ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
30 липня 2026 року м. Дніпро справа № 160/19189/25
Головуючий суддя І інстанції - Савченко А.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 в адміністративній справі №160/19189/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 27.02.2025 №046750005326 щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії на підставі заяви від 19.02.2025 у відповідності до положень ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 27.02.2025 №046750005326 повторно розглянути заяву від 19.02.2025 про перерахунок пенсії у відповідності до положень ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при встановленні розміру пенсії з урахуванням висновків суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 27.02.2025 № 046750005326.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 27.02.2025 №046750005326 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2025 про перерахунок пенсії у відповідності до положень ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням висновків суду.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) позивача за період роботи з 2006- 2019 роки проставлено код підстави для обліку спецстажу ЗПЗОІЗАІ (працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими, особливо важкими умовами праці- Список №1), а має бути код ЗП3014А1. Вказано, що оскільки призначення та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, тому Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області було уповноважене лише на розгляд конкретної заяви ОСОБА_1 на прийняття відповідного рішення у відповідності до п. 4.2. Порядку № 22-1.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 19.02.2025р., в якій просив період роботи з 20.05.2006 р. по 12.08.2013 зарахувати до пільгового стажу з урахуванням Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 27.02.2025 №046750005326 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії.
У вказаному рішенні зазначено, що однією з необхідних умов призначення пенсії на пільгових умовах є проведення атестації робочих місць за умовами праці згідно Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 яка набрала чинності 21.08.1992. Атестація має проводитися не рідше одного разу на п`ять років. У разі порушення терміну проведення чергової атестації періоди роботи працівників, що перевищують 5-річний період, не зараховують до пільгового стажу. Розглянувши документи додані до заяви встановлено, що стаж роботи з 20.06.2006р. по 12.08.2019р. згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 05.02.2002р. врахований до пільгового стажу роботи за Списком №1 . Вказано, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) за період роботи з 2006-2019рр. проставлено код підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1 (працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими, особливо важкими умовами праці- Список №1), а має бути код ЗП3014А1. Враховуючи вищезазначене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії згідно заяви № 239 від 19.02.2025р. щодо зарахування періоду з 20.06.2006 р. по 12.08.2019 р. до стажу згідно ЗУ «Про престижність шахтарської праці», так як відсутня уточнююча довідка передбачена пунктом п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу та відсутні документи про проведення атестації робочих місць.
Не погоджуючись з вказаними висновками відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення ПФУ прийняте необґрунтовано, у зв`язку з чим необхідним є визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії у відповідності до положень ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням висновків суду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника. безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (у тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону №345-VI така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Як видно з матеріалів справи, підставою для відмови в зарахуванні періоду роботи з 20.05.2006 р. по 12.08.2013 до пільгового стажу з урахуванням Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» були висновки відповідача про те, що відсутні атестація робочого місця за вказаний період.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Крім того, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не перерви між первинною атестацією робочого місця та повторним проведенням атестації робочого місця, оскільки визначальним є те, що у випадку, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених Порядком проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Таким чином, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, вказаній в постанові від 26.06.2018 року по справі №227/1518/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Що стосується посиалнь відповідача на те, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) за період роботи з 2006-2019рр. проставлено код підстави для обліку спецстажу ЗП3013А1 (працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими, особливо важкими умовами праці- Список №1), а має бути код ЗП3014А1, то колегія суддів апеляційного суду вважає вказані висновки безпідставними, оскільки підземний стаж позивача підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
Таким чином, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 27.02.2025 № 046750005326 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.02.2025 про перерахунок пенсії у відповідності до положень ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням висновків суду.
Також, що стосується посилань відповідача на те, що оскільки призначення та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, тому Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області було уповноважене лише на розгляд конкретної заяви ОСОБА_1 на прийняття відповідного рішення у відповідності до п. 4.2. Порядку № 22-1, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки відповідач за принципом ектериторіальності був уповноважений на розгляд заяви позивача, а відповідно саме останній має здійснювати повторний розгляд його заяви.
Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 в адміністративній справі №160/19189/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко