РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
06 серпня 2026 року м. Рівне №460/18041/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
визнати протиправними дії п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів наступних даних: "Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку", Причина розшуку: "Не уточнили дані до 16.07.2024", Дата початку розшуку "31.01.2025" по ОСОБА_1 та направлені звернення від 31.01.2025 №Е1253778 шляхом інформаційної взаємодії між АІТС "Оберіг" та системою ІПНП для здійснення адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
зобов`язати п`ятий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ) виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів наступних даних: "Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку", Причина розшуку: "Не уточнили дані до 16.07.2024", Дата початку розшуку "31.01.2025" по ОСОБА_1 та направити повідомлення до Національної поліції України про залишення звернення про доставлення ОСОБА_1 до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки без виконання, в порядку та спосіб передбачений законодавством України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії відповідача щодо подальшого збереження в державних інформаційних ресурсах відомостей про порушення ним правил військового обліку та перебування у розшуку є протиправними та необґрунтованими, оскільки 16.04.2025 ним було уточнено персональні та військово-облікові дані, однак станом на 22.09.2025 у застосунку «Резерв+» продовжувала відображатися інформація про його розшук з 31.01.2025 з причини «Не уточнили дані до 16.07.2024». При цьому з відповіді Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 30.09.2025 №180665-2025 позивачу стало відомо, що ініціатором внесення його на облік як особи, яка вчинила правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, є п`ятий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вважає, що після уточнення військово-облікових даних правові підстави для подальшого збереження відповідних відомостей та перебування його у розшуку відсутні, у зв`язку з чим такі дії відповідача порушують його права та законні інтереси.
Ухвалою суду від 03.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою суду від 30.03.2026 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 додаткові докази.
Ухвалою суду від 18.05.2026 продовжено ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлений ухвалою суду від 03.10.2025 процесуальний строк для подання відзиву.
Ухвалою суду 16.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про заміну неналежного відповідача у справі №460/18041/25.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що відомості щодо позивача про порушення правил військового обліку та його перебування у розшуку були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у зв`язку з невиконанням ним обов`язку щодо своєчасного уточнення військово-облікових даних до 16.07.2024, унаслідок чого 31.01.2025 відповідачем сформовано відповідне звернення №Е1253778, яке шляхом інформаційної взаємодії між АІТС «Оберіг» та інформаційно-комунікаційною системою «Інформаційний портал Національної поліції України» передано до органів Національної поліції. Сторона відповідача стверджує, що подальше уточнення позивачем 16.04.2025 персональних та військово-облікових даних не спростовує факту допущеного ним порушення встановленого законом строку їх уточнення та не свідчить про протиправність дій територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вчинених 31.01.2025 на підставі наявних на той час відомостей. За наведеного відповідач вважає свої дії щодо внесення та передачі відповідних відомостей про позивача до державних інформаційних ресурсів такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а заявлені позовні вимоги - необґрунтованими.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку у відповідача.
22.09.2025 під час перевірки відомостей, що містяться в електронному військово-обліковому документі, сформованому засобами мобільного застосунку «Резерв+», позивачем виявлено наявність щодо нього інформації такого змісту: «Розшукує ТЦК та СП: порушення правил військового обліку», із зазначенням причини розшуку - «Не уточнили дані до 16.07.2024» та дати початку розшуку - 31.01.2025.
Водночас позивач наголошує на відсутності, на його переконання, правових та фактичних підстав для подальшого відображення в інформаційних системах зазначених відомостей, оскільки 16.04.2025 ним було здійснено уточнення персональних та військово-облікових даних, зокрема відомостей щодо адреси місця проживання, номера телефону та адреси електронної пошти.
З метою встановлення підстав перебування позивача на відповідному обліку, з`ясування обставин направлення територіальним центром комплектування та соціальної підтримки звернення до органів Національної поліції України, а також отримання відомостей щодо ініціатора такого обліку представником позивача адвокатом Авраменко Юлією Сергіївною направлено до Головного управління Національної поліції в Рівненській області адвокатський запит від 26.09.2025 за вих. №26-09.
У зазначеному адвокатському запиті представник позивача просила повідомити: чи надходило до органів Національної поліції звернення територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо затримання, доставлення та/або розшуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; чи перебуває або перебував останній на відповідному обліку органів Національної поліції за зверненням ТЦК та СП; а також надати копію такого звернення або відомості, які містилися у ньому та були передані шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів і єдиною інформаційною системою Міністерства внутрішніх справ України.
Листом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 30.09.2025 №180665-2025, який надійшов на електронну адресу представника позивача 30.09.2025, повідомлено про результати розгляду зазначеного адвокатського запиту.
Зокрема, органом Національної поліції зазначено, що відповідно до частини третьої статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу другого пункту 56 та абзацу п`ятнадцятого пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, органи Національної поліції України за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України здійснюють адміністративне затримання та доставлення до відповідних органів осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, у відповіді роз`яснено, що у разі надходження до органів (підрозділів) поліції відповідних звернень інформація про особу вноситься до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» у порядку, визначеному Порядком ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 №100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2019 за №222/33194.
За інформацією Головного управління Національної поліції в Рівненській області, станом на 29.09.2025 за даними інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на обліку за категорією «особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП».
Ініціатором постановки позивача на відповідний облік визначено п`ятий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ).
Також із відповіді органу Національної поліції вбачається, що підставою для внесення відповідних відомостей стало звернення від 31.01.2025 №Е1253778, яке шляхом інформаційної взаємодії між АІТС «Оберіг» та інформаційно-комунікаційною системою «Інформаційний портал Національної поліції України» 31.01.2025 автоматично зареєстровано за №971 та внесено до інформаційного ресурсу відділення поліції №7 (м. Корець) Рівненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
Таким чином, як стверджує позивач, зі змісту отриманої від органу Національної поліції інформації йому стало відомо, що саме п`ятий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 виступив ініціатором внесення щодо нього відомостей до інформаційних ресурсів Національної поліції України як про особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, шляхом формування та передачі в порядку електронної інформаційної взаємодії звернення від 31.01.2025 №Е1253778.
Позивач вважає, що формування відповідачем відповідного звернення та ініціювання внесення до інформаційних ресурсів органів Національної поліції України відомостей щодо нього як особи, яка вчинила адміністративне правопорушення у сфері військового обліку, за відсутності належних та достатніх правових підстав, є протиправним.
На переконання позивача, саме внаслідок вчинення відповідачем спірних дій у відповідних державних інформаційних ресурсах щодо нього обліковуються відомості, які зумовлюють можливість застосування передбачених законодавством заходів адміністративного затримання та доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а в електронному військово-обліковому документі, сформованому засобами мобільного застосунку «Резерв+», відображається інформація про його розшук ТЦК та СП у зв`язку з порушенням правил військового обліку.
При цьому позивач акцентує увагу на тому, що станом на час виявлення 22.09.2025 відповідних відомостей у мобільному застосунку «Резерв+» ним уже було уточнено 16.04.2025 відомості щодо адреси місця проживання, номера телефону та адреси електронної пошти, тоді як причиною розшуку в електронному військово-обліковому документі продовжувало зазначатися «Не уточнили дані до 16.07.2024».
За наведених обставин позивач вважає дії відповідача щодо ініціювання його обліку органами Національної поліції України та подальшого збереження відповідних відомостей у державних інформаційних ресурсах такими, що вчинені без належних правових підстав, не відповідають критеріям правомірності діяльності суб`єкта владних повноважень та призвели до порушення його прав і законних інтересів, що стало підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон України № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Згідно з ч. 2 ст. 1 України № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно із ч. 8 ст. 2 Закону України № 2232-XII виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходження зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.
Відповідно до ч. 14 ст. 2 Закону України № 2232-XII виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України № 2232-XII визначені категорії громадян України щодо військового обов`язку, а саме: допризовники особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України № 2232-XII громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно частини 1 статті 27 Закону України № 2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.
Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону України № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 2 статті 33 Закону України № 2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки .
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України. Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154).
Відповідно до п. 1 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Згідно із п. 9 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 затверджено Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Пункт 79 Порядку № 1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку (додаток 20); виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
З наведених вище норм Положення про ТЦК та СП і Порядку № 1487 вбачається, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП (порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 56 Порядку №1487, Національна поліція: за повідомленнями районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 19) здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу України; за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі; за вимогою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подає у десятиденний строк відомості стосовно відсутності (наявності) судимості у призовників.
В свою чергу, статтею 210 КУпАП встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку у вигляді накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - у вигляді накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення таких дій, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 210-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у вигляді накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення таких дій в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У примітці до вказаних норм передбачено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
За наведеного, органи Національної поліції за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюють адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
В свою чергу, за правилами статті 262 КУпАП органи (посадові особи) Національної поліції правомочні здійснювати адміністративне затримання, зокрема, при порушенні призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
При цьому, доставлення військовозобов`язаного до органу ТЦК та СП в силу зазначених вище норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць, є Закон України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів №1951-VIII від 16.03.2017.
За правилами статті 1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).
За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що одним зі складових елементів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає чіткість, зрозумілість та передбачуваність правового регулювання, аби особа могла відокремити правомірну поведінку від протиправної та передбачити юридичні наслідки власних дій або бездіяльності. Такий підхід, зокрема, викладений у рішеннях Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010 та від 20.12.2017 №2-р/2017. х правовідносинах відповідні вимоги законодавства були сформульовані достатньо чітко та передбачувано.
Так, Законом України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024, установлено обов`язок громадян України, які перебувають на військовому обліку, протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти та інші персональні дані через територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. Отже, кінцевим строком виконання відповідного обов`язку було 16.07.2024. Такий обов`язок мав імперативний характер та не був поставлений законодавцем у залежність від отримання особою окремого повідомлення, повістки чи додаткового роз`яснення територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Судом установлено та сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку у відповідача, а тому належав до кола осіб, на яких поширювався встановлений законом обов`язок щодо уточнення військово-облікових даних у визначений строк.
Водночас доказів уточнення позивачем відповідних відомостей до 16.07.2024 матеріали справи не містять.
Навпаки, як зазначає сам позивач та підтверджується наданими ним матеріалами, відповідні дані щодо адреси місця проживання, номера телефону та адреси електронної пошти ним уточнено лише 16.04.2025, тобто приблизно через дев`ять місяців після закінчення встановленого законом строку.
Отже, обставина подальшого виконання позивачем відповідного обов`язку не спростовує того, що на момент формування відповідачем 31.01.2025 звернення №Е1253778 встановлений законом строк уточнення військово-облікових даних уже закінчився, тоді як доказів їх уточнення позивачем до цієї дати немає.
Саме зазначені обставини мають визначальне значення для оцінки правомірності дій відповідача станом на час їх вчинення.
Відповідно до частини третьої статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки доставити до таких територіальних центрів осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, до повноважень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки віднесено, зокрема, звернення в установленому законом порядку до органів Національної поліції для доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, з метою вчинення передбачених законом процесуальних дій. ном, законодавством прямо передбачено повноваження територіального центру комплектування та соціальної підтримки ініціювати перед органами Національної поліції питання про доставлення особи за наявності відомостей про порушення нею правил військового обліку.
Оцінюючи електронний військово-обліковий документ позивача, сформований засобами мобільного застосунку «Резерв+», суд зазначає, що він підтверджує факт відображення станом на 22.09.2025 інформації «Розшукує ТЦК та СП: порушення правил військового обліку», причини - «Не уточнили дані до 16.07.2024», а також дати початку відповідного обліку - 31.01.2025.
Разом з тим сам по собі цей електронний документ не доводить протиправності дій відповідача, оскільки відображає інформацію, яка міститься у відповідній інформаційній системі, однак не встановлює ні факту своєчасного виконання позивачем обов`язків військового обліку, ні відсутності підстав для формування відповідачем звернення станом на 31.01.2025.
Навпаки, зазначена у ньому причина кореспондує з фактично встановленою судом обставиною, що до 16.07.2024 позивач персональні дані у передбачений законом спосіб не уточнив.
Наданий позивачем доказ уточнення військово-облікових даних 16.04.2025 суд визнає належним і допустимим доказом факту виконання відповідного обов`язку саме цієї дати.
Водночас зазначений доказ не підтверджує виконання такого обов`язку у встановлений законодавством строк та не спростовує фактичних підстав, що існували станом на 31.01.2025 для формування відповідачем звернення №Е1253778.
Іншими словами, виконання позивачем 16.04.2025 обов`язку, який мав бути виконаний до 16.07.2024, не має зворотної дії у часі та не перетворює автоматично на протиправні дії суб`єкта владних повноважень, які були вчинені до такого виконання на підставі відомостей, що були наявні на відповідну дату.
Зі змісту листа Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 30.09.2025 №180665-2025 встановлено, що станом на 29.09.2025 ОСОБА_1 перебував на обліку в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за категорією «особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП», ініціатором обліку зазначено п`ятий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), а звернення від 31.01.2025 №Е1253778 шляхом інформаційної взаємодії між АІТС «Оберіг» та системою ІПНП автоматично зареєстроване 31.01.2025 за №971.
Таким чином, зазначений лист підтверджує сам факт формування відповідачем відповідного звернення та передачі інформації, однак не підтверджує доводів позивача про те, що станом на дату такого звернення правові або фактичні підстави для його формування були відсутні.
Навпаки, у сукупності з доказом уточнення позивачем даних лише 16.04.2025 цей документ підтверджує хронологічну послідовність обставин: обов`язок мав бути виконаний до 16.07.2024; станом на 31.01.2025 він залишався невиконаним; у зв`язку із цим відповідачем сформовано відповідне звернення; лише 16.04.2025 позивач уточнив військово-облікові дані.
За правилами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою цієї статті передбачено, що в адміністративних справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим зазначене правило не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, якими він обґрунтовує факт порушення його права, причинно-наслідковий зв`язок між оскаржуваними діями та таким порушенням, а також наявність передбачених законом передумов для застосування обраного способу судового захисту.
У цій справі відповідачем обґрунтовано правову підставу формування звернення та підтверджено обставини невиконання позивачем до відповідної дати встановленого законом обов`язку.
Натомість доводи позивача фактично зводяться до того, що уточнення ним військово-облікових даних 16.04.2025 мало автоматично зумовити припинення всіх наслідків порушення, яке виникло у зв`язку з неуточненням таких даних до 16.07.2024.
Суд не знаходить нормативного підґрунтя для такого висновку.
Пунктом 79 Порядку №1487 передбачено обов`язок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки повідомляти Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення осіб, щодо яких раніше надсилалося відповідне звернення.
Факт уточнення персональних даних із порушенням установленого законом строку не є тотожним встановленню відсутності факту раніше вчиненого порушення та сам по собі не свідчить про незаконність первісного звернення.
Суд зауважує, що предметом цього спору не є постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 210 чи статтею 210-1 КУпАП, питання про наявність складу відповідного адміністративного правопорушення, винуватість позивача або накладення на нього адміністративного стягнення.
Відповідно, суд у межах цього адміністративного провадження не вправі підміняти орган, уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, та вирішувати питання, які виходять за межі заявленого предмета спору.
При цьому суд ураховує закріплений частиною другою статті 9 КАС України принцип диспозитивності, за яким суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою та в межах позовних вимог.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2018 у справі №800/341/17 та від 12.11.2019 у справі №9901/21/19 наголошувала, що суд вирішує спір у межах визначених позивачем предмета та підстав позову, а вихід за такі межі допускається лише тоді, коли це необхідно для ефективного захисту вже встановленого порушеного права. Велика Палата Верховного Суду послідовно виходить із того, що обов`язковою передумовою застосування судового способу захисту є встановлення факту реального порушення права чи законного інтересу особи саме оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю, а обраний спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та характеру його порушення. Такі висновки, зокрема, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 та інших.
Застосовуючи наведені стандарти до спірних правовідносин, суд зазначає, що факт відображення щодо позивача певної інформації в електронному військово-обліковому документі без встановлення незаконності правової підстави її первісного внесення та без належного підтвердження того, що на відповідача на момент виникнення спірних правовідносин покладався безумовний обов`язок припинити відповідний інформаційний облік саме у зв`язку з уточненням позивачем даних 16.04.2025, не є достатньою підставою для визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними.
Суд також відхиляє доводи позивача про те, що уточнення ним 16.04.2025 військово-облікових даних свідчить про недостовірність інформації «Не уточнили дані до 16.07.2024».
Зміст такого запису стосується не поточного стану актуальності персональних даних позивача, а факту невиконання ним відповідного обов`язку у визначений законодавцем строк - до 16.07.2024.
Тому обставина уточнення таких даних 16.04.2025 не суперечить інформації про те, що вони не були уточнені до 16.07.2024.
Інше тлумачення фактично означало б прирівнювання несвоєчасного виконання законодавчого обов`язку до його належного та своєчасного виконання, що не відповідає змісту Закону №3633-IX та суперечило б принципу юридичної визначеності.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що відповідачем доведено правомірність спірних дій у розумінні частини другої статті 77 КАС України, тоді як позивачем не доведено, що формування звернення від 31.01.2025 №Е1253778 та внесення на його підставі відповідних відомостей здійснені відповідачем за відсутності визначених законом правових і фактичних передумов. Сам факт подальшого уточнення позивачем військово-облікових даних 16.04.2025 не спростовує допущеного до цього невиконання законодавчо встановленого обов`язку та не є достатньою самостійною підставою для висновку про протиправність дій відповідача.
Ураховуючи встановлені обставини справи, системний аналіз наведених норм матеріального та процесуального права, оцінку наданих сторонами доказів окремо та в їх сукупності, а також критерії правомірності діяльності суб`єкта владних повноважень, визначені частиною другою статті 2 КАС України, суд не встановив передбачених законом підстав для визнання оскаржуваних дій відповідача протиправними.
Оскільки в межах цієї справи протиправності оскаржуваних дій відповідача судом не встановлено, відсутні також правові підстави для покладення на відповідача обов`язку вчинити похідні дії щодо виключення або припинення відображення відповідних відомостей у державних інформаційних ресурсах.
Відтак суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Враховуючи результати судового розгляду справи, судові витрати відповідно до статті 139 КАС України не розподіляються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 06 серпня 2026 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя Н.О. Дорошенко