Справа № 438/1382/26
Провадження № 2-о/438/73/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року м. Борислав
суддя Бориславського міського суду Львівської області Пантелєєв Д.Г., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя,-
встановив:
В системі «Електронний суд» 04.08.2026 року до Бориславського міського суду Львівської області надійшли матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
Дослідивши матеріали заяви суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
До суду звернулася ОСОБА_1 в порядку окремого провадження із заявою про розірвання шлюбу за заявою подружжя. Заява надійшла до суду через систему «Електронний Суд» та підписана електронним цифровим підписом ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Приписами ч. 3 ст. 293 ЦПК України визначено що у порядку окремого провадження розглядаються, в тому числі, справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Вказана норма закону чітко передбачає випадки, в яких суд може розглядати справи про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України) провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей. Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 109 Сімейного кодексу України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса (ч. 2 ст. 109 Сімейного кодексу України).
Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч. 4 ст. 157 Сімейного кодексу України батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що спільна заява про розірвання шлюбу має бути підписана й подана до суду як дружиною, так і чоловіком, щоб суд міг переконатися, що така заява відповідає їх дійсній волі, при цьому така заява про розірвання шлюбу подається разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. При цьому договір між подружжям про розмір аліментів на дитину та щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини, підлягає нотаріальному посвідченню.
Всупереч вказаним вимогам чинного законодавства, заявником у заяві про розірвання шлюбу зазначена лише ОСОБА_1 , зміст заяви зводиться до викладення виключно її волі розірвати шлюб та не містить будь-яких вказівок щодо наявності спільної волі подружжя на розірвання шлюбу, другий із подружжя не зазначений заявником. В результаті чого суд позбавлений можливості встановити наявність взаємної згоди та волевиявлення кожного із подружжя щодо розірвання шлюбу.
Таким чином, заявник має усунути зазначені недоліки, а саме: - заява про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, в порядку окремого провадження має бути подана спільно подружжям, а не одним із них; - до заяви має бути доданий укладений у письмовій формі та нотаріально посвідчений договір про те, з ким із подружжя буде проживати дитина, яку участь у забезпеченні умов її життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дитини.
Крім того, ОСОБА_1 має надати суду копію свідоцтва про шлюб, та копію свідоцтва про народження дитини.
Враховуючи зазначене, заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя необхідно залишити без руху, та надати строк для приведення заяви про розірвання шлюбу за заявою подружжя до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст. ст. 185, 258, 260, 261, 293, 294 ЦПК України, ст. ст. 109, 157 СК України суд,-
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення заяви без руху.
Роз`яснити заявнику, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дмитро ПАНТЕЛЄЄВ