СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/11783/26
ун. № 759/17094/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Жиглій Є.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення вартості неякісної послуги, відшкодування збитків та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення вартості неякісної послуги, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 року визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О. Справу передано судді 30.06.2026 року.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.07.2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
16.07.2026 року до суду надійшло клопотання від позивача, через систему «Електронний суд», у якому він просив проводити розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони у судове засідання не викликались, оскільки справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.
Вивчивши матеріали справи та клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суд приходить до наступного висновку.
Згідно із положень ст.2 ЦПК України, одними із основних засад цивільного судочинства є змагальність сторін та розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, як встановлено положеннями частини третьої статті 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Дана справа за своїм предметом та характером спірних правовідносин, в розумінні положень закону, не вимагає проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, оскільки сторонами не заявлено клопотань, вирішення яких потребує проведення судового засідання за участю сторін.
Також слід зазначити, що спрощене провадження спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, розглядом всіх заявлених клопотань, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позову та на підтвердження обставин, викладених у такому позові, у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується своїми правами, передбаченими ЦПК України.
Усі наявні у справі докази на спростування вимог позовної заяви або на її підтвердження, безперешкодно можуть бути надані учасниками справи до суду в межах розгляду такої справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог цивільно-процесуального закону, сторони не позбавлені можливості самостійно долучати до матеріалів справи свої розрахунки або будь-які інші докази, які на їх думку, можуть вплинути на розгляд даної справи по суті, у строки визначені судом або ЦПК України.
Враховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для переходу розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 19, 53, 259-261, 274, 279 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання позивача ОСОБА_1 про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення вартості неякісної послуги, відшкодування збитків та моральної шкоди за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Твердохліб