ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
05 серпня 2026 року м. Дніпро справа № 160/23619/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
секретарі судового засідання Личката Н.О.,
за участі представника позивача Тітенко Ю.В.,
представника відповідача Федорко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року в адміністративній справі №160/23619/25 (головуючий суддя першої інстанції Калугіна Н.Є.) за позовом Громадської організації «Добровільне товариство судноводіїв-любителів «Вимпел» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач 15.08.2025 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №[номер приховано] від 30.06.2025 року на загальну суму 9362803,93 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі помилкових, необґрунтованих та незаконних висновків акту перевірки. Позивач не погоджується з висновком податкового органу, викладеним в акті перевірки щодо порушення Податкового кодексу України, яке нібито призвело до заниження задекларованих показників плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), оскільки відповідач при проведенні перевірки не врахував, що сплачені позивачем до бюджету податкові зобов`язання з орендної плати за землю кожного місяця 2023 та 2024 року відповідали встановленим Дніпровською міською радою ставкам такого податку.
Позивач зазначає, що рішення органів місцевого самоврядування є нормативно-правовим актом.
Ставки земельного податку, встановленні рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» були змінені рішенням Дніпровської міської ради від 13.07.2022 року №3/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста». Вважає, що відповідачем застосовано нечинний нормативно-правовий акт. Також позивач зазначає, що у примітках до розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності грошова оцінка якої проведена, який у свою чергу є невід`ємною частиною договору оренди землі від 14 липня 2021 року та договору оренди землі від 25 серпня 2021 року зазначено, що у разі внесення змін до рішень органів місцевого самоврядування в частині, що може суперечити положенням цього розрахунку: цей розрахунок втрачає чинність. Щодо застосування штрафних санкцій позивач зазначає, що відповідачем не доведено, що в діях позивача наявний склад правопорушення та наявність умислу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №[номер приховано] від 30.06.2025 року Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного врахування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи та прийняття незаконного судового рішення. Скаржник вказує, що перевіркою встановлено, що Громадська організація в наданих податкових деклараціях за 2024 рік зі сплати за землю нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0151 площею 0,8536 га зазначена у розмірі 11236022,16 грн., натомість з урахуванням проведеної індексації, нормативна грошова оцінка земельної ділянки має складати 11686244,11 грн.. Стосовно застосування ставки земельного податку, встановленої рішенням Дніпровської міської ради від 13.07.2022 року №3/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста», відповідач зазначає, що відповідно до абз. 2 п. 13.1 договорів оренди у разі зміни розміру орендної плати у зв`язку із змінами в законодавстві або прийняттям міською радою відповідного рішення, зміни щодо орендної плати відображаються у розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена, а у разі зменшення розміру орендної плати, і в цьому договорі. Інформація щодо внесення змін до договорів оренди земельної ділянки до контролюючого органу від Дніпровської міської ради не надходила. Крім того, відповідач наголошує, що ставка у розмірі 0,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановлюється виключно у випадку здійснення будівництва на земельній ділянці, якщо будівельні роботи не проводяться, має застосовуватися ставка у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Позивач - Громадська організація «Добровільне товариство cудноводіїв-любителів «Вимпел» (код ЄДРПОУ 19305771) перебуває на обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області з 04.05.1993 за місцем реєстрації: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 5К, причал №5. Основним видом діяльності позивача за КВЕД є 94.99 Діяльність інших громадських організацій, н.в.і.у.. Громадська організація «Добровільне товариство cудноводіїв-любителів «Вимпел» включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій на підставі рішення № 1604634600634 від 13.12.2016 року, ознака неприбутковості: 0032 - громадськi об`єднання.
Відповідач - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.
В період з 15.05.2025 року по 21.05.2025 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Громадської організації «Добровільне товариство cудноводіїв-любителів «Вимпел» (код ЄДРПОУ 19305771) з питань достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку за період діяльності з 01.01.2023 року по 31.12.2024 року, за результатами якої 28.05.2025 року №2430/04-36-07-04/19305771 (а.с.56-64 т.1).
Висновками акту перевірки встановлено порушення вимог пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, пп.271.1.1 п.271.1. ст.271, п.286.1, п.286.2 ст.286, п.288.4 ст.288, п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження задекларованих показників плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельну ділянку, розташовану за адресою вул.Набережна Перемоги, 5 К площею 0,8536 га (кадастровий номер [номер приховано]:03:305:0151) та площею 3,4518 га (кадастровий номер [номер приховано]:03:305:0157) за період з 01.01.2023 року по 31.12.2024 року на загальну суму 7490243,14 грн., в тому числі: за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року на суму 3650267,79 грн., за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року на суму 3839975,35 грн..
Таких висновків контролюючий орган дійшов на підставі встановлених під час перевірки наступних обставин.
Громадська організація «Добровільне товариство судноводіїв-любителів «Вимпел» є орендарем земельної ділянки площею 0,8536 га з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0151 на підставі договору оренди землі від 14.07.2021 року, укладений з Дніпровською міською радою. Цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0151 є 07.01 (для будівництва та обслуговування об?єктів рекреаційного призначення).
Соборним відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області в Електронному сервісі Держгеокадастру отримано електронний витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0151, а саме: - на 2023 рік №НВ 9904009902023 (дата формування витягу 27.01.2023), згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0151 на 2023 рік складає 11119166,61 грн..
Розрахунковим методом з врахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2023 рік для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення (згідно листа Державної служби України з питання геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2024 року №6-28-0.222-600/2-24 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік» та листа Державної служби статистики України від 10.01.2024 року №09.1-03/4-24, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2023 рік для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення становить 1,051), визначено нормативну грошову оцінку на 2024 рік у розмірі 11686244,11 грн. ( 11 119 166,61 х 1,051).
Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0151 на 2024 рік складає 11686244,11 грн..
В ході перевірки встановлено, що Громадська організація «Добровільне товариство судноводіїв-любителів «Вимпел» в наданих податкових деклараціях з плати за землю нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної діялнки з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0151 зазначена у розмірі: на 2024 рік 11236022,16 грн..
Контролюючий орган дійшов висновку, що вищевикладене свідчить про заниження Громадською організацією податкових зобов`язань, зазначених в податковій декларації з плати за землю на 2024 рік.
Крім того, Громадська організація «Добровільне товариство судноводіїв-любителів «Вимпел» в поданій звітності з плати за землю на 2023-2024 роки розмір (ставка) орендної плати зазначила у розмірі 0,5%.
На думку, відповідача позивач зобов`язаний був визначити розмір (ставку) орендної плати у розмірі 3%, оскільки згідно розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності площею 0,8536 га (кадастровий номер [номер приховано]:03:305:0151), що є невід`ємною частиною договору оренди землі, ставка орендної плати встановлена у розмірі 3 відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 13.07.2022 року 3/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста», річний розмір орендної плати для юридичних осіб за користування земельними ділянками цільового призначення (код КВЦПЗ) 07.01 на 2023-2024 роки для будівництва об`єктів рекреаційного призначення становить 0,5% нормативної грошової оцінки. Тобто, згідно рішення Дніпровської міської ради №3/24 від 13.07.2022 (зазначеного вище) розмір ставки орендної плати за користування земельними ділянками для категорії земельної ділянки код КВЦПЗ: 07.01 застосовується саме для виду цільового призначення земель: для будівництва об`єктів рекреаційного призначення у розмірі 0,5%.
Проте, відповідно до абз. 2 п.13.1 договору оренди від 14.07.2021 року у разі зміни розміру орендної плати у зв`язку із змінами в законодавстві або прийняттям міською радою відповідного рішення, зміни щодо орендної плати відображаються у розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена, а у разі зменшення розміру орендної плати, і в цьому договорі.
Інформація щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.07.2021 року до контролюючого органу від Дніпровської міської ради не надходила. Крім того, згідно наданих Громадською організацією «Добровільне товариство судноводіїв-любителів «Вимпел» до перевірки документів інформація щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 14.07.2021 відсутня.
Враховуючи наведене вище, відповідачем виявлено факт заниження суми орендної плати за землю за період з 01.01.2023 року по 31.12.2024 року за земельну ділянку, розташовану за адресою м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 5К (код КВЦПЗ: 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, кадастровий номер - [номер приховано]:03:305:0151).
Крім того, Громадська організація «Добровільне товариство судноводіїв-любителів «Вимпел» є орендарем земельної ділянки площею 3,4518 га з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0157 на підставі договору оренди землі від 25.08.2021 року, укладеного з Дніпровською міською радою. Цільовим призначенням земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0157 є 02.10 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури).
Соборним відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області в Електронному сервісі Держгеокадастру отримано електронний витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0157, а саме:
- на 2023 рік №НВ 9904009972023 (дата формування витягу 27.01.2023), згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2023 рік складає 134891539,26 грн.
- на 2024 рік №НВ 996[телефон приховано] (дата формування витягу 26.12.2024), згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2024 рік складає 141822725,07 грн..
Громадська організація в поданій звітності з плати за землю на 2023-2024 роки розмір (ставка) орендної плати зазначила у розмірі 0,5%.
Згідно п.9 та п.10 договору оренди від 25.08.2021 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється рішенням Дніпровської міської ради відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди.
Згідно розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності площею 3,4518 га (кадастровий номер [номер приховано]:03:305:0157), що є невід`ємною частиною договору оренди землі, ставка орендної плати встановлена у розмірі 3 відсотки нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 13.07.2022 року №3/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста», річний розмір орендної плати для юридичних осіб за користування земельними ділянками цільового призначення (код КВЦПЗ) 02.10 на 2023-2024 роки для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури - 0,5% нормативної грошової оцінки.
Згідно рішення Дніпровської міської ради №3/24 від 13.07.2022 року розмір ставки орендної плати за користування земельними ділянками для категорії земельної ділянки код КВЦПЗ: 02.10 застосовується саме для виду цільового призначення земель: для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури у розмірі 0,5%.
Відповідно до абз. 2 п. 13.1 договору оренди від 25.08.2021 року у разі зміни розміру орендної плати у зв`язку із змінами в законодавстві або прийняттям міською радою відповідного рішення, зміни щодо орендної плати відображаються у розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена, а у разі зменшення розміру орендної плати, і в цьому договорі.
Інформація щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.08.2021 року до контролюючого органу від Дніпровської міської ради не надходила. Крім того, згідно наданих Громадською організацією до перевірки документів інформація щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 25.08.2021 року відсутня.
Враховуючи наведене вище, відповідачем виявлено факт заниження суми орендної плати за землю за період з 01.01.2023 року по 31.12.2024 року за земельну ділянку, розташовану за адресою м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 5К (код КВЦПЗ: 02.10 для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, кадастровий номер - [номер приховано]:03:305:0157).
На підставі вказаного вище акту перевірки контролюючим органом 30.06.2025 року прийнято податкове повідомлення-рішення №[номер приховано] про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 9362803,93 грн., з яких 7490243,14 грн. донарахування зі сплати орендної плати та 1872560,79 грн. штрафні санкції.
Не погодившись із прийнятим ГУ ДПС у Дніпропетровській області податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктами 16.1.2 і 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст.36 ПК України).
Згідно з пунктом 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
У відповідності до ст. 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 ПК України закріплено принцип «загальність оподаткування», тобто, кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Відповідно до статті 6 ПК України податком є обов`язковий безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податків відповідно до цього Кодексу.
Підпунктом 12.1.2 пункту 12.1. статті 12 ПК України визначено, що Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Як передбачено пунктом 12.3. статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.12.3.1. п.12.3 ст.12 ПК України).
Пунктом 8.3 статті 8 ПК України встановлено, що до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.
У відповідності до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п.36.3 ст.36 ПК України).
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно з підпункту 269.1.1. пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.
Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платники орендної плати землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Статтею 270 ПК України визначено об`єкти оподаткування платою за землю. Згідно з підпункту 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Згідно пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Щодо визначення ставки плати за землю суд зазначає таке.
Згідно пункту 288.4 статті 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).
Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України регламентовано, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.
Згідно з підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно пункту 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Верховним Судом в постанові від 10.12.2021 року у справі №0940/2301/18 викладено правову позицію, відповідно до якої рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке приймається на підставі, за правилами й на виконання відповідних приписів Податкового кодексу України і оприлюднюється у встановленому цим Кодексом порядку.
Як зазначалось вище, судом першої інстанції встановлено, що 13.07.2022 року Дніпровською міською радою прийнято Рішення №3/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста»», яким регламентовано річний розмір орендної плати для юридичних осіб за користування земельними ділянками цільового призначення (код КВЦПЗ). Дане рішення є нормативно-правовим актом.
Так, відповідно до Рішення №3/24 ставка земельного податку та розміру орендної плати за землю код КВЦПЗ якої 07.01 становить: для будівництва об`єктів рекреаційного призначення - 0,5%; для обслуговування об`єктів рекреаційного призначення - 3%.
Відповідно до Рішення №3/24 ставка земельного податку та розміру орендної плати за землю код КВЦПЗ якої 02.10 становить: для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури - 0,5%; для обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (під житловим фондом) - 0,03%; для обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури - 3%.
Частиною першою статті 160 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 59 Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Нормативно-правові акти можуть бути застосовані виключно протягом періоду коли вони є чинними. Після втрати чинності нормативно-правові акти не можуть застосовуватись до правовідносин, які виникли та/або продовжують діяти після втрати чинності нормативно-правовими актами.
Конституційний Суд України в рішенні №4-зп від 03.10.1997 року зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - «наступний закон скасовує попередній».
Апеляційний суд зазначає, що ставки податків, встановлені рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста» починаючи з 01.01.2023 року не діяли, оскільки їх було змінено ставками, встановленими рішенням Дніпровської міської ради від 13.07.2022 року №3/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.20217 року №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста», як вірно зазначив суд першої інстанції.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, про затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Частиною першою статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Верховний Суд в постанові від 02.08.2022 року по справі №813/567/18 виклав правову позицію, що Податковий кодекс України закріплює мінімальний розмір орендної плати за землю, а не будь-які заборони чи обмеження щодо застосування органами місцевого самоврядування пільги з такої орендної плати.
Таким чином, рішення Дніпровської міської ради від 13.07.2022 року №3/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста», є обов`язковим до застосування всіма платниками земельного податку на території міста Дніпра.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що зміна ставки податку повинна обов`язково відображатись між сторонами договору шляхом внесення змін до договору, апеляційним судом до уваги не приймається, оскільки в даному випадку, зменшення ставки податку на землю відбулось на період дії воєнного стану, і діє протягом 12 місяців після місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України, тобто тимчасово, як вимушена міра.
Отже, під час обчислення суми плати за землю (орендної плати) позивач мав виходити зі ставок земельного податку (ставок розміру орендної плати) встановлених саме рішенням Дніпровської міської ради від 13.07.2022 року №3/24 «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2017 року №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста», а не визначених у розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності грошова оцінка якої проведена, який є невід`ємною частиною Договору оренди землі від 14 липня 2021 року та Договору оренди землі від 25 серпня 2021 року.
Суд також приймає до уваги, що у примітках до розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності грошова оцінка якої проведена, який у свою чергу є невід`ємною частиною Договору оренди землі від 14 липня 2021 року та Договору оренди землі від 25 серпня 2021 року, зазначено, що у разі внесення змін до рішень органів місцевого самоврядування в частині, що може суперечити положенням цього розрахунку: цей розрахунок втрачає чинність.
Роблячи висновок про заниження позивачем задекларованих показників плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) відповідач, зокрема, виходив з того, що на його думку, позивач, під час проведення розрахунків, мав застосовувати ставку у 3%, яка встановлена для обслуговування об`єктів нерухомого майна. Натомість позивач застосував ставку 0,5%, яка встановлена для земельних ділянок, на яких ведуться будівельні роботи, що, на думку відповідача, призвело до заниження задекларованих показників плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності).
Формуючи такі висновки відповідач виходив з того, що відсутні докази того, що позивач здійснює будівництво на земельній ділянці площею 0,8536 га з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0151 та земельній ділянці площею 3,4518 га з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0157.
З такою позицією відповідача суд не може погодитись з огляду на таке.
Дійсно, Рішенням №3/24 встановлено, що ставка земельного податку та розміру орендної плати за землю для земель код КВЦПЗ яких 07.01 та 02.10 становить:
0,5% від нормативної грошової оцінки, якщо така земельна ділянка використовується для будівництва об`єктів рекреаційного призначення (код КВЦПЗ 07.01) або для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (код КВЦПЗ 02.10);
3% від нормативної грошової оцінки, якщо така земельна ділянка використовується для обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (код КВЦПЗ 07.01) або для обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури (код КВЦПЗ 02.10).
Натомість, з аналізу Рішення №3/24 суд першої інстанції дійшов висновку, що ставка у розмірі 3% може застосовуватися виключно у випадку, якщо на земельній ділянці уже наявний збудований та введений в експлуатацію об`єкт, який можливо обслуговувати. Адже ключовою складовою для застосування такої ставки (3%) є наявність факту обслуговування збудованих об`єктів, а сама відсутність збудованих об`єктів на земельній ділянці нівелює можливість здійснення обслуговування таких об`єктів, з чим погоджується колегія суддів.
Колегія суддів звертає увагу, що понижена ставка у розмірі 0,5% прийнята з метою мінімізації податкового навантаження на власників та/або користувачів земельних ділянок у період, коли земельні ділянки є вільними від об`єктів нерухомого майна. Натомість ставка 3% починає застосовуватися після того, як об`єкт нерухомого майна збудований на відповідній земельній ділянці та почав експлуатуватися і відповідно обслуговуватися.
Натомість відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанцій не надано доказів наявності об`єктів нерухомого майна на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0151 та/або земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0157, а також доказів того, що позивач здійснює на вказаних земельних ділянках саме обслуговування об`єктів рекреаційного призначення та/або обслуговування об`єктів багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Натомість позивачем до матеріалів справи надано Витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, згідно якого позивачем опубліковано Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, реєстраційний номер документу: ДП 02[телефон приховано].
З вказаного Повідомлення вбачається, що 11.10.2021 року позивачем розпочато на земельних ділянках з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0151 та [номер приховано]:03:305:0157 виконання підготовчих робіт з будівництва об`єкту нерухомого майна під назвою: «Нове будівництво житлового комплексу з вбудованим паркінгом та нежитловими приміщеннями громадського призначення за адресою: вул. Набережна Перемоги, 5К».
Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що згідно Державного реєстру речових прав відсутні записи про реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна, які збудовано на земельних ділянках з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0151 та/або земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0157.
Таким чином, суд зазначає, що позивач вірно визначив ставку річного розміру податкових зобов`язань з орендної плати на рівні 0,5%. Саме така ставка була визначена позивачем у податкових деклараціях з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік від 17.02.2023 №[номер приховано] та на 2024 рік від 15.02.2024 №[номер приховано].
Розрахунки наведені відповідачем у Акті від 28.05.2025 №2430/04-36-07-04/19305771 та податковому повідомленні-рішенні №[номер приховано] від 30.06.2025 року здійсненні з застосуванням ставки у розміри 3%, що робить їх неправомірними.
Щодо правильності обчислення позивачем суми плати за землю суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктц 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано податкові декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік від 17.02.2023 року №[номер приховано] та на 2024 рік від 15.02.2024 року №[номер приховано], згідно яких річний розмір податкових зобов`язань з орендної плати визначений за ставкою 0,5%.
Разом з тим, згідно із пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Пунктом 289.2 статті. 289 ПК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Ki), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Судом встановлено, що Соборним відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області в Електронному сервісі Держгеокадастру отримано електронний витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0151, а саме: на 2023 рік №НВ 9904009902023 (дата формування витягу 27.01.2023 року), згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2023 рік складає 11119166,61 грн..
Електронний витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0151 на 2024 рік у матеріалах справи відсутній.
Згідно листа Державної служби України з питання геодезії, картографії та кадастру №6-28-0.222-600/2-24 від 12.01.2024 року «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік» та листа Державної служби статистики України №09.1-03/4-24 від 10.01.2024 року, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2023 рік для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення становить 1,051.
Розрахунковим методом з врахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2023 рік для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, судом визначено, що станом на 2024 рік, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0151 становила 11 686 244,11 грн. (11119166,61 х 1,051). Аналогічний розрахунок наведено відповідачем.
Натомість, позивачем у податковій декларації №[номер приховано] від 15.02.2024 року визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0151 становить 11236022,16 грн..
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було невірно розраховано нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0151 станом на 2024 рік, а саме її було занижено, що, в свою чергу, призвело до заниження задекларованих показників плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності).
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Усталеними є підходи Верховного Суду, зокрема, у постановах від 12.12.2025 року у справі №320/38134/24, від 15.08.2025 року у справі №640/19418/20, від 03.09.2019 року у справі №806/2049/18, від 26.12.2018 року у справі №2а/0370/3780/11, від 23.10.2018 року у справі №808/3458/16, від 21.05.2020 року у справі №824/257/18-а, що суми грошових зобов`язань, штрафних (фінансових) санкцій, боргу (недоїмки), яких стосуються позовні вимоги, визначені за конкретними окремими підставами, які відображені в акті перевірки, тому при вирішенні відповідного спору суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб`єкта владних повноважень у частині та, за встановлення у судовому процесі об`єкту оподаткування та його вартісного вираження, не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов`язань суму, яка збільшена правомірно.
Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 17.03.2020 року у справі №820/11123/15 зазначив, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.
Суд не позбавлений можливості скасувати рішення суб`єкта владних повноважень у частині так само як і не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов`язань (штрафних санкцій) суму, яка збільшена (нарахована) правомірно за умови наявності відповідного розрахунку в матеріалах справи. Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу, а є способом відновлення порушених прав та інтересів та справедливості в цілому, що відповідає повноваженням адміністративного суду. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.09.2024 року у справі №320/8747/23.
Отже, визначальною є дійсна можливість для суду на підставі належних та допустимих доказів виділити (виокремити) з податкового повідомлення-рішення відповідну суму грошового зобов`язання, в частині якої таке рішення слід визнати протиправним та скасувати. Такими доказами, за загальним правилом, є акт перевірки та розрахунок до податкового повідомлення-рішення. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.12.2025 року у справі №320/38134/24, від 15.08.2025 року у справі №640/19418/20.
У даному випадку, суд констатує той факт, що позивачем проведено невірний розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:03:305:0151 станом на 2024 рік, що призвело до заниження задекларованих показників плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності). Натомість, розрахунок здійсненний відповідачем, який долучено у якості додатку до акту від 28.05.2025 №2430/04-36-07-04/19305771 є неправомірним, з огляду на застосування відповідачем невірної ставки оподаткування.
У той же час, суд позбавлений можливості здійснити такий розрахунок самостійно, оскільки суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість цього інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.
Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17 березня 2020 року у справі № 820/11123/15.
Наведений у додатку до акту перевірки №2430/04-36-07-04/19305771 від 28.05.2025 року розрахунок з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) не дає суду реальної можливості відокремити відповідні суми грошових зобов`язань та визнати протиправними та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення саме в тій частині, в якій суд дійшов відповідного висновку, а не в цілому.
При цьому, суд не вбачає необхідності у витребувані у відповідача та/або у покладені на відповідача обов`язку надати відповідний детальний розрахунок нарахованих позивачеві зобов`язань з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності), оскільки такий наявний у матеріалах справи і є невірним, оскільки розрахований за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тоді як вірним є застосування ставки у розмірі - 0,5%.
Щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 123.2 статті 123 ПК України апеляційний суд зазначає, що пунктом 57.4. статті 57 ПК України встановлено, що пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки матеріали справи не містять відповідного розрахунку обсягу грошових зобов`язань (штрафних санкцій) суми, яка збільшена (нарахована) правомірно, суд позбавлений можливості скасувати рішення суб`єкта владних повноважень у частині та скасовує податкове повідомлення-рішення №[номер приховано] від 30.06.2025 року в цілому, що не позбавляє контролюючий орган права на прийняття нового податкового повідомлення-рішення, з урахуванням висновків, викладених у даному судовому рішенні, з чим погоджується колегія суддів.
Крім того, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права подати уточнюючу податкову декларацію та самостійно доплатити орендну плату у сумі, на яку відбулося заниження задекларованих показників плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).
Суд також вбачає за необхідне врахувати, що 01.10.2025 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» №4536-ІХ від 16.07.2025 року, яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено підпунктом 69.42.
Відповідно до підпункту 69.42 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у разі прийняття органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, рішення про внесення змін до раніше прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів або рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів, відповідно до яких зменшуються раніше встановлені ставки місцевих податків і зборів:
платники місцевих податків мають право відкоригувати за відповідні податкові (звітні) періоди (з урахуванням строку позовної давності, але не раніше ніж за 2022 рік) нараховані податкові зобов`язання з таких податків шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій;
складені, надіслані (вручені) податкові повідомлення-рішення про сплату сум місцевих податків за відповідні податкові (звітні) періоди (з урахуванням строку позовної давності, але не раніше ніж за 2022 рік) підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов`язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по таким податкам, - анулюванню. Контролюючий орган проводить перерахунок суми податку та за результатом проведеного перерахунку надсилає платнику податку в електронний кабінет засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» з одночасним надсиланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) (у разі її зазначення в електронному кабінеті) інформації про вид документа, дату та час його надсилання в електронний кабінет (у тому числі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет) нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку.
Датою вручення платнику податків такого податкового повідомлення-рішення є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що надсилається з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка податкового повідомлення-рішення відбулася після 18 години, датою вручення такого податкового повідомлення-рішення платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення податкового повідомлення-рішення платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надсилання таке податкове повідомлення-рішення у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).
Строк доставки податкового повідомлення-рішення в електронний кабінет, визначений цим абзацом, не зараховується до строку надсилання документів, визначеного цим Кодексом.
При цьому на суми податкових зобов`язань з місцевих податків, зменшені в порядку, визначеному цим пунктом, штрафні санкції та пеня, визначені цим Кодексом, не застосовуються (не нараховуються), а застосовані (нараховані) штрафні санкції та пеня підлягають анулюванню. Дія положення цього абзацу поширюється, у тому числі, на уточнюючі податкові декларації, подані платниками податків за період, визначений абзацом першим цього пункту, до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства».
Суми податків, сплачені до дня прийняття органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про внесення змін до раніше прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів або рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів, відповідно до яких зменшуються раніше встановлені ставки місцевих податків за податкові (звітні) періоди з урахуванням строку позовної давності, але не раніше ніж за 2022 рік, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, але підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з відповідного податку або в рахунок погашення податкового боргу з відповідного податку.
Якщо обов`язок внесення плати за землю перейшов до іншого суб`єкта з підстав, передбачених статтею 120 Земельного кодексу України щодо зміни власника об`єкта нерухомого майна, сума внесеної плати за землю за зверненням попереднього користувача зараховується в рахунок майбутніх платежів з плати за землю нового користувача такої земельної ділянки, за умови відшкодування новим користувачем земельної ділянки, який придбав нерухоме майно, попередньому користувачу суми внесеної ним до бюджетів плати за висновком контролюючого органу про таку суму.
Таким чином, суд погоджується з позицією позивача, що податкове повідомлення-рішення №[номер приховано] від 30.06.2025 року є таким, що суперечить положенням Податкового кодексу України і в силу прямих вказівок підпункту 69.42 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України має бути скасованим.
Згідно із нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку, відповідачем як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, у зв`язку з чим наявні підстави для його скасування.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обгрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року в адміністративній справі №160/23619/25 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року в адміністративній справі №160/23619/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 06 серпня 2026 року.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко