ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
"06" серпня 2026 р. справа № 300/3405/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження клопотання Національної академії Національної гвардії України про залишення позовної заяви без розгляду у справі №30/3405/26 за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Національної академії Національної гвардії України (далі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач 2), Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (далі - відповідач 3) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.
За наслідками виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху від 25.05.2026 (а.с.47-49), Івано-Франківським окружним адміністративним судом 01.06.2026 відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.56-57).
Так, представником відповідача через систему "Електронний суд" 08.06.2026 подано відзив на позовну заяву, у якому заявлено клопотання про залишення заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
Щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає таке.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, предметом спірних у даній справі правовідносин є трудовий спір щодо оплати праці позивача (виплати йому грошового забезпечення в належному розмірі).
Суд звертає, увагу, що положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебували на публічній (військовій) службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці при визначенні її розміру. Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зробила правовий висновок про те, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні над частиною п`ятою статті 122 КАС України. Під час визначення строків звернення до адміністративного суду для вирішення спорів, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, в тому числі і за позовами осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, згідно з позицією Великої Палати необхідно застосовувати приписи статті 233 КЗпП України.
Частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Проте, 19.07.2022 набув чинності Закон України від 01.07.2022 №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесено ряд змін до діючого законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Так, вищезазначеним Законом України від 01.07.2022 №2352-IX частину першу та другу статті 233 Кодексу законів про працю України було викладено у наступній редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 (справа №1-7/2024(337/24)) було визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) частину першу статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
Враховуючи вказане рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025, суд вважає, що при вирішенні питання дотримання позивачем процесуального строку на звернення до суду слід застосовувати частину 2 статті 233 КЗпП України у редакції, яка діяла до змін, внесених Законом №2352-IX, та передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що процесуальний строк на звернення з даним позовом до суду позивачем не пропущений.
Враховуючи викладене, в задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У Х В А Л И В:
в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_3 від 01.02.2026 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Національної академії Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.
Сторонам ухвалу надіслати через підсистему "Електронний суд".
Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В