Справа №504/2576/23
Провадження №2/504/407/26
Доброславський районний суд Одеської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.08.2026 с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенко В.К.,
секретаря- Ориник М.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, в режимі відеоконференції справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, а також за позовом ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 до суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ФОП - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом проти ОСОБА_2 , яким просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання послуг в сумі 24305,00 грн.
Мотивування позову стало те, що між позивачем та відповідачем 04.02.2023 року було укладено договір- замовлення на надання ритуальних послуг з поховання померлої ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 .
Сума договору визначена сторонам в розмірі 29305,00 грн.
При укладенні договору відповідачем сплачено аванс в сумі 5000,00 грн., залишок не сплаченої суми склав 24305,00 грн.
Померла ОСОБА_5 була похована на кладовищі сш. Нові Біляри 05.02.2023 року, однак відповідач не сплатив залишок суми за вищевказаним договором.
Тому позивач просив стягнути вказану суму з відповідача.
У січні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до ФОП ОСОБА_1 із зустрічним позовом, яким просив суд стягнути з відповідача 50000,00 грн. завданої моральної шкоди, а також 18220,00 грн. завданих матеріальних збитків.
Мотивування зустрічного позову стало те, що між ним та відповідачем 04.02.2023 року було укладено договір- замовлення на надання ритуальних послуг з поховання померлої ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 .
Сума договору визначена сторонам в розмірі 29305,00 грн.
При укладенні договору ОСОБА_2 сплатив аванс в сумі 5000,00 грн., залишок не сплаченої суми склав 24305,00 грн.
О 06:30 год. 04.02.2023 року йому на телефон зателефонував ОСОБА_1 та запропонував послуги з поховання померлої ОСОБА_5 .
О 07:30 год. 04.02.2023 року за розпорядженням ОСОБА_1 на автомобілі приїхали його представники та забрали тіло померлої ОСОБА_5 в морг Южненської міської лікарні.
Уклавши вищевказаний договір ОСОБА_2 запитав ОСОБА_1 чи потрібно йому в день поховання особисто прибути до моргу за тілом померлої матері, на що ОСОБА_1 відповів, що ОСОБА_2 не потрібно приїжджати до моргу по тіло матері.
Процедура поховання розпочалась о 10:45 год 05.02.2023 року.
Близько 11:00 год. 05.02.2023 року працівники ритуальної служби привезли до дому труну з тілом жінки, яка була одягнена в одяг, який був куплений для поховання ОСОБА_5 , на голові був одягнений платок, який повністю закривав чоло померлої.
На обличчя померлої було нанесено багато гриму, який сховав натуральний колір та змінював обличчя, а руки були повністю вкриті покривалом.
Близько 11:30 год. 05.02.2023 року труну з тілом покійної загрузили в катафалк та повезли на цвинтар.
Після прощання з померлою працівники ритуальної служби закрутили гвінти труни, але одразу повідомили, що в них відсутня мотузка.
Тільки після втручання ОСОБА_1 працівники ритуальної служби опустили труну у яму.
Заявник стверджує, що яму заривав окремо найнятий ним працівник.
По приїзду в кафе міста Южне заявнику на телефон подзвонив ОСОБА_1 та повідомив, що ми помилково поховали тіло не померлої ОСОБА_5 , а іншої жінки, яку в той самий день також мали поховати в сщ. Нові Біляри.
Одразу заявнику зателефонував його старший син та повідомив, що яму вже зарили.
Він одразу виїхав на цвинтар, пізніше розмовляв із сином помилково похованої іншої жінки, і з`ясувалось, що ОСОБА_1 переплутав тіла померлих жінок, і тіло матері заявника привіз іншим людям, які в той самий день мали поховати свою померлу матір.
Заявник найняв іншу особу для розкопування ями та діставання труни з тілом іншої жінки.
Через деякий час на цвинтар приїхали ОСОБА_1 , син та чоловік іншої покійної жінки, та привезли труну з тілом матері ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 запропонував залишити жінок одягненими так як є, тобто у одяг, який був призначений для іншої жінки.
Надалі заявник запросив священика, провели знов обряд, та поховали матір заявника.
Заявник вважає, що діями ОСОБА_1 йому, його родині нанесена моральна травма та стрес, яку він оцінює в 50000,00 грн.
Матеріальна шкода виразилась з 6000,00 грн. витрат на викопування та закопування ями, 2000,00 грн. послуги священника, 1000,00 грн. витрати на транспортування, 4000,00 грн. витрати на оренду автобуса, 5000,00 грн. які сплачені в якості авансу.
Відповідач за зустрічним позовом не погодився, подав відзив, яким вважав, що матеріальні витрати не підтверджені жодними доказами, відмова від договору суперечить матеріалам справи, оскільки всі умови договору були виконані ОСОБА_1 , а моральна шкода не має місце, оскільки відсутні матеріальні збитки.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 20.02.2025 року зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду із первісним позов.
У квітні 2024 року ОСОБА_4 - дружина ОСОБА_2 , невістка померлої ОСОБА_5 звернулась до суду із позовом проти ОСОБА_1 , яким просила суд стягнути з відповідача завдану їй моральну шкоду в сумі 50000,00 грн. з тих саме підстав, що і у зустрічному позові ОСОБА_2 .
Заявниця послалась на ті самі обставини, зазначила, що вона пережила в той день шок, стрес, не знала як себе вести з людьми, які прийшли провести її свекруху в останню путь.
Фактична ексгумація тіла іншої жінки з ями , яка була визначена для поховання ОСОБА_5 привела до морального страждання, глибокого стресу, який і так примножився через наявність горя в родині.
Дії ОСОБА_1 привели до того, що їх з чоловіком померла мати була одягнена і, в решті, похована в одязі іншої жінки.
Тому вона просила суд по сатисфакцію.
Відповідач не погодився, подав відзив на позов у якому зазначив, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не має договірних правовідносин, і тому не може бути завдано моральної шкоди.
ОСОБА_5 не відноситься до близьких родичів ОСОБА_4 , і, як на думку відповідача, метою цього позову є незаконне збагачення за рахунок відповідача.
Тому просив у задоволенні цього позову відмовити.
Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 07.07.2025 року справи об`єднані в одне провадження.
В судовому засіданні сторони підтримали власні позови, заперечували проти задоволення вимог опонентів.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, допитавши свідків, суд встановив наступні правовідносини:
Судом встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
О 06:30 год. 04.02.2023 року пану ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_1 та запропонував послуги з поховання померлої ОСОБА_5 .
О 07:30 год. 04.02.2023 року за розпорядженням ОСОБА_1 на автомобілі приїхали його представники та забрали тіло померлої ОСОБА_5 в морг Южненської міської лікарні.
Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 04.02.2023 року було укладено договір- замовлення на надання ритуальних послуг з поховання померлої ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в сщ. Нові Біляри, по вул. Жовтневій Одеського району Одеської області.
Сума договору визначена сторонам в розмірі 29305,00 грн.
При укладенні договору відповідачем сплачено аванс в сумі 5000,00 грн., залишок не сплаченої суми склав 24305,00 грн.
Процедура поховання розпочалась о 10:45 год 05.02.2023 року.
Близько 11:00 год. 05.02.2023 року працівники ритуальної служби привезли до дому труну з тілом жінки, яка була одягнена в одяг, який був куплений для поховання ОСОБА_5 , на голові був одягнений платок, який повністю закривав чоло померлої.
Близько 11:30 год. 05.02.2023 року труну з тілом покійної загрузили в катафалк та повезли на цвинтар.
Після прощання з померлою працівники ритуальної служби закрутили гвінти труни, але одразу повідомили, що в них відсутня мотузка.
Тільки після втручання ОСОБА_1 працівники ритуальної служби опустили труну у яму.
Процедура поховання була завершена.
По приїзду в кафе міста Южне заявнику на телефон подзвонив ОСОБА_1 та повідомив, що вони помилково поховали тіло не померлої ОСОБА_5 , а іншої жінки, яку в той самий день також мали поховати в сщ. Нові Біляри.
Одразу ОСОБА_2 зателефонував його старший син та повідомив, що яму вже зарили.
ОСОБА_2 одразу виїхав на цвинтар, пізніше розмовляв із сином помилково похованої іншої жінки, і з`ясувалось, що ОСОБА_1 переплутав тіла померлих жінок, і тіло матері заявника привіз іншим людям, які в той самий день мали поховати свою померлу матір.
Через деякий час на цвинтар приїхали ОСОБА_1 , син та чоловік іншої покійної жінки, та привезли труну з тілом матері ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 запропонував залишити жінок одягненими так як є, тобто у одяг, який був призначений для іншої жінки.
Таким чином з ями дістали труну з тілом іншої жінки та помістили в неї труну з тілом ОСОБА_5 .
Релевантні джерела права.
У ст. 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ст. 641 ЦК України).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України).
В силу правил статтей 901-903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Виконання договору про надання послуг
Виконавець повинен надати послугу особисто.
У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Плата за договором про надання послуг
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу статті 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.
Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг, зокрема послуг з організації поховання тіла померлої ОСОБА_5 .
В силу статті 12 Закону України «Про поховання та похоронну діяльність» особа, яка зобов`язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно із статтею 8 цього Закону до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання. Ця особа має право вибирати виконавців послуг серед суб`єктів господарської діяльності, які уклали договори із сільським головою або ритуальною службою про надання цих послуг.
Ритуальні послуги надаються за плату згідно з договором-замовленням, крім випадків, передбачених законом.
Виконавець може надавати ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг. Цей перелік затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Суб`єкти господарювання можуть самостійно на підставі звернення осіб, які зобов`язалися поховати померлого, виготовляти та реалізовувати предмети ритуальної належності, якщо вони відповідають вимогам нормативно-правових актів та затвердженій вартості, де це передбачено законодавством.
Відповідно до змісту типового положення про ритуальну службу в Україні, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України № 193 від 19.11.2003 року ритуальна служба здійснює організацію поховання померлих і
надання ритуальних послуг відповідно до статей 9, 10, 12 Закону України "Про поховання та похоронну справу".
Основними завданнями ритуальної служби в Україні є: здійснення організації поховання померлих і надання передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та ритуальних послуг, не передбачених цим переліком, а також реалізація предметів ритуальної належності.
Ритуальна служба відповідно до покладених на неї завдань зобов`язана:
укладати договори-замовлення на організацію та проведення поховання (далі - договір-замовлення);
організовувати поховання померлих згідно з договорами-замовленнями;
створювати рівні умови для поховання померлого незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак;
розширювати номенклатуру ритуальних послуг для громадян з різними фінансовими можливостями;
у разі відсутності на ринку послуг регіону необхідної Замовнику ритуальної послуги - забезпечувати надання цієї послуги власними силами;
забезпечувати конфіденційність інформації про померлого;
організовувати виконання роботи з благоустрою місць поховань відповідно до кошторису;
забезпечувати функціонування місць поховань відповідно до порядку, визначеного відповідним виконавчим органом сільської, селищної та міської ради, згідно зі статтею 23 Закону України "Про поховання та похоронну справу";
безоплатно виділяти місця для поховання померлого чи урни з прахом померлого на кладовищі (у колумбарії);
реєструвати поховання та перепоховання померлих у Книзі реєстрації поховань та перепоховань;
видавати користувачу місця поховання свідоцтво про поховання;
видавати на замовлення громадян довідки про наявність поховання померлого на кладовищі в зазначеному населеному пункті;
реєструвати намогильні споруди в Книзі обліку намогильних споруд;
у разі осквернення могил, місць родинного поховання, навмисного руйнування та викрадання колумбарних ніш, намогильних споруд та склепів готувати та подавати до виконавчого органу відповідної сільської, селищної чи міської ради відповідний акт
про суму та характеристику збитку;
на підставі договору-замовлення забезпечувати безперешкодний доступ на територію кладовища (крематорію) суб`єкта господарської діяльності (далі - виконавця послуг), з яким укладено договір про надання ритуальних послуг;
здійснювати інші функції відповідно до Закону України "Про поховання та похоронну справу".
Відповідно до пункту 5 розділу VIII наказу № 1877 від 06.09.2021 року МОЗ України, після розтину тіла померлих видаються для поховання або кремації:
1) родичам, близьким особам або законним представникам покійного;
2) особам, уповноваженим установам, підприємствам чи громадським організаціям, що взяли на себе обов`язки поховати померлого.
Тіла померлих видаються з патологоанатомічного відділення (бюро, центру) для поховання або кремації згідно з вимогами законодавства з відповідним записом у формі № 015/о.
Таким чином, взявши на себе повну організацію поховання тіла померлої ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_1 став особою, яка взяла на себе обов`язки поховати померлу, тобто ідентифікація тіла померлої при видачі в морзі стала обов`язком ФОП ОСОБА_1 .
Допустивши підміну тіла, ФОП ОСОБА_1 на переконання суду першої інстанції завдав непоправної моральної шкоди як і ОСОБА_2 так і ОСОБА_4 .
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 повністю підтвердили, що дійсно мала місце підміна тіла померлої ОСОБА_5 , дійсно з ями викопували труну з тілом іншої жінки, всі вони також перебували у шоці, оскільки ніколи не думали що таке може статися.
Суд повністю погоджується з позивачами, що вони зазнали моральних страждань та стресу внаслідок саме дій ФОП ОСОБА_1 .
Частиною 1 та 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У п. 3 постанови "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року (з наступними змінами) Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Факт спричинення позивачам моральної шкоди, на переконання суду, знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в судовому порядку.
Тому ці позови обгрунтовані і мають бути задоволені.
Оскільки суд встановив, що фактично послуги за укладеним договором про надання ритуальних послуг були надані в повному обсязі, то підлягає задоволенню і позов ОСОБА_1 .
Не доведені позовні вимоги ОСОБА_2 про завдані йому матеріальні збитки, оскільки його доводи є голослівними і не доведені належними і допустимими доказами.
В силу частини 12 статті 265 ЦПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Судовий збір.
Оскільки ФОП ОСОБА_1 є людиною з інвалідністю ІІ групи то він звільнений від сплати судового збору.
Оскільки позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 за законом про захист прав споживачів звільнені від сплати судового збору, то з урахуванням звільнення і ОСОБА_1 від сплати судового збору, то судовий збір відноситься на рахунок держави.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 24305,00 грн.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 50000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
В решті позову - відмовити.
В силу частини 12 статті 265 ЦПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Провести зустрічне зарахування, та стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 25695,00 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 до суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 50000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Судовий збір віднести на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В. К. Барвенко