Рішення № 138792179 у справі № 953/1371/26 від 06.08.2026

Справа № 953/1371/26

н/п 2/953/1927/26

РІШЕНЯ

ІМНЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м.Харків

Київський районний суд м.Харкова у складі:

головуючої судді - Лисиченко С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кот Я.А.,

представника позивача - Пилипчука С.В.,

представника відповідачки - адвоката Біллерис Ю.О.,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договорами № 4937165 від 19.09.2021, № 103193849 від 14.09.2021 та №75378185 від 08.08.2021 у загальному розмірі 107 956,83 грн, а також судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4937165, 14.09.2021 -кредитний договір №103193849, а 08.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою укладено договір позики №75378185.

Позивач посилається на те, що відповідно до умов зазначених договорів кредитодавці надали відповідачці грошові кошти на погоджених сторонами умовах, а остання зобов`язалася своєчасно повернути отримані кошти, сплатити проценти, комісії та виконати інші передбачені договорами зобов`язання. Договори були укладені в електронній формі шляхом використання інформаційно-телекомунікаційних систем кредитодавців, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що, на думку позивача, відповідає вимогам законодавства України.

Крім того, зазначає, що право вимоги за вказаними договорами було послідовно відступлено первісними кредитодавцями на користь ТОВ «Вердикт Капітал», а в подальшому - на користь ТОВ «Коллект Центр», у зв`язку з чим останнє набуло статусу нового кредитора та права вимоги до відповідачки за всіма трьома договорами.

Вказує, що згідно з розрахунком, загальна сума заборгованості за трьома договорами станом на день звернення до суду становить 107 956,83 грн, з яких: за договором № 4937165 -33 836,78 грн, за договором №103193849 - 23 297,59 грн, за договором №75378185- 50 822,46 грн. До складу зазначеної заборгованості включено суму основного боргу, нараховані проценти, комісії, а також 3 % річних за одним із договорів.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою зобов`язань за кредитними договорами, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2026 справа розподілена судді Лисиченко С.М.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 10.02.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

26.03.2026 до суду в електронній формі надійшов відзив представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Працевитого Г.О. на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Заперечуючи проти задоволення позову, представник відповідачки зазначає, що за договорами № 4937165 від 19.09.2021 та № 103193849 від 14.09.2021 позивач безпідставно нарахував проценти за межами визначеного договорами строку кредитування, а пролонгацію строку кредитування здійснив без належних правових підстав. На його думку, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що відповідачка зверталася до кредитодавця із заявою про продовження строку кредитування чи іншим чином висловлювала волевиявлення щодо пролонгації договорів. Також відсутні докази погодження сторонами нового строку кредитування та оновлені графіки платежів, які б підтверджували здійснення пролонгації у порядку, передбаченому договорами.

Представник відповідачки зазначає, що ОСОБА_1 здійснила платежі на виконання своїх зобов`язань за договором № 4937165 у загальному розмірі 4 497,00 грн, а за договором № 103193849 - у розмірі 4 001,00 грн. Водночас, як стверджує представник відповідачки, кредитор в односторонньому порядку зарахував зазначені кошти як оплату пролонгації та здійснив їх подальший розподіл між комісією, тілом кредиту та процентами. При цьому матеріали справи, на його переконання, не містять доказів того, що сплачені відповідачкою кошти були призначені саме для оплати пролонгації, зокрема відсутні платіжні документи із відповідним призначенням платежу чи інші докази волевиявлення позичальника щодо продовження строку кредитування.

Крім того, представник відповідачки звертає увагу на те, що відповідно до пункту 2.3.1.1 договорів обов`язковою умовою пролонгації є сплата комісії за управління та обслуговування кредиту, однак позивач не надав жодних доказів щодо змісту та обсягу послуг, за які стягувалася така комісія. На його думку, договори не містять конкретного переліку додаткових чи супутніх послуг, що свідчить про невизначеність та безпідставність встановлення відповідної комісії.

З огляду на викладене представник відповідачки вважає, що позивач не довів факту пролонгації строку кредитування, а тому строк кредитування не змінювався. Відповідно, останнім днем нарахування процентів за договором №4937165 є 03.10.2021, а за договором №103193849 - 24.09.2021. Подальше нарахування процентів, на його думку, суперечить вимогам законодавства та умовам кредитних договорів. Крім того, з урахуванням нікчемності умови договорів щодо комісії за управління та обслуговування кредиту, представник відповідачки вважає, що суми, зараховані кредитором як сплата такої комісії, підлягають зарахуванню в рахунок погашення основного боргу та/або процентів за користування кредитом.

Окремо представник відповідачки заперечує правомірність так званої «автопролонгації», передбаченої пунктом 2.3.1.2 договорів. На його думку, зазначена умова фактично надає кредитору право в односторонньому порядку продовжувати строк кредитування у зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань, що суперечить положенням договорів, якими строк кредитування визначено у 14 та 10 днів відповідно.

На обґрунтування своєї позиції представник відповідачки зазначає, що право кредитора на отримання процентів за користування кредитом передбачене частиною першою статті 1048 ЦК України лише протягом строку кредитування, тоді як у разі прострочення виконання грошового зобов`язання інтереси кредитора захищаються статтею 625 ЦК України. Водночас пункт 2.3.1.2 договорів, на його переконання, фактично встановлює відповідальність позичальника за прострочення шляхом одностороннього продовження строку кредитування та дозволяє нараховувати проценти після спливу строку кредитування не в порядку статті 625 ЦК України, а відповідно до статті 1048 ЦК України. Представник відповідачки також посилається на частину п`яту статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої умови договору, що обмежують права споживача порівняно із встановленими законом, є нікчемними, а тому вважає, що положення пункту 2.3.1.2 договорів не відповідають вимогам статті 203 ЦК України та суперечать статтям 1048, 1050 і 625 ЦК України.

Крім того, представник відповідачки вважає неправомірним стягнення позикодавцем комісії за надання кредиту.

Щодо договору позики №75378185 представник відповідачки зазначає, що позивач безпідставно нараховував проценти після закінчення визначеного договором 30-денного строку кредитування. При цьому сам договір не містить умов щодо пролонгації чи автопролонгації. Долучені позивачем до матеріалів справи Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», на думку представника відповідачки, не можуть вважатися належним доказом, оскільки вони не підписані відповідачкою, відсутні докази її ознайомлення саме з цією редакцією Правил, а кредитор мав можливість змінювати їх зміст на власному вебсайті в односторонньому порядку.

За таких обставин представник відповідачки вважає, що за відсутності належних доказів ознайомлення відповідачки з відповідними Правилами та домовленості сторін про нарахування процентів після закінчення строку кредитування, зазначені Правила не можуть розглядатися як складова договору позики та не є належним підтвердженням підстав для нарахування спірної заборгованості. У зв`язку з цим, на його думку, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення частини першої статті 634 ЦК України щодо договору приєднання.

27.03.2026 електронним шляхом до суду надійшло клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Працевитого Г.О. про зменшення розміру витрат на правову допомогу, яким просить суд зменшити розмір витрат на правову допомогу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до 1 000,00 грн з урахуванням незначної складності та зразковості справи.

06.04.2026 до суду в електронній формі надійшла відповідь на відзив, подана представником позивача Ткаченко М.М., у якій остання просить врахувати наведені у ній доводи під час вирішення спору.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що спірні договори були укладені належним чином шляхом їх підписання відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Також представник позивача вказує, що проценти за користування кредитними коштами нараховані правомірно, відповідно до умов кредитних договорів та їх невід`ємних складових, зокрема Правил надання кредиту, з якими відповідачка була ознайомлена та погодилася під час укладення договорів.

Крім того, представник позивача зазначає, що у разі незгоди з умовами кредитних договорів відповідачка мала право скористатися передбаченим частиною шостою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та частиною першою статті 15 Закону України «Про споживче кредитування» правом відкликати свою згоду на укладення договорів про споживчий кредит протягом чотирнадцяти календарних днів без пояснення причин. Однак таким правом відповідачка не скористалася, натомість підписала договори, отримала кредитні кошти та, на думку представника позивача, зобов`язана повернути їх у повному обсязі разом із процентами за користування кредитом на умовах, погоджених сторонами.

На переконання представника позивача, укладені між сторонами договори відповідають вимогам чинного законодавства, були укладені на підставі вільного волевиявлення сторін, а відповідачка до їх укладення була належним чином ознайомлена з усіма умовами договорів, підтвердила свою згоду шляхом накладення електронного підпису та вчинила дії, спрямовані на реальне настання передбачених договорами правових наслідків.

06.04.2026 електронним шляхом до суду надійшли заперечення представника позивача - Ткаченко М.М. на клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

21.05.2026 електронним шляхом до суду надійшли пояснення представника відповідачки - адвоката Біллерис Ю.О.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та прохав задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Представник відповідачки у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та прохав відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у заявах по суті справи.

Суд, вислухавши вступне слово учасників судового розгляду, вивчивши подані сторонами та їх представниками заяви по суті справи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 19 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4937165 (індивідуальна частина), що сторонами не заперечується. Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язався надати позичальниці грошові кошти у розмірі 6 500,00 грн строком на 14 днів, а позичальниця - повернути кредит, сплатити комісію за його надання, проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання, передбачені договором. Датою повернення кредиту визначено 03.10.2021.

Договором передбачено, що кредитні кошти надаються шляхом їх перерахування на картковий рахунок позичальниці. За користування кредитом встановлено процентну ставку у розмірі 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування, а стандартну (базову) процентну ставку - 5,00 % на день. Також умовами договору визначено порядок нарахування процентів, сплати комісії, повернення кредиту та наслідки продовження строку кредитування (пролонгації). При цьому після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

Крім того, договором передбачено право позичальника здійснити пролонгацію строку кредитування на умовах, визначених договором, а також право протягом чотирнадцяти календарних днів відмовитися від договору без пояснення причин за умови дотримання встановленого договором порядку та повернення отриманих кредитних коштів і процентів за фактичний строк користування ними.

Відповідно до умов договору, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитодавець має право нарахувати проценти у розмірі стандартної (базової) процентної ставки як проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, а обов`язок їх сплати виникає після пред`явлення відповідної вимоги кредитодавцем.

Також договором підтверджено, що до його укладення позичальниця отримала паспорт споживчого кредиту, проєкт договору, була ознайомлена з Правилами надання фінансових кредитів, які є його невід`ємною частиною, підтвердила зрозумілість умов договору, надала необхідні згоди та підтвердила отримання інформації, передбаченої законодавством про споживче кредитування.

Згідно з розділом 6 договору, договір укладався в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом акцепту оферти із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Договором також передбачено, що його укладення в електронній формі має юридичну силу договору, укладеного у письмовій формі, та створює для сторін однакові правові наслідки.

Вказаний договір був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором Z87405.

Додатками №1,2 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, а також паспорт споживчого креди[приховано] з інформацією, аналогічною умовам Договору №4937165.

Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «Мілоан», як позичальник з яким укладено договір про споживчий кредит №4937165 від 19.09.2021, оскільки договір підписаний 19.09.2021 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором направленого на номер телефону НОМЕР_1 .

Анкета-заява на кредит №4937165 від 19.09.2021 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан». Зокрема, в Анкеті зазначені анкетні дані позичальника, дата народження, РНОКПП, номер мобільного телефону та електронна пошта, адреса реєстрації та проживання.

Згідно з даними квитанції ID платежу [номер приховано], дата та час платежу 19.09.2021 11:34, платник ТОВ «Мілоан», було здійснено переказ грошових коштів в сумі 6500 грн з призначенням: кошти згідно договору 4937165, отримувач картка/рахунок НОМЕР_2 .

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором №4937165, складеної ТОВ «Мілоан» станом на 29.12.2021, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Мілоан» становила 22822,28 грн, з яких: 5245,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 16927,28 грн - заборгованість за процентами, -650,00 грн - заборгованість по комісії.

13.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 13-01/2022-79, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, в тому числі щодо боржниці ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 4937165. Вказана обставина також підтверджується актом прийому - передачі реєстру боржників від 13.01.2022 за договором факторингу № 13-01/2022-79 від 13.01.2022.

Із витягу з реєстру боржників від 13.01.2022 до договору факторингу №13-01/2022-79 від 13.01.2022 вбачається, що ОСОБА_1 вказана у списку боржників за договором № 4937165, за яким загальна сума заборгованості становить 22822,28 грн, з яких: 5245,00 грн -заборгованість за тілом кредиту, 16927,28 грн- заборгованість за процентами, 650,00 грн - заборгованість по комісії.

Згідно з даними розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» (кр.дог.4937165, НКС 156108336) станом на 10.01.2023, складеного ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10.01.2023, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» становила 33836,78 грн, з яких: 5245,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 27941,78 грн заборгованість за процентами, 650,00 грн - заборгованість по комісії.

Відповідно до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Права вимоги вважається відступленим (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Дадаток №4) (п.п. 5.2).

28.02.2023 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» було складено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до змісту зазначеного акта, ТОВ «Коллект Центр» мало перед ТОВ «Вердикт Капітал» непогашені грошові зобов`язання у загальному розмірі 15 214 406,31 грн, які виникли, зокрема, на підставі Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, за яким сума зобов`язання становила 5 312 491,59 грн.

Водночас ТОВ «Вердикт Капітал» мало перед ТОВ «Коллект Центр» непогашене грошове зобов`язання у розмірі 16 367 512,20 грн, що виникло на підставі Договору № 11-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 11.01.2023.

Сторони підтвердили реальність та розмір взаємних грошових зобов`язань, а також, керуючись статтею 601 ЦК України, дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог. У зв`язку із цим сторони погодили, що з моменту підписання акта зобов`язання ТОВ «Коллект Центр» перед ТОВ «Вердикт Капітал» припиняються у повному обсязі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 15 214 406,31 грн.

З акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 вбачається, що первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр Боржників кількістю 207307 в шести томах.

Згідно витягу з Додатку №3 до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 Реєстру Боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023, за порядковим номером 38694 рахується ОСОБА_1 , номер договору 4937165, сума заборгованості за основним зобов`язанням 5245,0 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами 27941,78 грн, сума заборгованості за нарахованими комісіями 650,00 грн, загальна сума заборгованості 33836,78 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 4937165 від 19.09.2021, складеного ТОВ «Коллект Центр» станом на 27.01.2026, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 33 836,78 грн, з яких: 5 245,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту (тілом кредиту), 27 941,78 грн - заборгованість за нарахованими процентами та 650,00 грн - заборгованість зі сплати комісії.

Крім того, судом встановлено, що 14 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 103193849 (індивідуальна частина), що сторонами не заперечується. Відповідно до умов договору кредитодавець зобов`язався надати позичальниці грошові кошти у розмірі 4 900,00 грн строком на 10 днів, а позичальниця - повернути кредит, сплатити комісію за його надання, проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання, передбачені договором. Датою повернення кредиту визначено 24.09.2021.

Згідно з умовами договору кредитні кошти надавалися шляхом їх перерахування на картковий рахунок позичальниці. За користування кредитом встановлено процентну ставку у розмірі 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування, стандартну (базову) процентну ставку - 5,00 % на день, а також комісію за надання кредиту у розмірі 490,00 грн. Договором визначено порядок нарахування процентів, сплати комісії, повернення кредиту та наслідки продовження строку кредитування (пролонгації). При цьому після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється.

Договором також передбачено право позичальниці здійснити пролонгацію строку кредитування на визначених ним умовах, а також право протягом чотирнадцяти календарних днів відмовитися від договору без пояснення причин за умови письмового повідомлення кредитодавця та повернення отриманих кредитних коштів і процентів за фактичний строк користування ними.

Відповідно до умов договору, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитодавець має право нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою як проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, а обов`язок їх сплати виникає після пред`явлення відповідної вимоги кредитодавцем.

Положеннями договору також підтверджено, що до його укладення позичальниця отримала паспорт споживчого кредиту, проєкт договору, ознайомилася з Правилами надання фінансових кредитів, які є його невід`ємною частиною, підтвердила зрозумілість умов договору, надала необхідні згоди та підтвердила отримання інформації, передбаченої законодавством про споживче кредитування.

Згідно з розділом 6 договору, він укладався в електронній формі через особистий кабінет позичальниці шляхом акцепту оферти із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Договором передбачено, що його укладення в електронній формі є юридично еквівалентним договору, укладеному у письмовій формі, та створює для сторін однакові правові наслідки.

Вказаний договір був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором L60584.

Додатками №1, 2 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, а також паспорт споживчого креди[приховано] з інформацією, аналогічною умовам Договору №103193849.

Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію, клієнт ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «Мілоан», як позичальник з яким укладено договір про споживчий кредит №103193849 від 14.09.2021, оскільки договір підписаний 14.09.2021 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором направленого на номер телефону НОМЕР_1 .

Анкета-заява на кредит №103193849 від 14.09.2021 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан». Зокрема, в Анкеті зазначені анкетні дані позичальника, дата народження, РНОКПП, номер мобільного телефону та електронна пошта, адреса реєстрації та проживання.

Згідно з даними квитанції ID платежу [номер приховано], дата та час платежу 14.09.2021 23:23, платник ТОВ «Мілоан», було здійснено переказ грошових коштів в сумі 4900 грн з призначенням: кошти згідно договору 103193849, отримувач картка/рахунок НОМЕР_2 .

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором № 103193849, складеної ТОВ «Мілоан» станом на 27.12.2021, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Мілоан» становила 16157,39 грн, з яких: 3758,00 грн- заборгованість за тілом кредиту, 11909,39 грн -заборгованість за процентами, -490,00 грн - заборгованість по комісії.

17.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 17-01/2022-54, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «Вердикт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, в тому числі щодо боржниці ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 103193849. Вказана обставина також підтверджується актом прийому - передачі реєстру боржників від 17.01.2022 за договором факторингу № 17-01/2022-54 від 17.01.2022.

Із витягу з реєстру боржників від 17.01.2022 до договору факторингу № 17-01/2022-54 від 17.01.2022 вбачається, що ОСОБА_1 вказана у списку боржників за договором № 103193849, за яким загальна сума заборгованості становить 16157,39 грн, з яких: 3758 грн заборгованість за тілом кредиту, 11909,39 грн заборгованість за процентами, 490,00 грн - заборгованість по комісії.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 103193849, складеного ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023, заборгованість відповідачки перед ТОВ «Вердикт Капітал» становила 23 297,59 грн, з яких: 3 758,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту (тілом кредиту), 19 049,59 грн - заборгованість за нарахованими процентами та 490,00 грн - заборгованість зі сплати комісії.

Згідно умов Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Пунктом 5.2 Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 передбачено, що права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором з дня належного підписання сторонами Акта приймання-передачі Реєстру боржників у друкованому вигляді (додаток № 4).

28.02.2023 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» було складено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого сторони підтвердили наявність взаємних грошових зобов`язань, що виникли, зокрема, на підставі договорів про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 та № 11-01/2023 від 11.01.2023, а також, керуючись статтею 601 ЦК України, домовилися про їх зарахування. У зв`язку із цим зобов`язання ТОВ «Коллект Центр» перед ТОВ «Вердикт Капітал» були припинені у повному обсязі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

З Акта приймання-передачі Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 вбачається, що первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр боржників, який містить 207 307 боржників та оформлений у шести томах.

Відповідно до витягу з Додатка № 3 до Договору № 10-01/2023 (Реєстр боржників) за порядковим номером 57461 зазначено ОСОБА_1 як боржника за кредитним договором № 103193849. Розмір переданої заборгованості становив 23 297,59 грн, з яких: 3 758,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту (тілом кредиту), 19 049,59 грн - заборгованість за нарахованими процентами та 490,00 грн - заборгованість зі сплати комісії.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 103193849 від 14.09.2021, складеного ТОВ «Коллект Центр» станом на 27.01.2026, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 23 297,59 грн, з яких: 3 758,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту (тілом кредиту), 19 049,59 грн - заборгованість за нарахованими процентами та 490,00 грн - заборгованість зі сплати комісії.

Також судом встановлено, що 08 серпня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75378185 (на умовах повернення позики наприкінці строку позики).

Відповідно до умов договору позикодавець зобов`язався надати позичальниці грошові кошти шляхом їх перерахування на її банківський картковий рахунок, а позичальниця - повернути отриману позику у визначений договором строк та сплатити проценти за користування нею.

Згідно з умовами договору сума позики становила 15 000,00 грн, строк користування позикою - 30 днів, дата надання позики - 08.08.2021, кінцевий строк її повернення - 07.09.2021. Договором встановлено фіксовану процентну ставку за користування позикою у розмірі 1,99 % за кожний день користування, а також визначено процентну ставку за понадстрокове користування позикою у розмірі 2,70 % за день, яка не застосовується в період карантину. Крім того, договором визначено орієнтовну реальну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість позики, а також передбачено, що проценти нараховуються щоденно на залишок суми позики, включаючи день її отримання та повернення. Додатком № 1 до договору є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки.

Пунктом 5 договору передбачено, що підписанням договору позичальниця підтвердила ознайомлення з інформацією про позикодавця та фінансову послугу, Правилами надання грошових коштів у позику, умовами програм лояльності та акцій, розміщеними на офіційному вебсайті позикодавця, а також підтвердила, що їй зрозумілі зміст договору, обсяг прав та обов`язків сторін, наслідки його укладення, порядок пролонгації строку користування позикою та застосування автопролонгації. Крім того, позичальниця погодилася з тим, що у разі неналежного виконання своїх зобов`язань позикодавець має право залучити колекторську компанію, відступити право вимоги за договором або звернутися до суду для стягнення заборгованості.

Відповідно до пункту 9 договору позичальниця мала право протягом чотирнадцяти календарних днів з дня його укладення відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі після отримання грошових коштів, за умови письмового повідомлення позикодавця та повернення протягом семи календарних днів суми позики і процентів, нарахованих за період фактичного користування коштами.

Судом також встановлено, що договір був укладений дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом акцепту оферти та підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до пункту 12 договору та положень Закону України «Про електронну комерцію» такий договір прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Договір позики №75378185 від 08.08.2021 підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 5eCKIM8uoO.

Додатком № 1 до договору позики № 75378185 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

На підтвердження факту надання кредитних коштів до матеріалів справи долучено довідку ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» № КД-000043909/ТНПП від 13.08.2025, відповідно до якої товариство підтвердило виконання платіжної інструкції, наданої ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та завершення 08.08.2021 платіжної операції з перерахування на платіжну картку ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 15 000,00 грн. У довідці також зазначено, що переказ коштів здійснювався виключно у безготівковій формі, у зв`язку з чим видаткові касові ордери не складалися.

Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 75378185 від 08.08.2021, складених ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» станом на 22.02.2022, заборгованість ОСОБА_1 становила 50 820,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту (тілом кредиту) та 35 820,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до якого первісний кредитор відступив ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором позики № 75378185 від 08.08.2021, укладеним із ОСОБА_1 .

До договору факторингу долучено акт приймання-передачі Реєстру боржників та Реєстр боржників, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 (порядковий номер 1971) за договором № 75378185 у загальному розмірі 50 820,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 35 820,00 грн - заборгованість за процентами.

Згідно з розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 75378185, складеним ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023, заборгованість відповідачки становила 50 822,46 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту (тілом кредиту), 35 820,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами та 2,46 грн - три проценти річних, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України за період з 22.02.2022 по 23.02.2022.

Відповідно до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до боржників, визначених у Реєстрі боржників. Пунктом 5.2 зазначеного договору передбачено, що права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором з дня належного підписання сторонами Акта приймання-передачі Реєстру боржників.

28.02.2023 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» було складено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого сторони підтвердили наявність взаємних грошових зобов`язань, що виникли, зокрема, на підставі договорів про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 та № 11-01/2023 від 11.01.2023, а також, керуючись статтею 601 ЦК України, домовилися про їх зарахування. У зв`язку із цим зобов`язання ТОВ «Коллект Центр» перед ТОВ «Вердикт Капітал» були припинені у повному обсязі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

З Акта приймання-передачі Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 вбачається, що первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр боржників, який містить 207 307 боржників та оформлений у шести томах.

Відповідно до витягу з Додатка № 3 до Договору № 10-01/2023 (Реєстру боржників) за порядковим номером 215861 зазначено ОСОБА_1 як боржника за договором позики № 75378185. Розмір переданої заборгованості становив 50 822,46 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту (тілом кредиту), 35 820,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами та 2,46 грн - три проценти річних, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 75378185 від 08.08.2021, складеного ТОВ «Коллект Центр» станом на 27.01.2026, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 50 822,46 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту (тілом кредиту), 35 820,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами та 2,46 грн - три проценти річних.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимогами цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

Факт сингулярного правонаступництва, тобто за яким до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право кредитора за кредитними договорами №4937165 від 19.09.2021; №103193849 від 14.09.2021; №75378185 від 08.08.2021, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження виконання ним вимог статей 516,517 ЦК України.

Разом з цим, тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, де зазначено, що «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним», а також Верховним Судом в постанові від 12 лютого 2020 року у справі №522/22802/17, які суд враховує відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно положень статтей 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Приписами частини 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з частиною 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За правилами частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, судовим розглядом встановлено та сторонами не заперечується, що 19.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №4937165, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальниці грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 6 500,00 грн строком на 14 днів - з 19.09.2021 по 03.10.2021, а позичальниця-- повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, комісію за надання кредиту та виконати інші зобов`язання, передбачені договором.

Вказані обставини підтверджуються договором про споживчий кредит №4937165 від 19.09.2021 та анкетою-заявою на отримання кредиту, сформованою в особистому кабінеті відповідачки на офіційному вебсайті ТОВ «Мілоан».

Судом встановлено, що договір укладено в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Після подання заявки на отримання кредиту ТОВ «Мілоан» направило відповідачці одноразовий ідентифікатор у вигляді SMS-повідомлення, введення якого підтвердило прийняття нею умов договору. Договір підписано відповідачкою шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується анкетою-заявою на отримання кредиту.

На виконання умов договору ТОВ «Мілоан» перерахувало на банківську платіжну картку відповідачки № НОМЕР_3 кредитні кошти у сумі 6 500,00 грн, що підтверджується квитанцією №[номер приховано]. Факт отримання відповідачкою кредитних коштів під час судового розгляду не заперечувався.

13.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 13-01/2022-79, відповідно до якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором про споживчий кредит №4937165.

У подальшому, 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого право вимоги за договором № 4937165 перейшло до ТОВ «Коллект Центр».

Таким чином, позивач набув статусу нового кредитора та право вимоги до відповідачки за договором про споживчий кредит № 4937165.

Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «Коллект Центр» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № 4937165 у загальному розмірі 33 836,78 грн, з яких: 5 245,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту (тілом кредиту), 27 941,78 грн - заборгованість за процентами та 650,00 грн - заборгованість за комісією.

Крім того, судом встановлено, що 14.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №103193849, за умовами якого кредитодавець надав відповідачці кредит у сумі 4 900,00 грн строком на 10 днів - з 14.09.2021 по 24.09.2021, а позичальниця зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, комісію та виконати інші передбачені договором зобов`язання.

Вказаний договір також було укладено в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом використання відповідачкою електронного підпису одноразовим ідентифікатором після отримання SMS-повідомлення від кредитодавця. На виконання умов договору ТОВ «Мілоан» перерахувало на банківську картку відповідачки кредитні кошти у сумі 4 900,00 грн, що підтверджується квитанцією №[номер приховано]. Отримання зазначених коштів відповідачкою також не заперечувалося.

17.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 17-01/2022-54, відповідно до якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги, зокрема за договором про споживчий кредит № 103193849.

10.01.2023 на підставі договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги за вказаним договором ТОВ «Коллект Центр».

Таким чином, позивач набув права вимоги до відповідачки і за договором про споживчий кредит №103193849.

За змістом позовної заяви ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути з відповідачки заборгованість за цим договором у сумі 23 297,59 грн, з яких: 3 758,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту (тілом кредиту), 19 049,59 грн - заборгованість за процентами та 490,00 грн - заборгованість за комісією.

Відповідно до пункту 6.1 договорів про споживчий кредит, їх укладення здійснюється в електронній формі через особистий кабінет позичальника, створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан», доступ до якого забезпечується, зокрема, через офіційний вебсайт товариства. Згідно з пунктом 6.5 договорів такі договори прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.

Судом встановлено, що 14.09.2021 та 19.09.2021 ОСОБА_1 через особистий кабінет на офіційному вебсайті ТОВ «Мілоан» подала заявки на отримання кредитів № 103193849 та № 4937165. Після цього кредитодавець направив відповідачці одноразові ідентифікатори, введення яких підтвердило її волевиявлення на укладення відповідних договорів. Одноразові ідентифікатори, а також журнали (лог-файли) їх використання містяться в електронних примірниках договорів, переданих первісним кредитором позивачу. З огляду на технічні особливості збереження таких документів у форматі PDF зазначені відомості не відображаються під час звичайного друку, у зв`язку з чим позивачем надано скріншоти першої сторінки договорів із відображенням одноразових ідентифікаторів.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договорів про споживчий кредит №103193849 від 14.09.2021 та №4937165 від 19.09.2021 в електронній формі.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 та від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.

Таким чином, суд дійшов висновку, що договори про споживчий кредит №103193849 від 14.09.2021 та № 4937165 від 19.09.2021 укладені у спосіб, передбачений законом, містять електронний підпис відповідачки у вигляді одноразового ідентифікатора, який відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» є аналогом власноручного підпису та підтверджує волевиявлення особи на укладення договору. Підписавши зазначені договори, відповідачка підтвердила, що ознайомилася з їх умовами, у тому числі щодо порядку та строків повернення кредиту, сплати процентів і виконання інших зобов`язань. При цьому факт укладення вказаних договорів під час розгляду справи відповідачкою не заперечувався.

Отже, отримавши кредитні кошти, відповідачка набула обов`язку повернути їх у строки та на умовах, визначених кредитними договорами. Недотримання встановлених договором строків виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-78 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд бере до уваги лише належні, допустимі та достовірні докази, отримані у встановленому законом порядку.

Оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт укладення між сторонами кредитних договорів, отримання відповідачкою кредитних коштів, а також набуття позивачем права вимоги за спірними зобов`язаннями знайшов своє належне підтвердження.

Умовами договорів № 103193849 від 14.09.2021 та № 4937165 від 19.09.2021 передбачено обов`язок позичальниці своєчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та інші платежі, визначені договорами.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у визначені договорами строки кредитні кошти не повернула та не здійснила їх погашення у повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість. Доказів повного виконання зобов`язань за кредитними договорами відповідачкою суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості (тіла кредиту) є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а саме: за договором № 4937165 від 19.09.2021 - у розмірі 5 245,00 грн, за договором № 103193849 від 14.09.2021 - у розмірі 3 758,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати комісії за договором № 4937165 від 19.09.2021 у розмірі 650,00 грн та за договором № 103193849 від 14.09.2021 у розмірі 490,00 грн суд зазначає таке.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування», який є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини у сфері споживчого кредитування.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону загальні витрати за споживчим кредитом включають, зокрема, проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові й супутні послуги кредитодавця або кредитного посередника.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 та Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 звернули увагу, що умови договору про споживчий кредит щодо комісії за обслуговування кредиту повинні відповідати вимогам Закону України «Про споживче кредитування», а кредитодавець має довести, які саме додаткові чи супутні послуги надаються споживачу за відповідну плату.

Разом із тим судом встановлено, що у спірних правовідносинах сторонами погоджено не щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості, а одноразову комісію за надання кредиту у розмірі 10 % від суми кредиту, яка становить 650,00 грн за договором № 4937165 та 490,00 грн за договором № 103193849. Розмір такої комісії визначений безпосередньо умовами кредитних договорів, включений до графіка платежів та врахований при визначенні загальної вартості кредиту.

Підписуючи кредитні договори, відповідачка підтвердила, що ознайомилася з їх умовами, у тому числі щодо сплати комісії, погодилася з ними та прийняла на себе відповідні зобов`язання.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості зі сплати комісії за договором № 4937165 від 19.09.2021 у сумі 650,00 грн та за договором № 103193849 від 14.09.2021 у сумі 490,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення процентів за Договором №4937165 від 19.09.2021 суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку дії кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок сплати процентів визначаються договором.

Відповідно до статей 526, 530, 599, 610, 611, 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений договором строк, а їх невиконання або неналежне виконання є порушенням зобов`язання та тягне наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що відповідно до пунктів 1.3, 1.5.2, 1.6, 1.7 Договору №4937165 від 19.09.2021 кредит був наданий строком на 14 днів - до 03.10.2021. За користування кредитом протягом цього строку підлягали сплаті проценти у сумі 1137,50 грн, нараховані за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка становила 5 % на день та застосовувалася у випадках, передбачених договором.

Положеннями пунктів 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 та 2.3.1.1 договору сторони передбачили право позичальника продовжити строк кредитування шляхом сплати комісії за пролонгацію, при цьому проценти за період пролонгації нараховуються відповідно до умов договору.

Так, відповідно до п.2.2.1, п.2.2.2 Договору, Позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п.1.3 Договору, він додатково мас сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору.

Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.

Відповідно до п. 2.3.1. Договору, продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином:

Пунктом 2.3.1.1. Договору визначена Пролонгація на пільгових умовах, яка передбачає наступні умови: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) і невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник мас вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування. максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці, відповідно до змісту якої, 3.00 відсотка від поточного залишку кредиту дає можливість здійснити пролонгацію на 3 дні, 5.00 відсотків - на 7 днів, а 10.00 відсотків - на 15 днів.

Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору, проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, як є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2, продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій), нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

З наданого позивачем розрахунку та відомостей про щоденні нарахування і погашення за кредитним договором вбачається, що відповідачка неодноразово здійснювала платежі, які включали сплату процентів, частини основного боргу та комісії за пролонгацію, а саме:

-23.09.2021 - сплачено 357,00 грн процентів, 325,00 грн тіла кредиту та 325,00 грн комісії за пролонгацію, що відповідало продовженню строку кредитування на 7 днів;

-11.10.2021 - сплачено 227,00 грн процентів, 185,00 грн тіла кредиту та 185,00 грн комісії за пролонгацію, що також свідчило про продовження строку кредитування на 7 днів;

-14.10.2021 - сплачено 227,00 грн процентів, 179,00 грн тіла кредиту та 179,00 грн комісії за пролонгацію;

-19.10.2021 - сплачено 569,00 грн процентів, 290,00 грн тіла кредиту та 290,00 грн комісії за пролонгацію;

-27.10.2021 - сплачено 607,00 грн процентів, 276,00 грн тіла кредиту та 276,00 грн комісії за пролонгацію.

Таким чином, загальний строк користування кредитом з урахуванням здійснених пролонгацій становив 49 календарних днів (14 днів первісного строку кредитування та п`ять пролонгацій по 7 днів кожна). Саме протягом цього періоду кредитодавець мав право нараховувати договірні проценти.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, сума процентів за первісний строк користування кредитом становить 1137,50 грн, а за період пролонгації з 04.10.2021 по 07.11.2021 - 5277,28 грн. Загальний розмір процентів, нарахованих відповідно до умов договору, становить 6414,78 грн.

Із зазначеної суми відповідачкою фактично сплачено 1987,00 грн процентів, у зв`язку з чим несплачений залишок становить 4427,78 грн.

Разом із тим суд враховує, що після закінчення строку кредитування, визначеного договором з урахуванням здійснених пролонгацій, кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом. Отже, правові підстави для нарахування процентів після 07.11.2021 відсутні.

Оскільки позивач просив стягнути заборгованість за процентами у розмірі 27941,78 грн, однак матеріалами справи підтверджується обґрунтованість вимог лише у сумі 4427,78 грн, позов у цій частині підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, за Договором №4937165 від 19.09.2021 з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 10322,78 грн, з яких: 5245,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 4427,78 грн - заборгованість за процентами та 650,00 грн - заборгованість зі сплати комісії за надання кредиту.

Ткож судом встановлено, що відповідно до пунктів 1.3, 1.5.2, 1.6, 1.7 Договору №103193849 від 14.09.2021 кредит було надано строком на 10 днів - до 24.09.2021. За користування кредитом протягом первісного строку кредитування підлягали сплаті проценти у сумі 612,50 грн, нараховані за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка становила 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом та була фіксованою.

Відповідно до п.2.2.1, п.2.2.2 Договору, Позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.2. Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п.1.3 Договору, він додатково мас сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору.

Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.

Відповідно до п. 2.3.1. Договору, продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином:

Пунктом 2.3.1.1. Договору визначена Пролонгація на пільгових умовах, яка передбачає наступні умови: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) і невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник мас вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування. максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці, відповідно до змісту якої, 3.00 відсотка від поточного залишку кредиту дає можливість здійснити пролонгацію на 3 дні, 5.00 відсотків - на 7 днів, а 10.00 відсотків - на 15 днів.

Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 Договору.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору, проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, як є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку, встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2, продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій), нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

Із відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №103193849 вбачається, що відповідачка неодноразово здійснювала платежі, які включали сплату процентів, частини основного боргу та комісії за пролонгацію, а саме:

-25.09.2021 - 269,00 грн процентів, 245,00 грн тіла кредиту та 245,00 грн комісії за пролонгацію;

- 03.10.2021 - 343,00 грн процентів, 232,00 грн тіла кредиту та 232,00 грн комісії за пролонгацію;

-11.10.2021 - 198,00 грн процентів, 132,00 грн тіла кредиту та 132,00 грн комісії за пролонгацію;

-14.10.2021 - 194,00 грн процентів, 128,00 грн тіла кредиту та 128,00 грн комісії за пролонгацію;

- 19.10.2021 - 465,00 грн процентів, 208,00 грн тіла кредиту та 208,00 грн комісії за пролонгацію;

- 27.10.2021 - 480,00 грн процентів, 197,00 грн тіла кредиту та 197,00 грн комісії за пролонгацію.

Отже, строк користування кредитом з урахуванням здійснених пролонгацій становив 52 календарні дні (10 днів первісного строку кредитування та шість пролонгацій по 7 днів кожна). Саме протягом цього періоду кредитодавець мав право нараховувати передбачені договором проценти.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «Мілоан», сума процентів за первісний строк користування кредитом становить 612,50 грн, а за період пролонгації з 25.09.2021 по 05.11.2021 - 3475,09 грн. Загальна сума процентів, нарахованих відповідно до умов договору, становить 4087,59 грн.

Із зазначеної суми відповідачкою сплачено 1949,00 грн процентів, у зв`язку з чим несплачений залишок становить 2138,59 грн.

Суд враховує, що після закінчення строку кредитування, визначеного договором з урахуванням здійснених пролонгацій, кредитодавець втрачає право нараховувати договірні проценти. Отже, правові підстави для нарахування процентів після 05.11.2021 відсутні.

Оскільки позивач просив стягнути заборгованість за процентами у розмірі 19049,59 грн, однак матеріалами справи підтверджується обґрунтованість вимог лише у сумі 2138,59 грн, позов у цій частині підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, за Договором №103193849 від 14.09.2021 з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 6386,59 грн, з яких: 3758,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2138,59 грн - заборгованість за процентами та 490,00 грн - заборгованість зі сплати комісії за надання кредиту.

Доводи представника відповідачки про те, що матеріали справи не містять належних доказів того, що здійснені відповідачкою платежі були спрямовані саме на оплату пролонгації, суд відхиляє.

Суд виходить із того, що ні Договір №4937165 від 19.09.2021, ні Договір №103193849 від 14.09.2021 не містять положень щодо іншої черговості зарахування платежів, ніж та, яка застосована кредитодавцем відповідно до умов договорів. При цьому відповідачкою не надано належних та допустимих доказів того, що здійснені нею платежі у загальному розмірі 4497,00 грн за Договором №4937165 та 4001,00 грн за Договором №103193849 були здійснені з іншим визначеним призначенням платежу або що кредитодавець неправомірно зарахував їх як платежі, пов`язані із пролонгацією.

Крім того, перші платежі за обома договорами були внесені вже після спливу первісного строку кредитування та у меншому розмірі, ніж передбачалося графіками платежів, а саме: за Договором №4937165 - 03.10.2021, за Договором №103193849 - 25.09.2021. За таких обставин правовідносини сторін регулювалися положеннями пунктів 2.2, 2.3 договорів щодо продовження строку кредитування, а тому нарахування комісії за пролонгацію та процентів за відповідний період здійснювалося відповідно до погоджених сторонами умов договорів.

Судом також встановлено та не заперечувалося стороню відповідачки, що 08 серпня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір позики №75378185 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відповідно до умов якого позикодавець надав відповідачці позику у розмірі 15000,00 грн строком на 30 днів - до 07 вересня 2021 року зі сплатою процентів за користування позикою за базовою процентною ставкою 1,99 % на день. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

На виконання умов договору 08.08.2021 на банківську картку відповідачки № НОМЕР_3 було перераховано 15000,00 грн, що сторона відповідача не заперечувала.**

22.02.2022 право вимоги за договором №75378185 було відступлено ТОВ «Вердикт Капітал» за договором факторингу №22/02/2022, а 10.01.2023 - ТОВ «Коллект Центр» на підставі договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги. Згідно з витягом із Реєстру боржників та розрахунком заборгованості, станом на 27.01.2026 позивач визначив заборгованість відповідачки у сумі 50822,46 грн, яка складається з 15000,00 грн основного боргу, 35820,00 грн процентів та 2,46 грн трьох процентів річних.

Факт укладення договору, отримання відповідачкою кредитних коштів у сумі 15000,00 грн та наявність заборгованості за основною сумою кредиту сторона відповідача не заперечувала. Заперечення стосувалися виключно правомірності нарахування процентів після закінчення строку кредитування.

Вирішуючи спір у цій частині, суд виходить із такого.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України проценти за користування позикою сплачуються у розмірі та порядку, визначених договором. Водночас відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України у разі неповернення позики у встановлений договором строк настають наслідки, передбачені статтею 625 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі №310/11534/13, від 31.10.2018 у справі №202/4494/16 та від 08.11.2019 у справі №127/15672/16-ц сформувала правовий висновок, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або після пред`явлення вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після цього права кредитора забезпечуються положеннями статті 625 ЦК України.

Як убачається з матеріалів справи, договором №75378185 сторони визначили строк кредитування тривалістю 30 днів - до 07.09.2021 включно. Загальна вартість позики за цей період становила 23955,00 грн, що включає суму кредиту 15000,00 грн та проценти за користування кредитом у розмірі 8955,00 грн.

Разом із тим із наданого позивачем розрахунку вбачається, що проценти у сумі 35820,00 грн нараховані за період з 08.08.2021 по 31.01.2022, тобто й після закінчення погодженого сторонами строку кредитування.

Щодо посилань позивача на Правила надання грошових коштів у позику як на підставу нарахування процентів після спливу строку кредитування, суд зазначає таке.

Як убачається з матеріалів справи, Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), розміщені на вебсайті кредитодавця, відповідачкою не підписані, а належних доказів того, що під час укладення договору вона була ознайомлена саме з тією редакцією Правил, яка передбачала можливість нарахування процентів після закінчення строку кредитування, позивач суду не надав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначила, що умови договору приєднання повинні бути доведені кредитодавцем як такі, що діяли на момент укладення договору та були доведені до відома споживача. За відсутності таких доказів розміщені на вебсайті правила чи тарифи, які можуть змінюватися кредитодавцем в односторонньому порядку, не можуть вважатися складовою укладеного договору та підтверджувати погодження позичальником відповідних умов.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Правила не є належною правовою підставою для нарахування відповідачці договірних процентів після спливу погодженого сторонами строку кредитування.

Зважаючи на викладене, а також на відсутність правових підстав для нарахування договірних процентів після спливу погодженого сторонами строку кредитування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню. З відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики № 75378185 від 08.08.2021 у загальному розмірі 23 957,46 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8 955,00 грн - проценти за користування кредитом, нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування; 2,46 грн - три проценти річних, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати підлягають розподілу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково - на 37,67 %, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1002,93 грн (2662,40 грн ? 37,67 %).

Відповідно до статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами за умови підтвердження їх фактичного понесення, необхідності та співмірності зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, витраченим часом, ціною позову та значенням справи для сторони.

Зазначене узгоджується зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якої гонорар адвоката має бути розумним та враховувати складність справи і витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що критеріями відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є їх дійсність, необхідність та розумність, а також наголосила, що суд оцінює такі витрати з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності, надаючи оцінку запереченням іншої сторони щодо їх співмірності.

Верховний Суд у постанові від 03.03.2025 у справі № 275/150/22 також вказав, що саме сторона, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, повинна довести їх неспівмірність. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 904/3583/19, відповідно до якої суд не вправі зменшувати витрати на правничу допомогу з власної ініціативи, а лише за наявності належно обґрунтованого клопотання іншої сторони.

Позивач при зверненні до суду з цим позовом зазначив, що сума витрат на професійну правничу допомогу складає 25000 грн. У позовній заяві позивач просив стягнути зазначену суду інших судових витрат з відповідача на користь позивача.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано суду (в копіях): Договір про надання правової допомоги №01 07/2024 від 01.07.2024; Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс» від 01.11.2023 № 01 11/2023; Заявка на надання юридичної допомоги №2721 від 01.12.2025; Витяг з Акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025. Згідно заявки про надання юридичної допомоги №2721 від 01.12.2025 року та Витягу з акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 року, ТОВ «Коллект Центр» та АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ «ЛІГАЛ АССІСТАНС» погодили надання наступних правових (юридичних) послуг АДВОКАТСЬКИМ ОБ`ЄДНАННЯМ КЛІЄНТУ (ТОВ «Коллект Центр») по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 ), договір №4937165,103193849,75378185.

З наданих матеріалів вбачається, що витрати позивача на правничу допомогу щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , договір №4937165,103193849,75378185 складають 25000 грн., яка зокрема складається із: надання усної консультації з вивченням документів-4000 грн; складання позовної заяви- 18000 грн; письмова (вивчення документації клієнта з посиланням на ноиатично-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики)- 3000 грн.

27.03.2026 представником відповідачки подано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 1 000 грн, мотивоване тим, що справа є нескладною, позовна заява має шаблонний характер, значна її частина містить типові положення законодавства, а підготовка доказової бази не потребувала значних витрат часу, оскільки необхідні документи перебували у розпорядженні позивача.

Суд зазначає, що ця справа є справою незначної складності. Предмет спору є типовим для цієї категорії справ, а умови кредитних договорів, за якими заявлено вимоги, є аналогічними за своїм змістом та правовим регулюванням. Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, вона не потребувала дослідження значного обсягу доказів чи встановлення складних фактичних обставин.

Обсяг виконаних представником позивача робіт, зокрема підготовка позовної заяви, вивчення документів клієнта, аналіз нормативно-правових актів, судової практики та надання консультацій, є взаємопов`язаними діями, необхідними для підготовки одного процесуального документа, та не свідчить про значний обсяг чи особливу складність наданої правничої допомоги.

Крім того, суд враховує, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень наявна стала та численна практика Верховного Суду щодо аналогічних правовідносин, а правові висновки, наведені у позовній заяві, здебільшого відтворюють сформовані правові позиції Верховного Суду. Це об`єктивно спрощувало підготовку позову та не потребувало здійснення значного обсягу самостійного правового аналізу.

Враховуючи характер виконаних адвокатом робіт, складність справи, обсяг наданої правничої допомоги, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії їх дійсності, необхідності та розумності, а також доводи сторони відповідача щодо неспівмірності заявлених витрат, суд доходить висновку, що заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню до 10 000 грн.

При цьому суд враховує, що заявлені позивачем витрати фактично охоплюють підготовку та подання позовної заяви, вивчення документів клієнта, аналіз нормативно-правових актів і судової практики, а також надання консультацій. Водночас до складу заявлених витрат не включено участь представника позивача у судових засіданнях, підготовку та подання під час розгляду справи інших письмових заяв по суті справи, окрім позовної заяви.

Оскільки позов задоволено частково - на 37,67 %, з відповідачки, відповідно до статті 141 ЦПК України, на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 3 767,00 грн (10 000,00 грн ? 37,67 % = 3 767,00 грн).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за у розмірі 40 666 (сорок тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 83 копійки, яка складається з:

-за договором №4937165 від 19.09.2021- 10 322,78 грн, з яких: 5 245,00 грн- заборгованість за тілом кредиту; 4 427,78 грн - заборгованість за процентами; 650,00 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту;

-за договором № 103193849 від 14.09.2021- 6 386,59 грн, з яких: 3 758,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2 138,59 грн -заборгованість за процентами; 490,00 грн- заборгованість за комісією за надання кредиту;

-за договором № 75378185 від 08.08.2021- 23 957,46 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8 955,00 грн - проценти за користування кредитом; 2,46 грн - три проценти річних.

У задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1002 (одна тисяча дві) гривні 93 копійки та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 767 (три тисячі сімсот шістдесят сім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул.Мечнікова, 3, офіс 306;

відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя - С.М. Лисиченко