розмірі 50 000 грн, тобто вимоги майнового та немайнового характеру.
Отже, ціна позову в цій справі в частині вимог майнового характеру не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб(3 328,00 грн х 80 = 266 240,00 грн). Справа № 753/2197/25 в частині позовних вимог немайнового характеру є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Згідно зі змістом статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.
Касаційна скарга заявника та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну та предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягають окремому розгляду клопотання про поновлення строку та клопотання про зупинення виконання постанови.
Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» на постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про захист прав споживача та відшкодування шкоди, спричиненої неправомірним від`єднанням від електромережі.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська І. А. Воробйова В. М. Коротун