ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
06 серпня 2026 року Справа №215/5262/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качанка О.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєвої С.О. в адміністративній справі № 215/5262/26 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Криворізької міської ради в особі виконуючого обов`язки директора Бурової Ірини Михайлівни про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
До Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Криворізької міської ради в особі виконуючого обов`язки директора Бурової Ірини Михайлівни, у якій позивач просить встановити наявність компетенції (повноважень) відповідача розглядати заяву від 13.02.26р. вх. 23 і створювати штучні перешкоди для проведення службової перевірки її дій та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати з додержанням правової позиції ст. 7 ЗУ "Про звернення громадян" звернутися до власника - Криворізької міської ради.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.06.2026 вказану позовну заяву передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Дана справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.07.2026 та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Конєвій С.О.
Ухвалою суду від 08.07.2026 адміністративний позов залишено без руху та зобов`язано позивача у п`ятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали усунути недоліки позовної заяви.
05.08.2026 засобами поштового зв`язку від позивача на адресу суду надійшла заява про відвід судді, в якій остання, як вбачається зі змісту заяви, не погоджується з процесуальними рішеннями судді, вказуючи, що суддя має неналежну професійну спрямованість, упередженість, зацікавленість, необ`єктивність у кінцевому рішенні, не захищає гарантії ст. 46 Конституції України, не підкорюється п. 4, 5 ч. 1 ст. 5, п. 5 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України завданню судочинства і принципу правової визначеності, і вже встала на сторону відповідача.
Ухвалою від 05.08.2026 Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєвої С.О. в адміністративній справі № 215/5262/26 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Криворізької міської ради в особі виконуючого обов`язки директора Бурової Ірини Михайлівни про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов`язання вчинити певні дії, необґрунтованою. Передав матеріали адміністративної справи № 215/5262/26 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2026 для розгляду заяви про відвід судді призначено суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Качанка О.М.
Дослідивши підстави для відводу, викладені в заяві про відвід судді, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відповідно до частини 11 статті 40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).
Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 КАС України.
Так, відповідно до частини першої статті 36 цього Кодексу суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною 2 статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 КАС України).
Відповідно до положень частин першої-третьої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, а також порядок здійснення такого відводу (самовідводу). При цьому, особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості, і такі обставини мають бути доведеними.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».
Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу судді Конєвої С.О., суд зазначає, що заявлений відвід, зокрема, обумовлений незгодою позивача з процесуальними рішеннями судді щодо розгляду позовної заяви у справі № 215/5262/26, зокрема, з ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєвої С.О. від 08.07.2026, якою залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху (інших процесуальних рішень у даній справі до подачі розглядуваної заяви не було ухвалено).
Суд зазначає, що частиною 4 статті 36 КАС України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішеннями або окремою думкою судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Із системного аналізу підстав для відводу судді, які визначені у статті 36 КАС України, слідує, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. При цьому для відведення судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Водночас, такі обставини мають бути доведеними. Разом з цим, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах «Piersac vs Belgium», «Grieves vs UK»). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Le Comte, Van Leuveni De Meyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.
Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Суд зауважує, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами.
Для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Конєвої С.О. мотивована виключно незгодою позивача із процесуальними рішеннями судді та не містить інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу, які б могли об`єктивно вказувати на упередженість судді Конєвої С.О. при розгляді цієї адміністративної справи, а також зважаючи на відсутність відповідних обґрунтованих доказів на підтвердження вказаного, суд доходить висновку, що наведені позивачем обставини та підстави для відводу судді не можуть бути достатніми для висновку про упередженість судді Конєвої С.О. при розгляді цієї адміністративної справи.
Отже, з наведених позивачем доводів в обґрунтування заявленого відводу судом не встановлено підстав, які б свідчили про упередженість судді Конєвої С.О., у зв`язку із чим не встановлено і обставин, які б підтверджували, що заявлений спір буде розглянуто упереджено або необ`єктивно.
Не встановлено судом й інших підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали розгляд справи вказаним суддею та викликали необхідність його відводу.
Відтак, підстави, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, для відводу судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєвої С.О. у справі № 215/5262/26 відсутні.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених підстав для відводу судді, а тому у задоволенні заяви позивача про відвід судді Конєвої С.О. слід відмовити.
Відповідно до частини 12 статті 40 КАС України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Згідно зі статтею 294 КАС України, ухвала про відмову у задоволенні заяви про відвід окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 36, 37, 39 - 41, 241, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєвої С.О. в адміністративній справі № 215/5262/26 - відмовити.
Адміністративну справу № 215/5262/26 передати для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.
Суддя О.М. Качанок