ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 644/8578/21 Номер провадження 22-ц/814/2341/26 Головуючий у 1-й інстанції Шаповал Т.В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - судді - доповідача Дорош А. І.
Суддів: Лобова О. А., Триголова В. М.
при секретарі: Коротун І. В.
переглянув у судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 07 серпня 2023 року, ухвалене суддею Шаповал Т. В., повний текст рішення складений - 08 серпня 2023 року
у справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
14.09.2021 КП «Харківські теплові мережі» звернулося до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.05.2014 по 31.07.2021 у сумі 99 801,16 грн, інфляційні втрати у сумі 4 817,41 грн, 3% річних у сумі 2 033,85 грн, судові витрати у сумі 2 270 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі проживають у квартирі АДРЕСА_1 , з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП «Харківські теплові мережі». Відповідно до рішення Харківського міськвиконкому від 23.12.1998 №1407 «Про призначення виконавців послуг у житловому фонді» (зі змінами, внесеними рішенням від 30.09.2001 №946), КП «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг по централізованому теплопостачанню і підігріву гарячої води в житловому фонді м. Харкова. За період з 01.05.2014 по 31.07.2021 відповідачі не в повному обсязі сплачували вартість наданих послуг з підігріву гарячої води для потреб гарячого водопостачання та опалення, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка складає 99 801,16 грн, інфляційні втрати складають 4 817,41 грн, 3% річних складають 2 033,85 грн. За кожен розрахунковий період (календарний місяць) відповідачам направлялися квитанції про сплату за спожиту теплову енергію, що до цього часу не сплачені. 29.12.2020 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованості за надані послуги централізованого опалення та гарячу воду з 08.12.2017 по 31.10.2020 у розмірі 47 721,11 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 948,49 грн, 3% річних у розмірі 2 067 грн та судового збору у розмірі 210,20 грн. 11.02.2021 ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу. 15.02.2021 Орджонікідзевський районний суд м. Харкова постановив ухвалу про скасування судового наказу №644/9659/20 від 29.12.2020 про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованості за надані послуги централізованого опалення та гарячу воду з 08.12.2017 по 31.10.2020 у розмірі 47 721,11 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 948,49 грн, 3% річних у розмірі 2 067 грн та судового збору у розмірі 210,20 грн.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 14.03.2022 №7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ, зокрема, справи підсудні Орджонікідзевському районному суду м. Харкова підлягають розгляду Київським районним судом м. Полтави.
З 01.05.2023 дана цивільна справа перебувала у провадженні Київського районного суду м. Полтави (а.с. 23).
Заочним рішенням Київського районного суду Полтави від 07 серпня 2023 року позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних за період з 01.05.2014 по 31.07.2021 в сумі 106 652,42 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» 2 270 грн понесених судових витрат, по 756,66 грн з кожного.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідачі покладені законодавством зобов`язання щодо оплати послуг з опалення належним чином не виконують, позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, складає 99 801,16 грн за період з 01.05.2014 по 31.07.2021 - заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, інфляційні втрати у розмірі 4 817,41 грн, 3% річних у розмірі 2 033,85 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 21 січня 2026 року у задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Полтави від 07.08.2023 у справі за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання - відмовлено (а.с. 115-117).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати; на підставі ч.3 ст. 267 ЦК України застосувати позовну давність і відмовити позивачу у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що за адресою місця реєстрації ОСОБА_1 тривалий час не проживає і тому не отримував судових повісток, копії ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви з доданими до неї документами і копію заочного рішення суду. Крім того, з 24.02.2022 почалося повномасштабне вторгнення рф на територію України, внаслідок чого ОСОБА_3 з родиною виїхав з м. Харкова. Отже, матеріали справи не містять даних про отримання ОСОБА_1 рекомедованих листів суду. Внаслідок не отримання ОСОБА_1 рекомендованих листів ссуду, він був позбавлений скористатися правом подання заяви про застосування строку позовної давності. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду, суд першої інстанції фактично позбавив ОСОБА_1 усіх прав, передбачених ЦПК України, оскільки він не ознайомився із позовною заявою і доданими до неї документами, не мав права подати заяву про застосування строку позовної давності тощо. У заяві про перегляд заочного рішення суду було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Ухвалою суду першої інстанції від 21.01.2026 судом не вирішено питання за наслідками розгляду клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Судом першої інстанції не надано ОСОБА_1 права, передбаченого ч.3 ст. 267 ЦК України.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У судове засідання апеляційного суду 05.08.2026 не з`явилися учасники процесу, вони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення 19.05.2026 судових повісток у цивільній справі до електронних кабінетів у порядку ч. 6 ст. 128 ЦПК України та засобами поштового зв`язку (а.с. 164-167), які були доставлені до електронних кабінетів та поштою. При цьому, колегія суддів враховує, що електронний варіант ухвали Полтавського апеляційного суду від 12.05.2026 (про призначення справи до апеляційного розгляду на 05.08.2026 на 10.20 год) розміщено в мережі Інтернет за адресою: https://reyestr.court.gov.ua/ та відповідно оприлюднено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив розглянути апеляційну скаргу за його відсутності (а.с. 143-144). Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 користуються послугами з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які надаються їм КП «Харківські теплові мережі», відповідно до «Правил надання населенню послуг зцентралізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ №630 від 21.07.2005 за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 18 Правил, споживачі зобов`язані оплачувати за спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця.
У зв`язку з тим, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 не виконують взяті на себе зобов`язання у повному обсязі та не оплачують послуги опалення, за ними утворилася заборгованість, яка за період з 01.05.2014 по 31.07.2021 становить 99 801,16 грн (а.с. 6-7). Крім того, нараховано інфляційні втрати в сумі 4 817,41 грн, 3% річних складають 2 033,85 грн (а.с. 8).
Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні спору.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначаютьсяЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст.ст. 9,10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Нормою статті 67 ЖК України передбачено, що плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.
За нормами ст. 68 ЖК України споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Апеляційний суд у складі колегії суддів вважає, що по справі вбачається неналежне повідомлення відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про дату, час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, що є порушенням норм процесуального права та обов`язковою підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового судового рішення, виходячи з наступного.
Предметом даного спору є стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.05.2014 по 31.07.2021 у сумі 99 801,16 грн, інфляційних втрат у сумі 4 817,41 грн, 3% річних у сумі 2 033,85 грн.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 вказує, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи судом першої інстанції, у зв`язку з чим був позбавлений можливості реалізувати свої права на подачу відзиву (письмового заперечення), подачу клопотань, доказів, заяви про застосування строків позовної давності тощо.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права з наведених підстав, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно з частиною першою статті 224 ЦПК України в редакції, чинній на момент ухвалення заочного рішення, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Отже, на момент ухвалення судом першої інстанції заочного рішення процесуальний закон передбачав, що заочний розгляд справи може відбуватися у випадку повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином.
Згідно зі статтею 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.
Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається:
1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Днем вручення судової повістки є:
1) день вручення судової повістки під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв`язку з їхньою діяльністю.
Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно матеріалів справи, ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 17.05.2023 прийнято до провадження цивільну справу, провадження у якій відкрито 15.09.2021, за позовною заявою КП «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено справу до судового розгляду на 07.08.2023 о 09.40 год (а.с. 25).
Повістки про виклик до суду, копія ухвали та копія позовної заяви з додатками були направлені на адресу зареєстрованого місця проживання відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 : АДРЕСА_2 (а.с. 26-29). Проте, поштове відправлення було повернуто суду без вручення із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 35-36).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду справи 07.08.2023 о 09.40 год належним чином повідомлений не був, оскільки повернення повітки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи.
Вказані висновки відповідають правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №127/2871/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №752/11896/17.
Отже, у суду першої інстанції не було підстав для ухвалення заочного рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України, оскільки відсутній факт повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
За таких обставин, з урахуванням вищевказаних норм процесуального права, наведених ОСОБА_1 доводів в обґрунтування апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність обов`язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині вирішення пред`явленого позову, надаючи оцінку зібраним у справі доказам, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступних висновків.
Враховуючи спірний період, за який виникла заборгованість (з 01.05.2014 по 31.07.2021, виходячи зі змісту позовних вимог), до спірних правовідносини підлягає застосуванню спеціальне законодавство, що регулює правовідносини у сфері надання послуг з теплопостачання, що діяло станом на час спірних правовідносин.
Таким законодавством є Житловий кодекс України, Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV (в редакції, яка втратила чинність 01.05.2019) та №2189-VIII (в новій редакції), а також Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою КМ України №630 від 21.07.2005, що діяли на час виникнення спірних правовідносин (втратили чинність на підставі постанови Кабінету міністрів України №85 від 02.02.2022).
Статтею 6 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Статтями 64, 68 ЖК України передбачено обов`язок відповідачів своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Статтею 162 ЖК України передбачено обов`язок особи, як власника квартири, своєчасно вносити плату за комунальні послуги.
Відповідно до ч.2 ст.19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Згідно з вимогами ст.ст.64, 67 ЖК України та п.п.14, 17, 35 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, квартиронаймачі зобов`язані вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, у тому числі і за послуги теплопостачання, у строки, встановлені чинним законодавством, а повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем житла майнову відповідальність. Згідно з п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, споживачі зобов`язані оплачувати спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця.
Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV (який втратив чинність 01.05.2019) споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною 2 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV (який втратив чинність 01.05.2019) передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
У відповідності до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII (у чинній редакції) індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до абзацу 6 частини третьої статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII (у чинній редакції) плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Правил №630, централізоване опалення - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Пунктом 18 Правил №630 передбачалося, що споживачі зобов`язані оплачувати за спожиті послуги не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяцем.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV (який втратив чинність 01.05.2019) споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Аналогічна норма міститься у п. 1 ч. 1 ст. 7 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII в чинній редакції.
Такому праву прямо відповідає визначений обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV (який втратив чинність 01.05.2019) та пункт 5 частини другої статті 7 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII в новій редакції).
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з відповідачем не позбавляє позивача за первісним позовом обов`язку оплачувати надані йому послуги.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц (провадження №14-280цс18).
Як вбачається з матеріалів справи, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , що підтверджується Інформацією з Дердавного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №459233770 від 05.01.2026 (а.с. 100).
За адресою: АДРЕСА_3 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ОСОБА_2 (а.с. 6-7).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.02.2004 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю №2095020 від 05.12.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 62).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 17.03.2004 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю №2095062 від 05.12.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 64).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддю №2204417 від 05.01.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с. 92).
За період з 01.05.2014 по 31.07.2021 утворилася заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у сумі 99 801,16 грн, згідно розрахунків заборгованості за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 6-7).
Крім того, за період з 01.09.2018 по 31.07.2021 за адресою: АДРЕСА_2 , нараховано інфляційні втрати у розмірі 4 817,41 грн та 3% річних у розмірі 2 033,85 грн (а.с. 8).
Таким чином, заборгованість у розмірі 99 801,16 грн та інфляційні втрати у розмірі 4 817,41 грн та 3% річних у розмірі 2 033,85 грн підлягають стягненню із власника квартири ОСОБА_2 .
На підставі викладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про задоволення позову частково, а саме стягнення з власника квартири ОСОБА_2 заборгованості у вказаному розмірі.
Оскільки суду не надано доказів про наявність домовленості між власником квартири ОСОБА_2 , КП «Харківські теплові мережі» та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , то відсутні правові підстави пред`явлення позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .
Щодо строку позовної давності, по справі вбачається наступне. У заяві, яка надійшла до суду 03.12.2025, та в уточненій зяві від 17.02.2026, про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 посилається на застосування строку позовної давності 3 роки (а.с. 55-57). Предметом спору є стягнення зборгованості за період з 01.05.2014 по 31.07.2021. 29.12.2020 Орджонікідзевським районним судом м. Харкова було видано судовий наказ у справі №644/9659/20 про стягнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за період з 08.12.2017 по 31.10.2020 (а.с. 4). Ухвалою цього ж суду від 15.02.2021 скасовано судовий наказ. Даний позов пред`явлено до суду 14.09.2021. Із відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання (а.с. 6-7) вбачається, що у жовтні 2015 сплачено споживачем ОСОБА_2 100,00 грн за надання послуг. Таким чином, добровільна сплата 100,00 грн у жовтні 2015 за надання послуг з теплопостачання вказує на переривання строку позовної давності, який тривав з жовня 2012. Крім цього, звернення до суду із заяву про видачу судового наказу за період з 08.12.2017 по 31.10.2020, перервав перебіг строку позовної давності, а пред`явлення позову 14.09.2021 за період з 01.05.2014 по 31.07.2021 не вказує на порушення строку позовної давності.
Доводи апеляційної скарги про те, що з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України 24.02.2022, ОСОБА_3 з родиною виїхав з м. Харкова, то ці доводи не заслуговують на увагу, оскільки заборгованість виникла за період з 01.05.2014 по 31.07.2021. Крім того, доказів того, що родина виїхала з м. Харкова, суду не надано.
Також колегія суддів звертає увагу, що в уточненій заяві, яка надійшла до суду 17.02.2026, про перегляд заочного рішення, відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що він перебуває у складі Збройних Сил України, проте належних та допустимих доказів щодо перебування його на військовій службі, суду не надано.
28.07.2026 до Полтавського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності. Вказана заява не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Згідно матеріалів справи, КП «Харківські теплові мережі» сплатило 2 270 грн судового збору при подачі позову до суду першої інстанції (а.с. 1), при зверненні до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 3 405 грн за подачу апеляційної скарги (а.с. 155).
У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача КП «Харківські теплові мережі» підлягає стягненню 2 270 грн судового збору за подачу позову до суду першої інстанції.
З урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , йому підлягає компенсуванню судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 405 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі, якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368 ч. 1, 374 ч.1 п.2, 376 ч.3 п.3, 381 - 384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 07 серпня 2023 року- скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.05.2014 по 31.07.2021 у сумі 99 801,16 грн, інфляційні втрати у сумі 4 817,41 грн, 3% річних у сумі 2 033,85 грн, а всього 106 652,42 грн та судовий збір у розмірі 2 270 грн.
У задоволенні позову Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.
Компенсувати ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 405 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Якщо розгляд справи здійснювався у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, то касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 05 серпня 2026 року.
СУДДІ: А. І. Дорош О. А. Лобов В. М. Триголов