Справа № 344/7655/25
Провадження № 22-ц/4808/1574/26
Головуючий у 1 інстанції Мелещенко Л. В.
Суддя-доповідач Девляшевський
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Девляшевського В.А.,
суддів: Луганської В.М., Мальцевої Є.Є.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на заочне рішення Івано-Франківського міського суду, ухвалене головуючою суддею Мелещенко Л.В. 08 червня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
У квітня 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.01.2024 між сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними одноразовим ідентифікатором UA-1897, укладено договір № 487409-КС-001 про надання кредиту.
На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу 10 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, здійснивши лише часткову оплату в загальному розмірі 7 140,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості. Позивач вказав, що не нараховував та не заявляє до стягнення неустойку (пеню чи штрафи), а також не нараховував проценти після закінчення строку дії кредитного договору.
Станом на 31.03.2024 заборгованість відповідача за договором становить 34 984,44 грн, з яких: 9 947,47 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту та 25 036,97 грн - прострочена заборгованість за процентами.
Зважаючи на вказане, ТОВ «Бізнес Позика» просило стягнути з відповідача вказану заборгованість та судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 08 червня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором №487409-КС-001 про надання кредиту від 23 січня 2024 року у загальному розмірі 19 660 грн, що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 9947,47 грн, суми прострочених платежів по процентах у розмірі 9712,53 грн та 1361,39 грн судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у стягненні відсотків у розмірі 15 324,44 грн, представник ТОВ «Бізнес Позика» подав апеляційну скаргу.
На думку апелянта, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, помилково ототожнив поняття «денна процентна ставка» та «процентна ставка в день», неналежно оцінив подані докази та безпідставно зменшив розмір процентів, нарахованих у межах строку кредитування відповідно до статей 1048 та 1056-1 ЦК України.
Апелянт зазначає, що 23.01.2024 між сторонами укладено кредитний договір №487409-КС-001 строком дії до 09.07.2024. Договором встановлено стандартну процентну ставку 2 % на день та знижену процентну ставку 1,15288411 % на день. Посилаючись на положення статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», Закон України № 3498-ІХ від 22.11.2023 та пункт 17 Прикінцевих і перехідних положень зазначеного Закону, скаржник вважає, що суд першої інстанції помилково застосував обмеження щодо максимальної денної процентної ставки, оскільки поняття «денна процентна ставка», визначене Законом, не є тотожним договірній процентній ставці в день.
На думку апелянта, денна процентна ставка визначається за формулою, встановленою частиною четвертою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», виходячи із загальних витрат за кредитом, суми кредиту та строку кредитування. За умовами спірного договору загальні витрати за кредитом становили 16 040 грн, сума кредиту - 10 000 грн, строк кредитування - 169 днів, а тому денна процентна ставка складає 0,95 %, що не перевищує встановленого законом максимального розміру.
Крім того, апелянт посилається на роз`яснення Національного банку України від 15.01.2024 № 14-0004/3433, відповідно до яких при розрахунку денної процентної ставки враховується припущення про належне виконання сторонами договору протягом погодженого строку кредитування.
Також скаржник зазначає, що штрафні санкції до відповідача не застосовувалися, проценти після закінчення строку дії договору не нараховувалися, а заявлена до стягнення сума процентів є процентами за правомірне користування кредитом, нарахованими виключно в межах строку дії договору, а не процентами, передбаченими статтею 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання.
Враховуючи наведене, просить змінити заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 08 червня 2026 року в частині відмови у стягненні процентів за користування кредитом та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у повному обсязі в розмірі 34 984,44 грн, з яких: 9 947,47 грн - заборгованість за тілом кредиту та 25 036,97 грн - заборгованість за процентами, а також здійснити розподіл судових витрат.
ОСОБА_1 своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.
Відповідно до частин 1, 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, судове засідання не проводиться.
Враховуючи категорію справи та ціну позову в цій справі, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно роз`яснень, які містяться в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 червня 2026 року оскаржується в частині стягнення відсотків, в іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому апеляційний суд відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в оскаржуваній частині, а саме стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом.
В частині стягнення тіла кредиту за вказаним договором рішення суду не оскаржується та не є предметом апеляційного перегляду.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем грошових коштів, а також часткове виконання ним зобов`язань.
При цьому суд врахував положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, відповідно до яких максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. З урахуванням вказаного, суд здійснив перерахунок заборгованості за кредитним договором, зарахувавши сплачені відповідачем кошти в рахунок погашення нарахованих процентів.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду відповідають встановленим обставинам справи та вимогам закону, з огляду на таке.
Суд встановив, що 23.01.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 487409-КС-001 про надання кредиту. Позичальник підписав договір одноразовим ідентифікатором UA-1897.
Зокрема, ТОВ «Бізнес Позика» 23.01.2024 направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №487409-КС-001 про надання кредиту. Відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 487409-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. Позивач направив відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1897 на номер телефону НОМЕР_2 , який останнім було введено/відправлено.
За умовами п. 1 договору позичальнику надано грошові кошти у розмірі 10000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит
Плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,15288411 процентів за кожен день користування Кредитом (пункт 2.4). Строк дії договору до 09.07.2024 (п. 2.7).
Згідно з п. 2.8 орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 26040 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9249,88 процентів (п.п. 2,10).
Відповідно до довідки ТОВ «ПрофітГід» 23.01.2024 було перераховано кошти у розмірі 10 000 гривень на платіжну карту НОМЕР_3 .
З відповіді АТ «Універсал Банк» та руху коштів по картці вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку 23.01.2024 було зараховано кошти у розмірі 10 000 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 487409-КС-001 про надання кредиту від 23.01.2024 та довідки про стан заборгованості, заборгованість відповідача становить 34984,44 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 9947,47 грн, суми прострочених платежів по процентах - 25 036,97 грн, суми заборгованості за штрафами - 0,00 грн, суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Звертаючись до суду позивач, крім заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 9 947,47 грн, просив стягнути з відповідачки заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитними коштами у розмірі 25 036,97 грн, який розраховано за стандартною процентною ставкою 2% в день та зниженою процентною ставкою 1,15288411.
Відповідно до ч. 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, чинній з 24 грудня 2023 року (з урахуванням змін, внесених Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року), максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроєкту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроєкту. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Кредитний договір укладений 23 січня 2024 року, тобто після внесення відповідних змін до Закону України «Про споживче кредитування», а отже, на нього поширюються загальні приписи частини п`ятої статті 8 цього Закону щодо граничного розміру денної процентної ставки у 1 %, а не перехідні положення щодо поступового знищення денної процентної ставки, як помилково вважав позивач.
Зі змісту положень частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що розмір денної процентної ставки, передбаченої договором, не узгоджується із розміром денної процентної ставки, передбаченої Законом.
На вказане також звернув увагу суд першої інстанції та здійснив розрахунок заборгованості з урахуванням згаданих законодавчих обмежень та визначив суму заборгованості за процентами за кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням часткових платежів, здійснених відповідачем у рахунок погашення процентів, у розмірі 9 712,53 грн.
Колегія суддів погоджується з цим висновком місцевого суду та вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив та оцінив подані сторонами докази, правильно застосував норми матеріального і процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика». Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.
Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що Закон України «Про споживче кредитування» не оперує поняттям «процентна ставка в день». Законодавцем визначено виключно поняття денної процентної ставки як розрахункової величини, що обчислюється відповідно до формули, встановленої частиною четвертою статті 8 Закон України «Про споживче кредитування», та для якої встановлено імперативне обмеження максимального розміру. Отже, посилання апелянта на розмежування «процентної ставки в день» та «денної процентної ставки» не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то апеляційний суд не здійснює перерозподіл судових витрат у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика залишити без задоволення, а заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 08 червня 2026 року у - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: В.М. Луганська
Є.Є. Мальцева
Повне судове рішення складено 06 серпня 2026 року.