Судові рішення

Ухвала № 138790405 у справі № 380/11520/26 від 05.08.2026

Ухвала від 05.08.2026 в адміністративній справі № 380/11520/26 (категорія «Військової служби»). Суд: Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко Оксана Миколаївна.

Справа№ 380/11520/26
СудЛьвівський окружний адміністративний суд
СуддяКлименко Оксана Миколаївна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськової служби
Дата ухвалення05.08.2026
Надійшло до реєстру07.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138790405

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

05 серпня 2026 року справа № 380/11520/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Клименко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому із урахуванням заяви від 30 липня 2026 року про зменшення розміру позовних вимог в частині суми стягнення з відповідача моральної шкоди просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ (з основної діяльності) командира військової частини НОМЕР_2 від 30 квітня 2026 року № 31 «Про результати службового розслідування в частині накладення на начальника логістики заступника командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення «Догана»;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 повернути начальнику логістики заступнику командира військової частини НОМЕР_2 підполковнику Збройних Сил України ОСОБА_1 всі безпідставно стягнуті з нього кошти, грошове забезпечення, премії та виплати за період дії оскаржуваного наказу в повному обсязі;

- стягнути з військової частини НОМЕР_2 завдану позивачу моральну шкоду в розмірі 133120,00 грн на користь підполковника Збройних Сил України ОСОБА_1 .

Підставою позову є протиправність, на думку позивача, наказу відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Спір виник з публічно-правових відносин, належить до компетенції адміністративних судів, предметної та територіальної підсудності Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді від 10 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалами суду від 16 червня 2026 року, від 19 червня 2026 року та від 20 липня 2026 року продовжено позивачу встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, визначених ухвалою від 10 червня 2026 року про залишення позовної заяви без руху.

Вимоги ухвали судді від 10 червня 2026 року про залишення позовної заяви без руху позивач виконав у повному обсязі 30 липня 2026 року.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У позовній заяві представник позивача просить суд поновити позивачу ОСОБА_1 пропущений з поважних підстав строк на оскарження наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Також 10 червня 2026 року представник позивача подав до суду заяву про поновлення процесуального строку, яка мотивована тим, що позивач тільки 06 травня 2026 року вперше отримав оскаржуваний наказ і до 06 травня 2026 року у встановленому Законом порядку його не отримував, а тому не мав можливості зробити відмітку про його отримання на цьому наказі і подав про це належні і допустимі письмові докази, тому наявні передбачені частинами третьою-п`ятою статті 122 та частиною першою статті 121 КАС України законні підстави для поновлення позивачу пропущеного процесуального строку, встановленого законом, про що й просить суд у цій заяві.

Вирішуючи вказану заяву представника позивача, суд зазначає таке.

За змістом частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З аналізу вказаних норм слідує, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори, які пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина перша статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Отже, військова служба, як державна служба особливого характеру, є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду, який починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01 квітня 2026 року у справі № 420/29579/25.

Суд встановив, що оскаржуваний наказ виданий відповідачем 30 квітня 2026 року та такий не містить відомостей про ознайомлення з ним позивача у день його видання. Водночас цей наказ позивач отримав лише 06 травня 2026 року у відповідь на свій рапорт від 04 травня 2026 року, що підтверджується копією відповідного рапорту, долученою до позовної заяви.

За змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд ураховує, що за загальним правилом поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

За сталою позицією Верховного Суду питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, яким підтверджуються обставини та підстави його пропуску. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, що вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожній конкретній ситуації з огляду на обставини справи.

На переконання суду, викладені вище обставини, які повідомлені представником позивача, а саме відсутність доказів ознайомлення позивача зі спірним наказом у день його видання та отримання такого 06 травня 2026 року лише у відповідь на свій рапорт від 04 травня 2026 року, є поважними причинами пропуску позивачем строку звернення до суду, з огляду на що суд уважає за можливе відповідну заяву представника позивача задовольнити та поновити позивачу строк звернення з цим позовом до суду.

10 червня 2026 року представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке мотивоване тим, що пунктом 2 частини четвертої статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також зазначає, що справа має надзвичайно велике значення для позивача, стосується неправомірного притягнення викривача до дисциплінарної відповідальності, наявні прямі порушення відповідачем вимог Закону України «Про запобігання корупції» про захист прав викривача, є складною та має надзвичайно значний суспільний інтерес. Просить суд прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрити загальне провадження у справі з викликом сторін, призначити та розглянути справу по суті в межах строків, визначених КАС України.

Вирішуючи вказане клопотання представника позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Аналіз наведених норм права вказує, що будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 257 КАС України. Водночас, вирішуючи питання про те, за правилами якого провадження (спрощеного чи загального) здійснюватиметься розгляд конкретної справи, суд має враховувати вимоги частини третьої статті 257 КАС України.

Частиною четвертою статті 257 КАС України визначено перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того, частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено перелік справ, що розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Перелік справ, які належить розглядати виключно у порядку загального позовного провадження, визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, є вичерпним, а отже, будь-які інші справи, у спорах, не встановлених цим переліком, можуть розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Ця адміністративна справа, зважаючи на предмет спору, не входить до переліку справ, який визначений частиною четвертою статті 12 та частиною четвертою статті 257 КАС України, а тому вона може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, сума моральної шкоди, яку просить стягнути позивач з відповідача (133120,00 грн), не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини четвертої статті 12 КАС України).

Щодо покликань представника позивача на те, що розглядувана справа має важливе значення для позивача, суд зазначає, що ця категорія (значення справи для сторони) є суто оціночною та в контексті вирішення питання про вид провадження справи (спрощене чи загальне) повинна враховуватися також у сукупності з іншими критеріями, які встановлені частиною третьою статті 257 КАС України. Ба більше, суд відзначає, що будь-яка справа для сторони має значення, незалежно від предмета спору та правовідносин, які в межах цієї справи виникли між сторонами.

Щодо покликань представника позивача на те, що розглядувана справа має надзвичайно значний суспільний інтерес, суд зазначає таке.

Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може бути й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

Клопотання представника позивача не містить аргументів та доказів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет цього спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Щодо покликань представника позивача на значну кількість доказів, то суд звертає увагу, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження ніяк не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, оцінивши їх крізь призму норм права, якими врегульовані спірні правовідносини.

Крім того, суд ураховує, що практика Європейського суду з прав людини щодо гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному разі (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). А бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

З урахуванням обраного позивачем способу захисту, категорії та незначної складності справи, обсягу та характеру доказів у справі, кількості сторін та інших учасників справи, суддя дійшов висновку про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. З огляду на викладене у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження належить відмовити.

Відповідно до частини третьої статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

З огляду на предмет та підстави поданого позову суд уважає за необхідне витребувати у відповідача: докази ознайомлення позивача зі спірним наказом та/або докази відмови позивача від такого ознайомлення; докази реалізації пункту 5 спірного наказу (щодо зменшення розміру премії позивача); докази, які слугували підставою для призначення службового розслідування згідно із наказом № 115 від 02 квітня 2026 року; належно засвідчену копію акта службового розслідування із додатками від 30 квітня 2026 року.

Суд звертає увагу відповідача на те, що якщо витребувані судом документи згідно із Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, віднесені до державної таємниці та їм присвоєно ступінь секретності інформації «особливої важливості», «цілком таємно» або «таємно» та робота з ними вимагає спеціального допуску, то відповідачу належить повідомити суд про вказану обставину у п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.

Керуючись ст.ст.12, 80, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача від 10 червня 2026 року про поновлення строку звернення до суду задовольнити. Визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення з цим позовом до суду та поновити його.

У задоволенні клопотання представника позивача від 10 червня 2026 року про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Витребувати у військової частини НОМЕР_2 :

- докази ознайомлення позивача зі спірним наказом та/або докази відмови позивача від такого ознайомлення;

- докази реалізації пункту 5 спірного наказу (щодо зменшення розміру премії позивача);

- докази, які слугували підставою для призначення службового розслідування згідно із наказом № 115 від 02 квітня 2026 року;

- належно засвідчену копію акта службового розслідування із додатками від 30 квітня 2026 року.

Повідомити суд про те, що витребувані документи віднесені до державної таємниці (у разі наявності такої обставини) у п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.

Роз`яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Роз`яснити позивачу його право на подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу, протягом п`яти днів з дня вручення відзиву.

Роз`яснити відповідачу його право на подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`яти днів з дня вручення відповіді на відзив.

Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - http://adm.lv.court.gov.ua/fair/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя Клименко Оксана Миколаївна

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
14.10.2026 Ухвала № 140617966 Львівський окружний адміністративний суд
14.10.2026 Ухвала № 140617959 Львівський окружний адміністративний суд
20.07.2026 Ухвала № 138404724 Львівський окружний адміністративний суд
29.06.2026 Ухвала № 137815740 Львівський окружний адміністративний суд
16.06.2026 Ухвала № 137468033 Львівський окружний адміністративний суд
10.06.2026 Ухвала № 137312785 Львівський окружний адміністративний суд