Судові рішення

Ухвала № 138790964 у справі № 440/9460/26 від 05.08.2026

Ухвала від 05.08.2026 в адміністративній справі № 440/9460/26 (категорія «Військової служби»). Суд: Полтавський окружний адміністративний суд, суддя Г.В. Костенко.

Справа№ 440/9460/26
СудПолтавський окружний адміністративний суд
СуддяГ.В. Костенко
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськової служби
Дата ухвалення05.08.2026
Надійшло до реєстру07.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138790964

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі

05 серпня 2026 року м. Полтава Справа № 440/9460/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якої просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 відповідно до положень статті 117 КЗпП України середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, а саме: з 02.12.2024 року (дата виключення позивач зі списків частини) по 11.06.2026 року (дата повного розрахунку) включно, але не більше як за шість місяців;

- стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені, а саме: з 02.12.2024 року (дата виключення позивач зі списків частини) по 11.06.2026 року (дата повного розрахунку) включно, але не більше як за шість місяців, виходячи із розміру середнього грошового забезпечення за два останні місяці служби перед звільненням із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року N? 44.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено строк для усунення недоліків шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску або позовної заяви з уточненням позовних вимог.

27.07.2026 та 03.08.2026 до суду надійшли заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, які вмотивовані тим, що отримавши 28.05.2026 часткову виплату позивач відразу звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про добровільне нарахування та виплату середнього заробітку. Очікування відповіді було зумовлене добросовісним прагненням вирішити спір без звернення до суду.

Надаючи оцінку вказаним доводам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У даній категорії справ законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася з тим, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Предметом спору в цій справі є стягнення середнього заробітку за час затримки виплати позивачу грошового забезпечення.

Суд наголошує, що за своєю правовою природою "середній заробіток за час затримки виплати позивачу грошового забезпечення" є різновидом "середнього заробітку за час затримки розрахунку", а тому не входить до структури заробітної плати. (висновок Великої Палати Верховного суду викладений у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21).

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Отже, дані спірні правовідносини виникли у зв`язку з проходженням позивачем публічної служби.

Таким чином, дія норм КЗпП України в частині визначення строку звернення до суду з даним позовом не розповсюджується на дану категорію справ.

До того ж, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 сформулював висновок, відповідно до якого строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України. Тобто строк звернення до суду обмежується місячним строком.

Аналогічна правова позиція знайшла підтвердження в постанові Верховного Суду від 14.08.2025 року у справі №620/7564/24.

Позивач у позовній заяві зазначає, що 02.12.2024 звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Втім відповідачем не проведено повний розрахунок, зокрема не виплачено в належному розмірі грошове забезпечення. Наведені обставини спонукали його звернутися до суду.

Так, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 по справі №440/14714/24, що набрало законної сили 31.03.2026, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 з урахуванням визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 - 2102,00 грн, з 01.01.2021 по 31.12.2021 - з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 - 2270,00 грн, з 01.01.2022 по 31.12.2022 - з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 - 2481,00 грн, з 01.01.2023 по 19.05.2023 - з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 - 2684,00 грн, та провести виплату різниці з урахуванням фактично сплачених сум.

На виконання згаданого рішення суду від 14.02.2025 по справі №440/14714/24, відповідачем 28.05.2026 виплачено позивачу 276920,24 грн, про що зазначено в позовній заяві та підтверджено матеріалами позовної заяви.

З цим позовом до суду позивач звернувся 09.07.2026 (позов здано на пошту), тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.

Наведене свідчить про те, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з позовними вимогами щодо виплати йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за несвоєчасну виплату недоотриманих сум грошового забезпечення, здійсненої на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 по справі №440/14714/24.

Визначаючись із тим, чи дотримано позивачем строку звернення до адміністративного суду, слід врахувати висновки Верховного Суд, викладені у постанові від 28 червня 2023 року у справі № 560/11489/22, які полягають у наступному:

"Звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (стаття 117 КЗпП України) обмежене строком, який - з уваги також на постанову Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 - у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби визначений у частині п`ятій статті 122 КАС України і становить один місяць (з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів).

Спираючись на наведені міркування колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що після фактичного розрахунку за зобов`язаннями з виплати індексації грошового забезпечення (яке виплачувалося на виконання судового рішення у справі № 560/3166/22 двома частинами 7 вересня 2022 року на суму 60766,19 грн., потім 14 вересня 2022 року на суму 13587,46 грн.) позивач мав право звернутися до суду з вимогами про стягнення середнього заробітку на підставі статті 117 КЗпП України, але реалізувати це право він міг протягом одного місяця відколи відбувся фактичний розрахунок за означеною складовою грошового забезпечення. Станом на 1 листопада 2022 року місячний строк для звернення до адміністративного суду з такими вимогами завершився".

Слід зазначити, що в заяві про поновлення строку позивач зазначає, що звертався із заявою щодо здійснення досудового врегулювання спору то з цього приводу суд зазначає, що процесуальне законодавство пов`язує початок та перебіг строку звернення до суду з обізнаністю про факт порушення прав, а не з підготовкою до складання позову, спробами врегулювати спір в позасудовому порядку та іншими обставинами.

Додаткового суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики чи інше. При цьому, не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Більш того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 2 грудня 2021 року у справі № 640/20314/20 досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

Отже, наведені позивачем причини пропуску звернення до суду слід вважати такими, які не є об`єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення чи пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Позивач не навів обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку.

Частиною 2 статті 123 КАС України встановлено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Зважаючи на викладене вище, наявні підстави, встановлені частиною 2 статті 123 та пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України для повернення позивачеві позовної заяви в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, здійсненого на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 по справі №440/14714/24.

Водночас, позивач звернувся в межах місячного строку звернення до суду в іншій частині позовних вимог (позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, здійсненого на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 по справі №440/14715/24), тому в цій частині позовна заява підлягає прийняттю до розгляду та слід відкрити провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 6 статті 12 цього Кодексу - що, справою незначної складності, є справа щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Таким чином, в силу вимог частини першої статті 263 КАС України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з частинами 2, 4 статті 77 КАС України суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин 3, 6 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Керуючись статтями 9, 12, 77, 80, 121-123, 171, 256, 257, 260, 262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду та повернути позивачеві позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, здійсненого на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2025 по справі №440/14714/24.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 440/9460/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в іншій частині позовних вимог.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити, що відповідно до частини 7 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Встановити позивачу трьохденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Встановити відповідачу трьохденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України.

Витребувати від відповідача відомості про періоди проходження служби (накази про зарахування до особового складу та звільнення зі служби); інформацію про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/14715/24 (платіжні інструкції, тощо); довідку про розмір грошового забезпечення позивача за два повних місці служби перед звільненням із зазначенням розміру середньоденного грошового забезпечення; довідку про розмір грошових коштів виплачених позивачу при звільненні зі служби, а також всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов.

Витребувані документи надати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Роз`яснити відповідачу, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені Кодексом адміністративного судочинства України.

Роз`яснити учасникам справи, що права та обов`язки учасників справи встановлені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає про обов`язок учасника справи зареєструвати свій електронний кабінет (https://id.court.gov.ua), якщо такий учасник (и) справи відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував (ли) його, а також про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки суду: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Надіслати відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду в частині повернення позовної заяви може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Костенко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
20.07.2026 Ухвала № 138336874 без тексту Полтавський окружний адміністративний суд