Справа № 285/670/26 Головуючий у 1-й інст. Помогаєв А. В.
Категорія 70 Доповідач Галацевич О. М.
У Х В А Л А
05 серпня 2026 р. м. Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., вирішуючи відповідно до вимог ст.359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 25 червня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
в с т а н о в и в :
Рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 25 червня 2026 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання на період навчання у розмірі 1/6 всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дати подання позову до суду - 05.02.2026 до закінчення навчання - 30.06.2027, але не довше ніж до досягнення нею 23 років. Судовий збір компенсовано за рахунок державного бюджету.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 26 липня 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору, як учасника бойових дій, на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». До скарги долучив копію посвідчення як особи з інвалідністю внаслідок війни серія № НОМЕР_1 від 25 липня 2024 року.
Зазначене клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з частиною 2 статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір» (далі Закон).
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Проте, вищевказана правова норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, з огляду на наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження №14-730цс19) зазначено, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.
Встановлено, що предметом позову у даній справі є вимоги майнового характеру, а саме - стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, тобто спір не пов`язаний із реалізацією або захистом прав ОСОБА_1 , як учасника бойових дій. За таких обставин підстави для звільнення його від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні.
Разом із тим, як вбачається з долученої до апеляційної скарги копії посвідчення від 25 липня 2024 року серії № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, яке могло бути підставою для звільнення його від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», однак, термін дії посвідчення закінчився 01 липня 2025 року.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, або надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою, встановлений судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у редакції Закону на час звернення до суду із позовом.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становив 3328 грн.
Згідно пп.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції встановлений судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої інстанції щодо розміру присудженої з нього частки заробітку на утримання дитини. Предметом спору є вимога майнового характеру - про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
На підставі зазначеного, при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, судовий збір підлягає сплаті у розмірі 1996,80 грн (із розрахунку (3328 х 0,4 = 1331,20 грн; 1331,20 х 150% = 1996,80).
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, сплати 1996,80 грн судового збору за подання апеляційної скарги або надання документів, які підтверджують підстави звільнення від такої сплати відповідно до закону.
Згідно з ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, оформленої з порушенням вимог статті 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується 05 серпня 2026 року, з огляду на те, що 28 липня 2026 року апеляційна скарга надійшла до Житомирського апеляційного суду. 29 липня 2026 року справу №285/670/26 витребувано зі Звягельського міськрайонного районного суду Житомирської області, а 31 липня 2026 року вона надійшла до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, суддя
п о с т а н о в и в :
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 25 червня 2026 року залишити без руху.
Надати особі, яка подала апеляційну скаргу, строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом оплати судового збору у розмірі 1996,80 грн на розрахунковий рахунок за такими реквізитами:
отримувач коштів: ГУК у Жит.обл /ТГ м.Житомир/ 22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача: МФО 899998;
рахунок отримувача: [рахунок приховано];
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Роз`яснити заявнику, що оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору має бути поданий безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Роз`яснити, що у разі не усунення вказаних в ухвалі недоліків апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута особі, яка її подала.
Суддя