Справа № 366/2957/19
Провадження № 2/761/119/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: Аббасової Н.В.,
за участю секретаря: Сухини А.С.,
розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ABS-Мунай" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації, -
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2019 року позивач звернувся до Іванківського районного суду Київської області з даним позовом.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 25.02.2020 року вказану позовну заяву направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва, визначивши підсудність за правилами ст.ст. 27,31 ЦПК України.
15.04.2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшли матеріали даної справи та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2020 передані судді ОСОБА_3.
08.05.2020 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3. позовну заяву ТОВ "ABS-Мунай" було залишено без руху.
04.08.2020 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На підставі розпорядження № 01-08-643 від 10.03.2026 року щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 366/2957/19 за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О., у зв`язку із тим, що суддю ОСОБА_3. наказом голови суду від 05.02.2025 № 02-04-К-27 відраховано зі штату суддів Шевченківського районного суду м. Києва у зв`язку із звільненням у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 04.02.2025 № 171/0/15-25, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 року матеріали позову передані на розгляд судді Аббасовій Н.В.
Ухвалою суду від 13.03.2026 року вказану справу прийнято до свого провадження.
В судові засідання призначені на 24.04.2026, 03.06.2026 та 27.07.2026 представник позивача не з`явився, повідомлявся про дату та час судового розгляду. Заяв про відкладення розгляду справи, про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Інші учасники також в судове засідання не з`явилися, причини неявки до суду, не повідомляли.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).
Дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов слід залишити без розгляду з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, повістки про виклик до суду на 24.04.2026, 03.06.2026 та 27.07.2026 направлялась представнику позивача на адресу зазначену в позовній заяві, а саме: м.Київ, вул. Ділова, 5Б, оф.504.
При цьому, конверти, якими повістки направлялась представнику позивача, повернулися на адресу суду неврученими.
У постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 зроблено висновок, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним».
Згідно із ч. 9 ст. 130 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
За таких обставин, враховуючи, що представнику позивача повістки про виклик до суду на 24.04.2026, 03.06.2026 та 27.07.2026 направлялась тричі за адресою вказаною ним у позові, а саме: м.Київ, вул. Ділова, 5Б, оф.504, суд приходить до висновку, що є підстави вважати, що вказані повістки вручено представнику позивача.
За встановленими у статтях 12, 13 ЦПК України принципами змагальності та диспозитивності, - особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених статтями 43, 49 ЦПК України, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно (частина перша статті 44 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії», а також в рішенні у справі «Каракуця проти України» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Неявка позивача в судові засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності, який означає (від лат. Dispono - розпоряджатись) надання учаснику справи можливості вільно розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (особисто турбуватись про здійснення своїх прав). В цьому контексті повторна неявка належним чином повідомленого позивача за процесуальним змістом є його конклюдентною дією, в якій виявлена його воля на залишення позову без розгляду, що є правовим наслідком свідомого нездійснення позивачем права брати участь у судовому засіданні. Таким чином законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився у судове засідання, так і відповідача, який ставиться у ситуацію невизначеності від таких дій позивача.
У постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 зроблено висновок, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним».
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» зазначено: (…) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження (…).
У Постанові від 14 серпня 2020 у справі № 904/2584/19 Верховний Суд зробив висновок, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
З аналізу вищенаведених норм, враховуючи, що належним чином повідомлений представник позивача повторно не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд приходить до висновку про наявність передбаченої пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України підстави для залишення даного позову без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд враховує строки, визначені законом для розгляду справи, враховує дію принципів диспозитивності, змагальності у цивільному судочинстві і рівності прав та обов`язків сторін, враховує недобросовісне використання позивачем його процесуальних прав та недобросовісне ставлення до виконання процесуальних обов`язків, враховує вжиті судом заходи і що вони є достатніми для забезпечення прав позивача при умові добросовісного здійснення ним своїх прав та належного виконання процесуальних обов`язків.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 131, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ABS-Мунай" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про захист ділової репутації юридичної особи та спростування недостовірної інформації - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту вказаного судового рішення.
Суддя: Н.В. Аббасова