КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
06 серпня 2026 року Київ справа № 320/60724/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:
- Зобов?язати провести перерахунок пенсії відповідно до довідки про грошове забезпечення з дати її видачі та/або дати підвищення грошового забезпечення.
- Стягнути на користь Позивача суму недоотриманих пенсійних виплат у розмірі 98 465,63 грн з урахуванням вже виплачених сум.
В обґрунтування позовної заяви, позивач зазначає, що бездіяльність відповідача полягає у нездійсненні належного перерахунку та виплати пенсії позивача. Зазначає, що йому видано довідку про розмір грошового забезпечення. Головне управління Пенсійного фонду України здійснило розрахунок суми недоплаченої пенсії та встановило, що за період з 01 квітня 2019 року по 30 червня 2024 року розмір недоплати становить 98 465,63 грн. На думку позивача, відповідач фактично визнав як наявність у нього права на отримання зазначених коштів, так і існування власної заборгованості перед ним. Проте, відповідач не здійснив виплату визначеної суми заборгованості та не провів повного перерахунку пенсії. Позивач зазначає, що предметом даного спору є не встановлення права позивача на перерахунок пенсії чи визначення розміру заборгованості, а протиправне невиконання відповідачем свого обов`язку щодо виплати належних позивачу сум пенсійного забезпечення.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 19.12.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребував докази від відповідача.
Ухвалою від 10.07.2026 повторно витребувано докази від відповідача.
На виконання вимог ухвали суду, відповідач надав витребувані документи.
У додаткових поясненнях відповідач вказує, що згідно з електронною пенсійною справою ОСОБА_1 обліковується заборгованість, нарахована на виконання рішення суду у справі № 320/25734/23, у розмірі 99 132,29 грн, виплату якої буде здійснено в межах відповідних бюджетних асигнувань.
Судом встановлено, що попередньо на розгляді адміністративного суду перебувала справа № 320/25734/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
У справі №320/25734/23 Київський окружний адміністративний суд рішенням від 18.12.2024 зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.04.2019 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ВСЗ/2767 від 11.10.2022 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ, та положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704, з врахуванням раніше виплачених сум.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, на виконання вказано рішення, здійснено нарахування коштів за період з 01.04.2019 по 30.06.2024 в загальній сумі 99 132,29 грн, однак, як вбачається з матеріалів позовної заяви, станом на момент звернення з цим позовом, вказана сума пенсії, позивачу так і не була виплачена, на підставі чого, позивачем подано позов до відповідачів із вказаними вимогами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Відповідно до статті 373 КАС виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону № 1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом №1404-VIII.
Згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частин другої та третьої статті 382-3 КАС за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Суд відзначає, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їхнього застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язані з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження і КАС. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18, від 09.07.2019 у справі № 826/17587/18, від 28.03.2023 у справі № 420/7631/22, від 05.08.2025 у справі № 620/15158/24, від 25.03.2026 у справі № 320/36568/25.
Суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дії, вчинених на виконання рішення суду. Проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він має право звертатися до суду в порядку статті 383 КАС із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
За таких обставин, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Оскільки предмет позову стосується питання виконання рішення, яке набрало законної сили, щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у нездійсненні виплати нарахованої суми пенсії на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/25734/23 від 18.12.2024, а тому окреме адміністративне провадження в частині визнання таких дій протиправними не підлягає розгляду в загальному порядку.
Суд, на підставі, п.1 ч.1 ст.238 КАС, закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Можливість визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду передбачена ст. 383 КАС.
Такий висновок щодо застосування норм процесуального права містяться в постанові Верховного Суду від 11.12.2023 у справі №240/9339/22.
Керуючись статтями 238, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.
2. Роз`яснити, що позивач має право звернутись до суду в порядку статей 382, 383 КАС (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), чи ініціювати питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в порядку статті 378 КАС.
3. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Сас Є.В.