ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/4208/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сіжук О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 16.12.2023 року №1940 у частині завершення службового розслідування та його результатів, а також накладення дисциплінарного стягнення;
- зобов`язати повторно провести відповідне розслідування за фактом обставин отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, а саме, що зафіксовані у первинних медичних документах від 18.05.2022 - травми коліна, та від 15.06.2022 - контузії, а також у подальшому інших медичних документах, внесення відповідних записів до журналу бойових дій, та надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, у зв`язку із вказаними отриманими травмами (пораненнями, контузіями, каліцтвами).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до витягу з наказу Військової частини НОМЕР_1 від 16.12.2023 №1940 проведено службове розслідування щодо фактів отримання позивачем травми коліна 18.05.2022 та контузії 15.06.2022 під час захисту Батьківщини. Проте, згідно з результатами службового розслідування вказані факти не знайшли свого підтвердження. Із вказаним позивач не погоджується, посилаючись на те, що
у період часу з 31.03.2022 по 07.07.2022 та з 14.08.2022 по 24.09.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Авдіївській міській громаді Покровського району Донецької області, Сєвєродонецькій міській територіальній громаді Луганської області. На думку позивача, відповідачем проведено неповне, необ`єктивне та не всебічне службове розслідування щодо фактів отримання ним травми коліна 18.05.2022 та контузії 15.06.2022 під час захисту Батьківщини, без врахування всіх медичних документів та показів свідків, а також факту звернення за медичною допомогою у зв`язку із цим. Просив суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що травма отримана позивачем внаслідок власної необережності. Наголошує на тому, що в журналі бойових дій відсутні дані щодо отримання позивачем травми «Розрив внутрішнього менікса лівого колінного суглоба».
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення процесуального строку на подання відзиву у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії - задоволено та поновлено строк для подачі відзиву на позовну заяву та прийнято до розгляду відзив на позовну заяву, поданий Військовою частиною НОМЕР_1 .
Не погоджуючись із відзивом на позовну заяву, позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому вказує, що отримання ним травми та акубаротравми підтверджується медичними документами, про що повідомлялось командування. Наголошує на тому, що позивач не відповідальний за ймовірно неналежне ведення журналу бойових дій. Разом з тим, питання щодо належного ведення журналу не досліджувалось в ході службового розслідування, так як і не встановлювалось відповідальну за це особу.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 06.05.2025 позивач є особою з інвалідністю третьої групи.
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 №6628 від 31.12.2024 позивач дійсно в період з 31.03.2022 по 07.07.2022, з 14.08.2022 по 24.09.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Авдіївській міській громаді Покровського району Донецької області; Сєвєродонецькій міській територіальній громаді Луганської області.
Підставою для видачі вказаної довідки зазначено: бойове розпорядження командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 31.03.2022 №453 дск/оту; бойове розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 03.04.2022 №471 дск/оту; наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 29.04.2022 №87; бойове розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №1118дск/ОТУ від 07.06.2022; бойове розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №3дск/ОТУ від 11.06.2022; наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по стройовій частині) від 17.06.2022 №5дск; бойове розпорядження командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 04.07.2022 №360дск; наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по стройовій частині) від 07.07.2022 №28дск; бойове розпорядження оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » №116/1/612г/пкп від 12.08.2022; бойове розпорядження командира Корпусу резерву №422г від 06.08.2022; бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №2/454 від 07.08.2022; наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (по стройовій частині) від 14.08.2022 №53; наказ командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (по стройовій частині) від 19.12.2022 №132.
Як слідує із матеріалів справи, під час проходження військової служби внаслідок нанесення противником 17.05.2022 авіаудару по ТКП Військової частини НОМЕР_1 , позивачем отримано травму колінного суглоба.
05.10.2023 позивач звернувся до командира 37 запасної роти Військової частини НОМЕР_1 з рапортом, в якому доповів про те, що отримав травми, а саме: травму коліна - 18.05.2022, контузію 15.06.2022. У зв`язку із відсутністю відповідних даних в журналі бойових дій просив клопотання перед вищим командуванням щодо призначення по даному факту службового розслідування та видання відповідних довідок про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) згідно Додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони №402 від 14.08.2008, а саме за: травму коліна - 18.05.2022, контузію 18.05.2022.
Відповідно до статей 84, 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України від 21.11.2017 року №608, з метою уточнення причин та умов відсутності внесення даних в журнал бойових дій, що сприяло вчиненню правопорушення та встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною його вчинення, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15.10.2023 №3435 призначено службове розслідування, стосовно випадку відсутності внесення даних в журнал бойових дій за фактом поранення військовослужбовця - головного сержанта ОСОБА_1 , сержанта резерву 37 запасної роти Військової частини НОМЕР_1 , згідно рапорту №29617 від 05.10.2023, в термін з 15.10.2023 по 14.11.2023.
За результатами службового розслідування складено акт, в якому визначено, що в ході службового розслідування встановлено, факт відсутності внесення даних в журнал бойових дій щодо отримання 15.06.2022 травми (акубаротравма) головним сержантом ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження; факт відсутності внесення даних в журнал бойових дій щодо отримання 17.05.2022 травми «Розрив внутрішнього меніска лівого колінного суглоба» головним сержантом ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження, травма отримана внаслідок власної необережності військовослужбовця.
Окрім цього, в ході розслідування встановлено, що 17.05.2022 ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем призваним по мобілізації, отримавши травму коліна за невстановлених обставин, у порушення вимог статей 11-14, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України отримав травму коліна та не здійснив доповідь своєму безпосередньому чи наступному прямому начальнику. Після чого лише 05.10.2023 звернувся з рапортом про отримання травми Вх. №29617 від 05.10.2023 та при проведенні службового розслідування надавав невірні покази.
Також встановлено, що вина ОСОБА_1 виражається у формі не прямого умислу, травма отримана внаслідок власної необережності військовослужбовця, про яку він не здійснив доповіді командуванню роти.
На підставі встановлених у ході службового розслідування обставин, командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ від 16.12.2023 №1940, згідно з яким:
1. Службове розслідування, призначене наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15.10.2023 №3435 «Про призначення службового розслідування стосовно випадку відсутності внесення даних в журнал бойових дій», вважати завершеним.
2. Вважати, що факт отримання (акубаротрамва) та факт отримання 17.05.2022 травми «Розрив внутрішнього меніска лівого колінного суглоба» головним сержантом ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження.
3. За порушення вимог статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, якою передбачено, що необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, якою передбачено, що про все, що сталось з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, статті 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, якою передбачено, що Військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, якою передбачено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, якою передбачено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, якою передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України. Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків., за нездійснення доповіді безпосередньому та наступному прямому начальникові, за введення в оману при проведенні службового розслідування, накласти на головного сержанта ОСОБА_1 , сержанта резерву 37 запасної роти Військової частини НОМЕР_1 дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом «б» статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV - «ДОГАНА».
21.03.2024 позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив, серед іншого, надати довідку за формою згідно з додатком 6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, за період часу з 01.03.2022 по 29.02.2024 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою згідно з додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, отримані під час проходження військової служби та захистом Батьківщини, за кожен із таких фактів окремо.
Листом від 19.08.2025 №1848/7/19342 Військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено про те, що підстави для видачі довідки про обставини поранення (травми) відсутні.
Не погоджуючись із наказом від 16.12.2023 №1940 та відмовою у видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), позивач звернувся до суду із цим позовом.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII).
Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави.
Види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу, військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Згідно із Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 21.11.2017 №608, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі - Порядок №608), цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Згідно із абзацом четвертим пункту 2 розділу I Порядку №608 службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Згідно із пункту 1 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Згідно пункту 3 розділу ІІ цього ж Порядку, службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Відповідно до пункту 3 цього ж розділу службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Відповідно до положень зазначеного Порядку особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об`єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Особи, які проводять службове розслідування, мають право, зокрема, запрошувати до місця проведення службового розслідування військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, інших військовослужбовців, цивільних осіб (за їх згодою), які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення (далі - учасники службового розслідування).
Пунктом 13 розділу ІІІ Порядку №608 передбачено, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.
Пунктами 1-4, 6 розділу V даного Порядку установлено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У вступній частині акта службового розслідування зазначаються підстави призначення та проведення службового розслідування.
В описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Відповідно до пункту 1 розділу VІ за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Системний аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що передумовою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є, зокрема, проведення службового розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Таке службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення. Результати службового розслідування фіксуються у акті службового розслідування, в якому і мають бути відображені усі зазначені вище складові, надана належна оцінка усім обставинам, встановленим під час проведення такого службового розслідування з урахуванням пояснень особи, відносно якої воно проведено, та, відповідно, має міститися висновок з урахуванням усіх обставин, встановлених під час проведення службового розслідування.
Верховний Суд у своїй постанові від 13.05.2025 у справі №300/6309/23 зауважує, що Порядок №608 визначає загальну процедуру проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України.
Як слідує із матеріалів справи, стосовно випадку відсутності внесення даних в журнал бойових дій за фактом поранення військовослужбовця - головного сержанта ОСОБА_1 , сержанта резерву 37 запасної роти Військової частини НОМЕР_1 , згідно рапорту №29617 від 05.10.2023, в термін з 15.10.2023 по 14.11.2023, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15.10.2023 №3435 з метою уточнення причин та умов відсутності внесення даних в журнал бойових дій, що сприяло вчиненню правопорушення та встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною його вчинення, призначено службове розслідування.
З досліджених судом матеріалів службового розслідування вбачається, що згідно рапорту сержанта ОСОБА_1 сержанта резерву 37 запасної роти Військової частини НОМЕР_1 Вх. №29617 від 05.10.2023, останній просив надати довідку згідно Додатку №5 про обставини травми (поранення, контузії), яку (травму) він отримав під час виконання обов`язку військової служби (захисту Батьківщини) щодо травми коліна 18.05.2022 та контузію 15.06.2022 у зв`язку із відсутністю відповідних даних в ЖБД. До рапорту головним сержантом ОСОБА_1 додано копії відповідних медичних документів та пояснень свідків, а саме військовослужбовця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Як встановлено судом, для підтвердження наданих пояснень, які додані до рапорту Вх. №29617 від 05.10.2023 в телефонному режимі з номеру НОМЕР_3 на номер солдата ОСОБА_2 НОМЕР_4 , 08.12.2023 о 13:52 здійснено дзвінок розмова тривала 02 хв. 45 сек. В телефонній розмові військовослужбовець підтвердив надання письмових пояснень щодо травмування головного сержанта ОСОБА_1 , але не зміг вказати дати отримання травми (акуборотравми), місця (позиції) та обставин отримання травми коліна головним сержантом ОСОБА_1 солдат ОСОБА_2 не зміг надати ніяких пояснень, оскільки не перебував в місті Бахмут.
Разом з цим, як слідує із матеріалів справи, для підтвердження наданих пояснень, які додані до рапорту Вх. №29617 від 05.10.2023 в телефонному режимі з номеру НОМЕР_3 на номер молодшого сержанта ОСОБА_3 НОМЕР_5 , 08.12.2023 о 13:57 здійснено дзвінок розмова тривала 1 хв. 17 сек., але телефон не відповідав, пояснення відібрати не вдалось.
За фактами відібрання пояснень складено акти фіксації телефонної розмови від 08.12.2023.
Згідно пояснення головного сержанта ОСОБА_1 , сержанта резерву 37 запасної роти Військової частини НОМЕР_1 , та наданих ним медичних документів 17.05.2022 перебуваючи на посаді головного сержанта 3 взводу охорони роти охорони Військової частини НОМЕР_1 на бойовому чергуванні, а саме охорона та оборона продуктових складів в місті Бахмут, 17.05.2023 потрапив під авіаційний удар внаслідок чого, отримав травму коліна (розрив меніска). 18.05.2022 був доставлений і лікарню в місто Бахмут, де йому надали першу медичну допомогу. Наприкінці місяця, приблизно 25.05.2022, був переміщений в місто Лисичанськ для охорони та оборони штабу Військової частини НОМЕР_1 . 15.06.2022 внаслідок мінометного обстрілу отримав поранення (акубаротравму) та звернувся до медичної роти, де йому була надана перша медична допомога. В період з червня по серпень 2022, ОСОБА_1 неодноразово звертався до медичної служби з приводу головної болі, дзвону у вухах, які з`явились внаслідок отриманої 15.06.2022 травми (акубаротравми). 02.08.2022 був відправлений у місто Дніпро на МРТ колінного суглоба, у зв`язку із травмою, яку отримав 17.05.2022 в місті Бахмут. З 17.08.2022 по 07.10.2022 знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу травми коліна (розрив меніска) у місті Чернівці.
Як зазначено у акті перевірки при відібранні пояснень головний сержант ОСОБА_1 постійно плутав дані, не міг згадати дати поранень та свідків подій.
З пояснень старшого лейтенанта ОСОБА_4 вбачається, що в травні - червні 2022 перебував на посаді заступника командира роти охорони з морально-психологічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 та виконував бойові завдання у АДРЕСА_1 . 3 взвод охорони, в якому проходив військову службу військовослужбовець - головний сержант ОСОБА_1 на той час знаходився в місті Бахмут і виконував завдання по охороні ТКП. 17.05.2022 головний сержант ОСОБА_1 не знаходився на бойових позиціях та бойові завдання не виконував, доповіді від командира взводу про травму коліна не надходило. Згідно відомостей військовослужбовців, які на той час перебували з головним сержантом ОСОБА_1 стало відомо, що він отримав травму внаслідок власної необережності. Даних про акубаротравму, отриману 15.06.2022, на яку вказує головний сержант ОСОБА_1 , ані йому, ані командиру роти охорони також не надходило, доповідь військовослужбовець не здійснював. З приводу травми коліна вказував, що головний сержант ОСОБА_1 зі скаргами на медіальний меніск звертався ще у березні 2022 року при комплектуванні роти охорони.
Як слідує з пояснень капітана ОСОБА_5 , в травні - червні 2022 перебував на посаді заступника командира роти охорони з морально-психологічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 та виконував бойові завдання у АДРЕСА_1 . 3 взвод охорони, в якому проходив військову службу військовослужбовець - головний сержант ОСОБА_1 , на той час знаходився в місті Бахмут і виконував завдання по охороні ТКП. 17.05.2022 головний сержант ОСОБА_1 не знаходився на бойових позиціях та бойові завдання не виконував, доповіді від командира взводу про травму коліна не надходило. Згідно відомостей військовослужбовців, які на той час перебували з головним сержантом ОСОБА_1 стало відомо, що він отримав травму внаслідок власної необережності. Даних про акубаротравму, отриману 15.06.2022, на яку вказує головний сержант ОСОБА_1 , ані йому, ані командиру роти охорони також не надходило, доповідь військовослужбовець не здійснював.
Із резолюції на рапорті Вх. №33114 від 01.11.2023 вбачається, що відомості щодо отриманих поранень (17.05.2022) травма коліна (розрив меніска), 15.06.2022 контузія (акубаротравма) головним сержантом ОСОБА_1 в журналі бойових дій не зафіксовано, доповіді від командира роти охорони не надходило.
Окрім цього, із резолюції на рапорті Вх. №33407 від 11.11.2023 слідує, що 15.06.2023 подія (обстріл), яка могла б призвести до поранення (контузія) головного сержанта ОСОБА_1 , в журналі бойових дій роти охорони Військової частини НОМЕР_1 відсутня. Згідно витягу з журналу бойових дій Книга інв. №12 том 1 від 02.04.2022, від 28.11.2023 №194/207 було зафіксовано наступну подію: 17.05.2022 13:00 - 13:10 противник наніс авіаудар по ТКП Військової частини НОМЕР_1 , населений пункт АДРЕСА_2 , даних про поранення (травму) головного сержанта ОСОБА_1 не має.
Отже, з наданих пояснень військовослужбовців убачається, що позивач на бойових позиціях не перебував та бойових завдань не виконував. Доповідь командира взводу про отримання позивачем травми колінного суглоба до командування не надходила. Із пояснень також випливає, що травму позивач отримав унаслідок власної необережності, а не під час виконання бойового чи іншого службового завдання. Крім того, у журналі бойових дій роти охорони Військової частини НОМЕР_1 будь-які відомості про зазначену подію відсутні.
Натомість, дослідивши матеріали справи, зокрема, медичну документацію позивача, суд встановив, що відповідно до копії первинної медичної картки (форма № 100) від 18.05.2022, виданої у місті Бахмут, головному сержанту ОСОБА_1 о 09 год. 25 хв. було надано медичну допомогу. Згідно із зазначеним медичним документом, позивачу встановлено діагноз: «ДОА лівого колінного суглоба ІІ ступеня з порушенням головки».
Згідно з копією первинної медичної картки (форма № 100) від 15.06.2022, виданої медичною ротою Військової частини НОМЕР_1 , головний сержант ОСОБА_1 о 08 год. 30 хв. 15.06.2022 звернувся за медичною допомогою. У медичній документації зазначено діагноз: «акубаротравма від 15.06.2022». Після надання необхідної медичної допомоги позивача було повернуто до підрозділу.
Як вбачається з копії первинної медичної картки (форма № 100) від 29.07.2022, виданої медичною ротою Військової частини НОМЕР_1 , головний сержант ОСОБА_1 о 19 годині 00 хвилин 29.07.2022 звернувся за медичною допомогою. Відповідно до зазначеного медичного документа, йому встановлено діагноз: «остеохондроз лівого колінного суглоба, пошкодження медіального меніска зліва, акубаротравма від 15.06.2022, двобічна гостра нейросенсорна туговухість ІІ ступеня». Після надання медичної допомоги позивача було повернуто до підрозділу.
Згідно копії первинної медичної картки (форма № 100) від 05.08.2022, позивач звернувся за медичною допомогою, у зв`язку з чим йому було встановлено діагноз: «акубаротравма (15.05.2022), енцефалопатія ІІ ступеня складного генезу з координаційною недостатністю, вертеброгенна радикулопатія L4-S1 ліворуч із вираженим больовим та корінцевим синдромом, пошкодження медіального меніска лівого колінного суглоба». Після надання медичної допомоги позивача було повернуто до підрозділу.
Відповідно до консультативного висновку спеціаліста КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Костянтинівської міської ради Донецької області від 04.07.2022 року - військовослужбовцю ОСОБА_1 встановлено діагноз акубаротравма, лікарем ОСОБА_6 КНП «Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Костянтинівської міської ради Донецької області від 04.07.2022 підтверджено діагноз акубаротравма.
В подальшому, як встановлено судом, Військовою частиною НОМЕР_1 військовослужбовця ОСОБА_1 направлено до медичних закладів для лікування вказаних травм, що підтверджується випискою із медичної картки стаціонарного хворого від 17.08.2022 №3876, виданої КНП «Надвірнянська центральна клінічна лікарня», випискою із історії хвороби від 07.10.2022 №14296/845, виданої ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня», поданням на ВЛК від 07.10.2022, виданого ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» та іншими документами.
Відповідно до довідки від 07.10.2022 військово-лікарської комісії ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня», 07.10.2022 проведено медичний огляд ОСОБА_1 .. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Деформуючий артроз обох колінних суглобів, ІІ ст. Розрив тіла заднього рогу медіального менікса лівого колінного суглобу, 2а ст. Блок. Двобічний посттравматичний кохлеарний неврит. Енцефалопатія змішаного генезу, з цефалічним синдромом та легким вестибулярним на тлі акубаротравми. Хронічна вертеброгенна попереково-крижова радикулопатія на фоні остеонхондрозу та спондилоартрозу протрузій м/х дисків L1-L2,L3, L4-L5, L5-S1. Гіперактивний сечовий міхур. Травма, Так пов`язана з проходженням військової служби. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ - потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.
Згідно постанови військово-лікарської комісії ОКНП «Чернівецька обласна клінічна лікарня» від 07.10.2022 Травма, Так пов`язана з проходженням військової служби. На підставі статті 81графи ІІ Розкладу хвороб, графи -ТДВ - потребує відпустки з станом здоров`я на 30 календарних днів.
Як вбачається із довідки військово-лікарської комісії від 21.02.2023 №575 та постанови №575 гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_6 міста Чернівці від 21.02.2023, головний сержант ОСОБА_1 визнаний обмежено придатним до військової служби внаслідок наступних захворювань: наслідки перенесених вибухових травм (15.06.2022; 08.08.2022), зміцнілі післяопераційні рубці лівого колінного суглоба з приводу його застарілого розриву (18.05.2022), з незначним порушенням функцій кінцівки. Травма, Так пов`язана з проходженням військової служби (довідка про обставини травми на момент медичного огляду відсутня).
Таким чином, досліджені судом медичні документи підтверджують факт звернення позивача за медичною допомогою та наявність у нього отриманої 17.05.2022 травми та 15.06.2022 акубаротравми.
Із матеріалів службового розслідування вбачається, що під час його проведення представниками відповідача було досліджено первинну медичну документацію позивача. Водночас наведені медичні документи не отримали належної оцінки та фактично не були враховані при формуванні висновків службового розслідування, незважаючи на те, що вони підтверджували факт звернення позивача за медичною допомогою та наявність у нього відповідних травм.
Більше того, суд бере до уваги відомості, зазначені у витягу з журналу бойових дій (книга інв. № 12, том 1 від 02.04.2022), відповідно до яких 17.05.2022 у період часу з 13 год. 00 хв. до 13 год. 10 хв. противником було здійснено авіаційний удар по тимчасовому командному пункту Військової частини НОМЕР_1 , що знаходився у АДРЕСА_2 .
Окрім цього, як встановлено судом, позивач в період з 31.03.2022 по 07.07.2022, з 14.08.2022 по 24.09.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Авдіївській міській громаді Покровського району Донецької області; Сєвєродонецькій міській територіальній громаді Луганської області.
Зазначені обставини підтверджуються довідкою Військової частини НОМЕР_1 № 6628 від 31.12.2024, виданою на підставі бойового розпорядження командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 31.03.2022 №453 дск/оту; бойового розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 03.04.2022 №471 дск/оту; наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 29.04.2022 №87; бойового розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №1118дск/ОТУ від 07.06.2022; бойового розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » №3дск/ОТУ від 11.06.2022; наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по стройовій частині) від 17.06.2022 №5дск; бойового розпорядження командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 04.07.2022 №360дск; наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по стройовій частині) від 07.07.2022 №28дск; бойового розпорядження оперативно-стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » №116/1/612г/пкп від 12.08.2022; бойового розпорядження командира Корпусу резерву №422г від 06.08.2022; бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 №2/454 від 07.08.2022; наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (по стройовій частині) від 14.08.2022 №53; наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (по стройовій частині) від 19.12.2022 №132.
Таким чином, наведені докази у своїй сукупності підтверджують, що у період, який має значення для розгляду справи, позивач перебував у районах ведення бойових дій та виконував завдання, пов`язані із забезпеченням оборони України. Вказані обставини мають істотне значення для оцінки причин та обставин отримання позивачем травм, оскільки свідчать про перебування його в умовах підвищеного ризику та впливу факторів, пов`язаних із бойовою обстановкою.
Проте, відповідачем під час проведення службового розслідування не було забезпечено дотримання принципів всебічності, повноти, своєчасності та об`єктивності дослідження обставин події. Комісією не надано належної оцінки всій сукупності доказів, зокрема, первинній медичній документації позивача, у зв`язку з чим висновки службового розслідування не можуть вважатися такими, що ґрунтуються на повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи.
Разом із тим, суд зазначає, що сам факт наявності у позивача встановлених медичними документами травм та ушкоджень не може свідчити про отримання їх внаслідок необережності з його боку, як про це зазначено у акті службового розслідування.
Суд звертає увагу на те, що висновок відповідача про те, що травма була отримана позивачем унаслідок власної необережності, не підтверджується належними та допустимими доказами, а ґрунтується виключно на припущеннях.
Зокрема, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували конкретні дії чи поведінку позивача, що свідчили б про порушення ним правил безпеки або необережне ставлення до виконання обов`язків військової служби. Відтак, твердження відповідача про необережність позивача під час отримання травми є необґрунтованими та такими, що не підтверджені доказами у встановленому законом порядку.
Предметом службового розслідування є не внесення в Журнал бойових дій даних за фактом травмування головного сержанта ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що ведення журналу бойових дій передбачено наказом Міністерства оборони України від 06.10.2020 №363 (далі Інструкція №363).
Згідно з Інструкцією №363 журнал бойових дій звітно-інформаційний документ, що входить до складу бойових документів, в якому відображається підготовка і хід бойових дій.
Пунктом 1 Розділу IV Інструкції №363 передбачено, що журнал бойових дій ведеться, зокрема, у військових частинах з моменту отримання наказу (директиви) про залучення до ведення бойових дій до моменту завершення виконання завдань у районі бойових дій.
За змістом пунктом 2 Розділу IV Інструкції №363 ведення журналу бойових дій здійснюється у довільній формі на підставі оперативних документів, бойових наказів, розпоряджень, зведень, бойових донесень тощо, а також усних розпоряджень старших начальників і командирів.
Відповідно до пункту 4 Розділу IV Інструкції №363 обов`язковими складовими журналу бойових дій є: дата запису; загальна обстановка перед початком операції (бою); бойовий склад та угрупування своїх військ та військ противника; співвідношення сил та засобів; коротке викладення завдання військовій частині (підрозділу); рішення командира та бойові завдання, поставлені підпорядкованим частинам (підрозділам); уточнені рішення та розпорядження, які віддавались командирами (начальниками) чи були отримані від старших начальників; дані про захоплення полонених та трофеї; втрати своїх військ і противника; можливі висновки та пропозиції щодо тактики застосування військ (сил).
Отже, журнал ведення бойових дій є офіційним письмовим документом про дії військової частини або підрозділу військової частини, а не конкретного військовослужбовця та не може слугувати підтвердженням відображення у згаданому документі детальної інформації про особисту та безпосередню участь кожного військовослужбовця з особового складу підрозділу у виконанні доведеного встановленим порядком бойового наказу (бойового розпорядження).
При цьому, журнал бойових дій не має встановленої форми і заповнюється на власний розсуд посадовою особою, а відтак, не є безумовною фіксацією бойових дій.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що ведення відповідної документації, повнота та своєчасність внесення до неї відомостей про події, які відбуваються під час виконання завдань військовою частиною, є обов`язком відповідних посадових осіб військової частини.
Невнесення відомостей про отримання позивачем травми до журналу бойових дій саме по собі не може свідчити про відсутність факту травмування або спростовувати інші наявні у справі докази, зокрема, первинну медичну документацію, яка підтверджує звернення позивача за медичною допомогою та встановлення йому відповідних діагнозів та довідкою Військової частини НОМЕР_1 № 6628 від 31.12.2024, якою підтверджено участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України.
Відтак, посилання відповідача на відсутність відповідного запису в журналі бойових дій не може бути покладено в основу висновку про те, що травма позивача не була пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, оскільки неналежне ведення службової документації не може покладати негативні наслідки на військовослужбовця та не звільняє відповідача від обов`язку повного й об`єктивного дослідження всіх обставин отримання травми.
Стосовно доводів представника відповідача, наведених в акті службового розслідування, про те, що під час надання пояснень головний сержант ОСОБА_1 нібито плутав обставини події, не міг пригадати точні дати отримання травм та назвати свідків, суд зазначає, що такі доводи є необґрунтованими.
Суд враховує, що події, щодо яких проводилося службове розслідування, мали місце у 2022 році, тоді як службове розслідування проводилося у жовтні 2023 року, тобто через значний проміжок часу після отримання позивачем травми (акубаротравми). За таких обставин неможливість позивача відтворити в пам`яті всі деталі події, зокрема, точні дати, послідовність обставин чи анкетні дані свідків, сама по собі не може свідчити про недостовірність його пояснень або спростовувати факт отримання ним травм.
Крім того, суд зауважує, що оцінка пояснень позивача повинна здійснюватися у сукупності з іншими доказами у справі, зокрема, медичною документацією, відомостями журналу бойових дій та документами, що підтверджують перебування позивача у районах виконання бойових завдань. Сам лише факт наявності неточностей у поясненнях через значний проміжок часу після події не може бути підставою для висновку про відсутність обставин, на які посилається позивач.
Більше того, суд враховує, що позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, перебуваючи в районах ведення бойових дій, де існувала постійна загроза обстрілів та впливу інших небезпечних факторів бойової обстановки.
За таких умов, з урахуванням специфіки виконання військових завдань, постійного перебування в умовах бойового напруження та значного навантаження, неможливість позивача через тривалий проміжок часу точно відтворити всі обставини подій, дати отримання кожного ушкодження чи назвати всіх можливих свідків не може розцінюватися як доказ недостовірності його пояснень.
Не беруться судом до уваги пояснення старшого лейтенанта ОСОБА_4 , відповідно до яких 17.05.2022 головний сержант ОСОБА_1 нібито не перебував на бойових позиціях та бойових завдань не виконував, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, де саме перебував позивач у зазначений період, які завдання виконував та чи виключалася можливість отримання ним травм у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби 17.05.2022.
Стосовно доводів відповідача про те, що до командира взводу не надходили доповіді про отримання позивачем травми колінного суглоба та не отримання командиром роти охорони відомостей про отримання позивачем акубаротравми 15.06.2022, суд зазначає, що сам факт відсутності відповідних доповідей або записів у службовій документації не може беззаперечно свідчити про відсутність факту отримання позивачем травм.
Відсутність таких відомостей може свідчити лише про те, що відповідна інформація не була доведена до відома конкретних посадових осіб у встановленому порядку, однак, не спростовує наявність інших доказів, які підтверджують звернення позивача за медичною допомогою та встановлення йому відповідних діагнозів.
Жодних доказів стосовно того, що позивач у відповідний період не перебував у районі виконання бойових завдань, не виконував обов`язків військової служби або об`єктивно не міг отримати травми (акубаротравми) за обставин, пов`язаних із бойовою обстановкою, матеріали службового розслідування не містять.
Таким чином, сукупність встановлених у справі обставин свідчить про те, що висновки службового розслідування були сформовані без належного аналізу всіх фактичних даних та без урахування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення питання щодо причин та обставин отримання позивачем травм.
Відповідачем фактично надано перевагу окремим поясненням посадових осіб щодо відсутності доповідей та записів у службовій документації, водночас залишено поза належною оцінкою медичні документи, які підтверджують факт звернення позивача за медичною допомогою, а також докази його перебування у районах виконання завдань в умовах бойової обстановки.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що результати службового розслідування не відображають повного та об`єктивного встановлення фактичних обставин, а висновки, викладені в акті службового розслідування, є недостатньо обґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є визнання протиправним та скасування наказу від 16.12.2023 року №1940 у частині завершення службового розслідування та його результатів, а також накладення дисциплінарного стягнення.
Стосовно позовних вимог про зобов`язання повторно провести відповідне розслідування за фактом обставин отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, а саме, що зафіксовані у первинних медичних документах від 18.05.2022 - травми коліна, та від 15.06.2022 - контузії, а також у подальшому інших медичних документах, внесення відповідних записів до журналу бойових дій.
Суд акцентує увагу на тому, що Порядок проведення службового розслідування у ЗСУ, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі і не поширює свою дію на розслідування випадків отримання військовослужбовцями травми (поранення, контузії, каліцтва) під час виконання обов`язків військової служби чи обов`язків із захисту Батьківщини.
Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини) визначена Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.12.2021 за №1667/37289 (далі - Інструкція №332).
Пунктом 1 розділу ІІ даної Інструкції передбачено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції №332 про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.
У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов`язаний: терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров`я; негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини; зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.
Згідно з абзацом першим пункту 3 розділу ІІ Інструкції №332 нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
Таким чином, призначенню розслідування у зв`язку з нещасним випадком має передувати повідомлення військовослужбовця безпосередньому командиру про його настання, а у разі несвоєчасного повідомлення чи втрати працездатності не відразу - рапорт безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця.
Натомість матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували призначення відповідачем та проведення розслідування нещасного випадку за фактом отримання позивачем травми колінного суглоба та акубаротравми під час проходження військової служби відповідно до вимог Інструкції № 332.
З огляду на викладене, суд приходить висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача у цій справі є зобов`язання відповідача провести розслідування нещасного випадку за фактом обставин отримання позивачем травми (поранення, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, зокрема щодо травми колінного суглоба, зафіксованої у первинних медичних документах від 18.05.2022, та контузії, зафіксованої у первинних медичних документах від 15.06.2022, а також інших тілесних ушкоджень, відображених у подальших медичних документах, із внесенням за результатами такого розслідування відповідних відомостей до журналу бойових дій.
Щодо позовних вимог стосовно надання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою згідно з додатком 5 до Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, у зв`язку із вказаними отриманими травмами (пораненнями, контузіями, каліцтвами), суд зазначає наступне.
Пунктом 8 Розділу ІІ Інструкції №332 передбачено, що Комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п`яти робочих днів з дня її утворення. Комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана: обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо; з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції; скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину. До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).
Згідно з пунктом 17 цієї ж Інструкції Командир військової частини протягом двох робочих днів після закінчення розслідування затверджує акти за формами НВ-2 та НВ-3. Матеріали розслідування (затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 разом з додатками) зберігаються в діловодстві військової частини, а їх завірені копії надаються (надсилаються): безпосередньому командиру для вручення потерпілому, членам його сім`ї чи уповноваженій ними особі; начальнику відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов`язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо); командирам військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні; командиру військової частини, у штаті якої перебуває потерпілий, якщо військовослужбовець був тимчасово відряджений з цієї військової частини. У разі незгоди потерпілого військовослужбовця, або членів його сім`ї, або особи, яка представляє їх інтереси, з висновками комісії з розслідування вони мають право протягом місяця, починаючи з дати отримання акта за формою НВ-2, подати скаргу старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за своєчасним і об`єктивним розслідуванням нещасних випадків, чи звернутися до суду у визначений законом строк.
Відповідно до пункту 18 розділу ІІ Інструкції №332 за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому. На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).
Таким чином, довідка за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 складається за результатами проведення розслідування нещасного випадку, який трапився з військовослужбовцем.
Окремим дорученням Міністра Оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, вимагається у довідці про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), що визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, обов`язково зазначати:
військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який стримав поранення каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини;
інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста;
обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва);
підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).
Згідно пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу у ЗСУ, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 передбачено, що військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Главою 6 розділу Положення №402 передбачено порядок медичного огляду військовослужбовців.
Пунктом 6.1 глави 6 розділу Положення №402 визначено, що направлення на медичний огляд проводиться, зокрема. військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК. військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
Пунктом 6.2 глави 6 розділу її Положення №402 визначено чіткий перелік документів, які подаються на військовослужбовців, які направляються на медичний огляд ВЛК у мирний час.
Вказаний перелік передбачає, крім того: на осіб, які направляються на огляд з приводу поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних у період проходження ними військової служби, - оригінал або належним чином засвідчена копія довідки про обставини одержання травми (поранення, контузії, каліцтва) (абзац дев`ятий пункту 6.2 глави 6 розділу Положення).
Відповідно до пункту 21.1 глави 21 розділу Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Пунктом 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 визначено, що постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України або в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України.
д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
З аналізу наведеного слідує, що постанова ВЛК про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) із формулюванням «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК. пов`язане із захистом Батьківщини» приймається на підставі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою наведеною у додатку 5 до Положення, яка складається військовою частиною на підставі наказу командира військової частини за результатами розслідування нещасного випадку. При цьому саме до обов`язків комісії із розслідування нещасного випадку належить з`ясування обставин, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) та чи були пов`язані ці обставини із захистом Батьківщини.
Суд зазначає, що кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань. Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Суд зазначає, що з огляду на відсутність факту проведення відповідачем службового розслідування щодо обставин отримання позивачем травми, а, відтак, і результатів такого розслідування та висновків про обставини її отримання, позовна вимога про зобов`язання відповідача видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, у зв`язку з отриманими позивачем травмами (пораненнями, контузіями, каліцтвами), не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений у даній категорії справи від сплати судового збору, то суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у даній категорії справ, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ від 16.12.2023 року №1940 у частині завершення службового розслідування та його результатів, а також накладення дисциплінарного стягнення.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести розслідування нещасного випадку за фактом обставин отримання ОСОБА_1 травми (поранення, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, зокрема щодо травми колінного суглоба, зафіксованої у первинних медичних документах від 18.05.2022, та контузії, зафіксованої у первинних медичних документах від 15.06.2022, а також інших тілесних ушкоджень, відображених у подальших медичних документах, із внесенням за результатами такого розслідування відповідних відомостей до журналу бойових дій, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ).
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_8 ).
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна