ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 544/2606/25 Номер провадження 22-ц/814/2046/26 Головуючий у 1-й інстанції Нагорна Н. В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий суддя: Триголов В.М.
Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.
Розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2025 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулось із позовом до ОСОБА_1 , який мотивовано тим, що 26.03.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (ТОВ «БІЗПОЗИКА») і відповідачкою було укладено Договір № 473495-КС-003 про надання кредиту у розмірі 7000,00 грн, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію». Сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,15407143 процентів за кожен день користування кредитом. Позивач свої зобов`язання виконав та надав відповідачці кредитні кошти в сумі 7000,00 грн. Натомість, відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти на загальну суму 440,00 грн.
Отже, зважаючи на те, що відповідачка належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 04.09.2025 утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 29967,38 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 6560,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 22357,38 грн, суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн, суми прострочених платежів за комісією - 1050,00 грн.
З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості, а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 січня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 473495-КС-003 від 26.03.2024 року у розмірі 21026 (двадцять одна тисяча двадцять шість) гривень 13 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 6560,00 грн; заборгованості за відсотками 13416,13 грн; комісії 1050 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» понесені судові витрати в сумі 1699 (одна тисяча шістсот дев`яносто дев`ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» обґрунтована тим, що відмовляючи у стягненні процентів за користування кредитним договором у розмірі 8941,25 грн., суд першої інстанції зробив помилкові висновки.
Відсотки по кредитному договору № 473495-КС-003 від 26.03.2024 року нараховані в період дії договору за кожен день користування кредитом на залишок по кредиту та відповідають нормам ЦК України, умовам договору про надання кредиту та правилам.
Штрафні санкції не нараховувалися та не включені до позовних вимог, як вимоги про стягнення комісії за надання кредиту, що вбачається з детального розрахунку заборгованості.
Відповідно в період з 26.03.2024 року по 16.04.2024 року включно проценти нараховувались по зниженій (пільговій) процентній ставці.
У період з 17.04.2024 року по 10.09.2024 року включно проценти нараховувались по стандартній процентній ставці 2,00000000%, як це було погоджено сторонами заздалегідь при укладені договору, а не по штрафній, як про те вказав суд першої інстанції.
Отже, відповідачем встановлений графік погашення заборгованості не виконувався, за весь період дії кредитного договору не було сплачено жодного платежу, внаслідок чого починаючи з восьмого дня прострочення першого платежу почалось нарахування процентів за стандартною ставкою 2,00000000%, а саме з 17.04.2024 року по 10.09.2024 року включно і після 06.09.2024 року не нараховувались.
Таким чином, проценти за користування кредитом у загальній сумі 22357,38 грн. включають в себе:
нараховані за зниженою (пільговою) процентною ставкою 1,15407143% - у сумі 1917,38 грн. у період з 26.03.2024 року по 16.04.2024 року (включно);
нараховані за стандартною процентною ставкою 2,00000000% - у сумі 20440 грн. у період з 17.04.2024 року по 10.09.2024 року (включно).
Отже, розрахунок заборгованості наданий позивачем по кредитному договору від 26.03.2024 року повністю відповідає умовам договору, а розмір нарахованих процентів відповідає нормам ст. 1048, 1050 та 1056-1 ЦК України.
Крім того, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» зазначає, що, відмовляючи у частині позовних вимог, суд першої інстанції базувався на хибному ототожненні понять денна процентна ставка та процентна ставка в день, а також помилковому сприйняттю норм Закону України «Про споживче кредитування», ЦК України, Цивільного Процесуального Кодексу України та існуючої судової практики щодо можливості суду зменшувати розмір процентів за кредитним договором, які нараховуються протягом строку кредитування.
Зважаючи на викладене скаржник просить рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 січня 2026 року змінити в частині стягнення заборгованості за користування кредитом, а саме змінити суму стягнення з 21026,13 грн. на грошову суму в розмірі 29967,38 грн., в решті рішення залишити без змін. Вирішити питання перерозподілу судових витрат.
Рішення суду у частині укладення договору не оскаржується, а тому відповідно до приписів ст.367 ЦПК України його законність і обґрунтованість апеляційним судом не перевіряється.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 26.03.2024 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», укладено кредитний договір № 473495-КС-003.
Згідно з п. 2.1. вказаного договору, Кредитодавець надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 7000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Інші умови Договору відповідно до п. 2.2 - 2.14 Договору № 473495-КС-003: тип кредиту - кредит; строк кредиту - 24 тижні; стандартна процентна ставка - 2,00000000, фіксована; знижена процентна ставка - 1,15407143, фіксована; комісія за надання кредиту - 1050,00 грн; загальний розмір наданого кредиту - 7000,00 грн; строк дії Договору - до 10.09.2024; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 18240,00 грн; загальні витрати за кредитом - 11240,00 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 9285,11 процентів; денна процентна ставка - 0,95 процентів; дата видачі кредиту - 26.03.2024; дата повернення кредиту - 10.09.2024; мета отримання кредиту - для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, цей кредит є споживчим.
Кредитний договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5178, номер телефону НОМЕР_1 26.03.2024 12:49:10.
Також позичальником підписано Паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-3514, номер телефону НОМЕР_1 26.03.2024 12:46:05.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності та обгрунтованості позовних вимог, однак, звернувши увагу на невірне нарахування позивачем процентів, зменшив їх суму.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.
Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У кредитному договорі сторони обумовили розмір процентів за кожен день користування кредитом, визначили термін дії договору до 10.09.2024 року.
Отже суд, має перевірити правильність нарахування процентів за користування коштами, починаючи з 20.08.2024, і до закінчення дії кредитного договору, тобто до 10.09.2024.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.
22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»№ 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесено зміни до ч. 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 13 п. 5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%; з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.
Як встановлено судом з тексту кредитного договору, він укладений: 26.03.2024 (з моменту перерахування кредиту позичальнику) зі строком дії до 10.09.2024.
На переконання суду, з урахуванням вимог діючого законодавства, відсотки за користування кредитними коштами становлять 13 416,13 грн, які нараховані наступним чином:
-за період з 26.03.2024 по 19.08.2024 за ставкою 1,15407143 % становить 11876,13 грн, відповідно розрахунку (7000 х 1,15407143% х 147);
-за період з 20.08.2024 по 10.09.2024 за ставкою 1 % становить 1540 грн, відповідно розрахунку (7000 х 1% х 22);
Отже, сума заборгованості за процентами за користування кредитом буде складати 11876,13 + 1540= 13 416,13 грн.
З наведених мотивів колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними у рішенні від 20 січня 2026 року.
Доводи апеляційної скарги про базування рішення суду першої інстанції на хибному ототожненні понять «денна процентна ставка» та «процентна ставка в день» не заслуговують на увагу, оскільки в обох випадках відсотки нараховуються щодня на суму залишку заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» залишити без задоволення.
Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов