ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
06 серпня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3765/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Боднарюк О.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №201 від 28 травня 2024 року «Про призов на військову службу під час мобілізації» в частині, що стосується призову ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним рішення про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, прийняте ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини, у зв`язку з незаконністю його призову на військову службу під час мобілізації.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із доказами поважності причин їх пропуску.
На виконання вимог ухвали суду позивач подав заяву, про поновлення строку звернення до суду.
Мотивуючи заяву позивач звертав увагу суду на те, що пропуск строку звернення до суду був зумовлений об`єктивними та незалежними від його волі обставинами, пов`язаними з тривалим погіршенням стану здоров`я, необхідністю неодноразового проходження стаціонарного та амбулаторного лікування у зв`язку з отриманими травмами, а також наявністю тяжких захворювань опорно-рухового апарату та периферичної нервової системи.
Позивач вказує, що у зазначений період неодноразово перебував на лікуванні, проходив медичні обстеження та реабілітацію, був змушений дотримуватися призначеного лікарями режиму лікування, що істотно обмежувало його можливість своєчасно звернутися до суду та належним чином підготувати процесуальні документи.
Крім того, позивач зазначає, що має діагностовані травми та захворювання, які на його думку, об`єктивно позбавили його можливості реалізувати право на звернення до суду в межах установленого законом строку. На підтвердження викладених обставин до заяви додано медичні документи.
Також позивач зазначає, що після покращення стану здоров`я та появи можливості належним чином підготувати процесуальні документи він без зволікань звернувся до суду із відповідним позовом.
Посилаючись на наведені обставини, позивач вважає причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки вони були об`єктивними, непереборними та підтверджуються належними доказами, у зв`язку з чим просить суд поновити пропущений строк звернення до суду.
Вивчивши матеріали позовної заяви та розглянувши подану позивачем заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
В аспекті наведеного варто зазначити те, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі №320/2915/20 та ін., які суд також враховує в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім цього, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17 вересня 2020 року у справі №640/12324/19, згідно з якою причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд не може не погодитись, що позивач неодноразово проходив лікування. Разом з тим, позивачем на підтвердження зазначених обставин не в повній мірі надано належні та відповідні докази.
Суд зазначає, що предметом цього спору є правомірність наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №201 від 28 травня 2024 року «Про призов на військову службу під час мобілізації» в частині, що стосується призову ОСОБА_1 .
При цьому, суд враховує доводи позивача про тривале погіршення стану здоров`я, проходження стаціонарного та амбулаторного лікування, медичної реабілітації, а також наявність травм і захворювань опорно-рухового апарату та периферичної нервової системи та визнає, що такі обставини за певних умов можуть бути поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Разом з тим, поважність причин пропуску строку повинна підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами, які свідчать про існування таких обставин саме у період строку, який пропущено.
Однак, долучені позивачем медичні документи датовані 2024 та 2025 роками і не підтверджують наявність об`єктивних перешкод для звернення до суду саме у період перебігу строку звернення до адміністративного суду (в т.ч. в 2026 році). Подані докази не дають можливості встановити, що стан здоров`я позивача у відповідний період був таким, який фактично унеможливлював своєчасне звернення до суду або подання позовної заяви через представника.
Суд критично оцінює доводи позивача про те, що після покращення стану здоров`я та появи можливості належним чином підготувати процесуальні документи він без невиправданих зволікань звернувся до суду.
Такі твердження мають загальний характер та не підтверджені належними і допустимими доказами. Позивачем не зазначено конкретної дати, з якої стан здоров`я дозволив йому реалізувати право на звернення до суду, а також не наведено обставин, які б свідчили про відсутність зволікання між усуненням перешкод та поданням позовної заяви.
Крім того, надані позивачем медичні документи датовані 2024 та 2025 роками, тоді як вони не підтверджують наявності об`єктивних перешкод для звернення до суду саме у період перебігу строку звернення до адміністративного суду та не дають можливості встановити момент припинення таких перешкод.
За таких обставин твердження позивача про звернення до суду без невиправданих зволікань є лише його суб`єктивним твердженням, яке не підтверджується належними доказами, а тому не може бути покладене судом в основу висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували існування об`єктивних і непереборних обставин саме у період пропуску строку звернення до суду, матеріали справи не містять.
Таким чином, зазначені у заяві аргументи про поновлення пропущеного строку звернення до суду/визнання причин поважними щодо пропуску такого строку, в розумінні КАС України не є підставою для задоволення клопотання позивача.
Обставини, на які посилається позивач, не свідчать про існування будь-яких об`єктивних перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.
Із наявних матеріалів не вбачається обставин, які б були пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права позивача на звернення до суду з даним позовом у строк, встановлений частиною 5 статті 122 КАС України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом.
Враховуючи наведене, подана позивачем заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки судом встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом і позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, наданої на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, не наведено поважних причин його пропуску - суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
УХВАЛИВ:
1.Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу - повернути позивачу.
2. Копію ухвали направити учасникам справи.
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до статей 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя О.В. Боднарюк