Справа № 420/2368/26
УХВАЛА
06 серпня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Бойко О.Я., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання провести нарахування та виплату щомісячної пенсії без обмеження максимальним розміром та понижуючими коефіцієнтами,-
ВСТАНОВИВ:
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 31.03.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнив частково, а саме вирішив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 01.01.2026 обмеження при нарахуванні та виплати пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром і понижуючими коефіцієнтами;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2026 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної пенсії без обмеження максимальним розміром та понижуючими коефіцієнтами, з урахуванням вже виплачених сум;
- в задоволенні клопотання про звернення до негайного виконання рішення суду - відмовлено;
- встановлено Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області тримісячний строк для подання звіту про виконання рішення суду з дня набрання законної сили рішенням суду у справі 420/2368/26.
Рішення суду набрало законної сили 01.05.2026.
17.07.2026 від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду.
Даний звіт обґрунтований, зокрема:
- Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 по справі № 420/2368/26, яке набрало законної сили 01.05.2026, ОСОБА_1 09.06.2026 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2026. Сума доплати на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/2368/26 за період з 01.01.2026 по 30.06.2026 з урахуванням фактично виплачених сум склала 48110,04 грн і з 01.07.2026 по 31.07.2026 - 8468,34 грн (поточна заборгованість) та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Новий розмір пенсії ОСОБА_1 , встановлений після виконання зазначеного рішення, становить 38787,34 грн.;
- таким чином, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата перерахованої пенсії та нарахованої доплати до пенсії буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
20.07.2026 від позивача надійшла заява-пояснення, в якій він просить:
1) не приймати поданий звіт з боку Головному управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/2368/26;
2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області протягом 30 днів з дня отримання цієї Ухвали подати до Одеського окружного адміністративного суду новий звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справ № 420/2368/26 у повному обсязі, а саме:
- відповідно до ст.52 розділу VII Закону України № 2262-XII та ст.47 Закону України № 1058-ІУ виплачувати ОСОБА_1 , пенсію в повному обсязі щомісячна, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі;
3) за тривале, свідоме та умисне не виконання Рішення Суду у справі № 420/2368/26 та неодноразові здійснення противоправних дії, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання судового рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
- стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області половину штрафу на користь ОСОБА_1 ;
- стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області половину штрафу до Державного бюджету України, стягувач Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ 26255795).
В обґрунтування поданої заяви позивач заначив, що 20 липня 2026 року він отримав від відповідача звіт про виконання рішення суду у даній справі № 420/2368/26. Відповідно зазначеного звіту позивачу 09.06.2026 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2026. Сума доплати на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі 420/2368/26 за період з 01.07.2026 по 31.07.2026 року склала 8468.34 грн. (поточна заборгованість) та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. Новий розмір пенсії позивача, встановлений після виконання зазначеного рішення, становить 38787,34 грн. Водночас, перерахувавши щомісячну пенсію позивача відповідач з червня 2026 року, знову застосував до неї «черговий» надуманий максимальний розмір. Так, відповідно до електронної пенсіонної справи позивача основний розмір його щомісячної пенсії станом на 01.07.2026 склав - 41382,34 грн. (підсумок пенсії з надбавками). З урахуванням максимального розміру пенсії 38787,34 грн. Проте, в липні 2026 року позивачем отримано на картковий рахунок виплату щомісячної пенсії в розміри - 30319,00 грн., що підтверджується доказами. Тобто, на теперішній час, відповідач рішення суду не виконав, щомісячну пенсію позивача відповідно до діючих Законів України не перерахував та її не виплачує.
Розглянувши поданий до суду звіт та заяву позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 382-2 КАС України, суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з ч. ч. 1-5 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Відповідно до ч. 11 ст. 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Так, суд встановив, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 у вказаній справ встановлено право позивача на перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2026 без обмеження максимальним розміром та понижуючими коефіцієнтами, з урахуванням вже виплачених сум.
На виконання рішення суду у вказаній справі відповідач 09.06.2026 провів перерахунок пенсії позивача з 01.01.2026, відповідно до якого: підсумок пенсії (з надбавками) становить 38787,34 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії: 38787,34 грн.
Щодо виплати позивачу нового розміру пенсії, суд зазначає наступне.
Так, відповідач у звіті зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, а тому виплата заборгованості здійснюється відповідно до Порядку затвердженого Постановою № 821 у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету.
Суд зазначає, що виплата пенсії позивачу за поточні місяці на виконання рішення суду у вказаній справі здійснюється відповідачем з урахуванням вимог Постанови КМУ від 14.07.2025 № 821.
При цьому, суд звертає увагу, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25, яке набрало законної сили 08.06.2026, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.
При ухваленні вказаного рішення суд дійшов висновку, що …оспорювана постанова №821 прийнята поза межами повноважень Кабінету Міністрів України, оскільки встановлює спеціальний порядок виконання судових рішень, не передбачений законами України; суперечить конституційному принципу обов`язковості судових рішень та праву на ефективний судовий захист; прийнята з порушенням обов`язкових процедурних вимог Регламенту Кабінету Міністрів України. При цьому мета прийняття підзаконного нормативного акта не дотримана, а сам акт не виконує функцію деталізації нормативно-правових актів вищої юридичної сили та суперечить їм.
Частиною другою статті 264 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 втратила чинність з 08.06.2026, а відтак не підлягає застосуванню органом Пенсійного фонду.
Щодо доводів позивача з приводу обмеження його пенсії максимальним розміром при подальшому перерахунку його пенсії.
Так, суд встановив, що відповідно до наданого відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01.03.2026 він проведений наступним чином:
- підсумок пенсії: 41382,34 грн., з урахуванням максимального розміру: 38787,34 грн.
При цьому, суд звертає увагу, що рішення суду від 31.03.2026 у справі № 420/2368/26 не встановлює право позивача на отримання пенсії без обмеження максимального розміру під час всіх подальших перерахунків. Зокрема, суд наголошує, що рішення прийняте в межах заявлених позивачем позовним вимог та не може стосуватись обставин, які виникли після звернення позивача до суду та які не були предметом розгляду (наприклад, зміна правового регулювання, нові перерахунки пенсії, тощо).
Таким чином, суд не може надавати оцінку діям відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром під час подальших перерахунків його пенсії, оскільки це не охоплювалось предметом розгляду в рамках справи № 420/2368/26.
Крім того, щодо заборгованості, яка утворилась на виконання рішення суду у вказаній справі, суд зазначає наступне.
Щодо доводів відповідача з приводу відсутності фінансування для виплати позивачу заборгованості, яка утворилась на виконання рішення суду у даній справі, суд зазначає наступне.
Згідно п.12, пп.5 п.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. № 28-2 (далі - Положення № 28-2), головне управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Головні управління здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій.
Таким чином, з викладених норм вбачається, що функції з призначення (перерахунку) та виплати пенсій є дискреційними повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України.
Відповідно до приписів пп.4, 5 п.4 Положення № 28-2 Головне управління Пенсійного фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Кабінетом Міністрів України 16.12.2020 прийнято постанову № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги" (далі - Постанова № 1279).
Пунктом 3 Постанови № 1279 встановлено, що Пенсійному фонду України до 01.08.2021 провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.
Також вищевказаною постановою затверджено "Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку" та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р. № 1596, від 23.07.2014 р. № 280 та від 11.05.2017 р. № 312 відповідні зміни.
Так, відповідно до п.4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 р. № 280 (в редакції Постанови № 1279) Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій.
Згідно п.п.12, 13, 14 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 р. № 1596, органи Пенсійного фонду (головні управління Пенсійного фонду України в областях, м. Києві) на підставі заяв, передбачених п.10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 3 у трьох примірниках.
Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду.
Під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України.
На підставі складених документів Пенсійний фонд України проводить протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам кошти, необхідні для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.
Отже, з викладеного вбачається, що з 01.04.2021 повноваження щодо здійснення фінансування виплати нарахованої пенсії перейшли від головних управлінь до Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст.ст.23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, фінансування та виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду, виділених з Державного бюджету України та за наявності відповідного бюджетного призначення.
Верховний Суд у постанові від 06.05.2019 у справі № 826/9960/15 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи суд дійшов висновку про відсутність таких підстав, оскільки відповідачем надані докази виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.11.2025 у справі № 420/36252/25 і вжиття заходів залежних від ГУ ПФУ в частині виплати нарахованої заборгованості, яка утворилась на виконання рішення суду у вказаній справі.
Верховний Суд України у своїх постановах (зокрема, від 24.01.2018 р. у справі № 405/3663/13-а, від 13.06.2018 р. у справі № 757/29541/14-а від 21.08.2019 р. у справі № 754/3105/17, від 21.05.2020 р. у справі № 310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
Разом з тим, суд зазначає, що не можна вважати фактично виконаним таке рішення шляхом перерахунку пенсії та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині.
Відтак, відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у даній справі, не надано доказів виплати на користь позивача належних йому коштів.
При цьому, суд погоджується з позицією відповідача, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати пов`язане з об`єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України. Загальновідомим є і той факт, що на виконанні Пенсійного фонду України та його територіальних органів знаходяться десятки тисяч рішень судів про нарахування та здійснення пенсійних виплат, а заборгованість держави перед пенсіонерами зросла до десятків мільярдів гривень, що відповідно ускладнює її своєчасне погашення.
Аналізуючи причинно-наслідковий зв`язок невиконання в повному обсязі рішення суду, суд вважає відсутніми ознаки вини та умислу у діях відповідача та відповідно робить висновок про те, що застосування до нього штрафних санкцій було б несправедливим та безпідставним через відсутність вказаних кваліфікуючих ознак.
Суд, розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, дійшов висновку, що рішення виконане частково, а саме лише в частині здійснення перерахунку пенсії позивача. При цьому, рішення суду в частині виплати заборгованості, яка утворилась на його виконання залишається невиконаним.
На підставі викладеного, беручи до уваги невиконання в повному обсязі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 по справі № 420/2368/26, суд вважає за необхідність встановити новий строк для подання звіту, а саме 3 (три) місяці з дати прийняття даної ухвали.
Керуючись ст. ст. 243, 382, 256 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
1.У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття звіту по справі № 420/2368/26 - відмовити.
2.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подати протягом 3 (трьох) місяців з дати прийняття цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 у справі № 420/2368/26.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.
Суддя Оксана БОЙКО