ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
05 серпня 2026 року м. Дніпро справа № 204/10503/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 09 червня 2026 р. (суддя Книш А.В.) в адміністративній справі №204/10503/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 16.09.2025 № 7705 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позовної вимоги вказувалось на те, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності здійснено за відсутності обставини правопорушення та доказів його вчинення.
Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 09 червня 2026 р. у задоволенні позовної заяви відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що для здійснення правопорушення у вигляді неявки до органу ТЦК та СП по повістці має передувати фіксоване направлення та вручення такої повістки особі, що має підтверджуватись відповідними доказами, яких відповідач не надавав. Скаржник/позивач підтвердив ту обставину, що він дійсно направив заяву, в порядку ст. 279-9 КУпАП, якою визнав факт вчинення правопорушення та надав особисту згоду про притягнення його до відповідальності за його відсутності. Однак, направлення такої заяви не може бути належним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки є лише процедурою ініціювання розгляду справи про адміністративне правопорушення.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, вказуючи на те, що згідно отриманої заяви, в порядку ст. 279-9 КУпАП, позивач визнав факт вчинення правопорушення та надав особисту згоду про притягнення його до відповідальності за його відсутності. Позивач не виконав вимоги Закону України № 3621-ІХ, який скасував статус "обмежено придатний"та зобов`язав таких громадян повторно пройти ВЛК протягом 9 місяців, тобто до 4 лютого 2025 р. Незважаючи на продовження Законом № 4235-ІХ терміну проходження ВЛК до 05.06.2025, позивач вимоги закону не виконав.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтування обраного апеляційним судом виду провадження (письмове) наведено в ухвалі суду від 14 липня 2026 р.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
20 вересня 2012 року позивача було взято на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.42).
В системі АІС «Оберіг» було видано повістку №4876860 про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 13.09.2025 року о 09 год. 00 хв. для проходження медичного огляду, яка була передана мобільній групі для вручення позивачу (а.с.7). У визначеній повісткою час та місце вказаний позивач не з`явився.
15 вересня 2025 року відповідачем до органів Haціональної поліції було направлено звернення №3608103 про доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (а.с.38).
16 вересня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку частини 1 статті 279-9 КУпАП надійшла заява позивача від 15 вересня 2025 року, в якій він визнає вчинення ним порушення вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку, мобілізацію та правил військового обліку та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Зазначає, що факт порушення допущеного у вересні 2025 року ним не оскаржується (а.с.34).
З роздруківки із системи «Резерв +» встановлено, що позивач перебуває у розшуку: порушення військового обліку. Причина розшуку: не прибув за повісткою до ТЦК та СП. Дата початку розшуку: 15.09.2025. Дата уточнення даних 02.07.2025 (а.с.37). Також із вказаної роздруківки із системи «Резерв +» встановлено, що дата останньої ВЛК - 23.03.2007, постанова ВЛК: непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час (а.с.37).
16 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №7705 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього штраф у розмірі 17000 грн. Відповідної до даної постанови позивачем вчинено порушення вимог абзацу 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині невиконання обов`язку у разі отримання повістки про виклик до ТЦК та СП з`явитися у зазначені в повістці місце та строк, норми якого повністю кореспондуються з вимогами пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, а також положення статті 17 Закону України «Про оборону» в частині невиконання своїх обов`язків громадянина України у сфері оборони (а.с.43). При розгляді справи було встановлено, що в системі АІС «Оберіг» було видано повістку №4876860 про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 13.09.2025 о 9-00 год. для проходження медичного обліку. У визначений повісткою час та місце позивач не з`явився, про причини неявки у встановлені частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строк і спосіб не повідомив.
Відмовляючи у задоволенні позовної заяви, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірне притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та накладено адміністративне стягнення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває.
Згідно з пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» в редакції Закону № 4235-IX від 12.02.2025, установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Зважаючи на те, що позивач визнаний обмежено придатним до військової служби у воєнний час, він був зобов`язаний до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд.
Позивач вимоги зазначеного Закону у встановлений строк не виконав.
Відповідачем до суду першої інстанції надана заява позивача від 15.09.2025, яка зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_3 16.09.2025 (а.с.26). У цій заяві позивач зазначив про те, що не оспорює допущене ним порушення, передбачене ст. 2010, 2010-1 КУпАП та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності. Позивач також просив винести постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності без його участі (а.с.35,36) В цей же день, 16.09.2025 відповідач прийняв спірну постанову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та правомірність спірної постанови. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись статями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 09 червня 2026 р. в адміністративній справі №204/10503/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 05 серпня 2026 р. і касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник